Справа № 683/432/26
2/683/713/2026
07 квітня 2026 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в особі головуючої - судді Кутасевич О.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 683/432/26, номер провадження 2/683/713/2026 за позовом комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,
У лютому 2026 року КП «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з останнього 34935,40 грн заборгованості за надані підприємством послуги з теплопостачання та 3328 грн судового збору.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , і станом на 01 лютого 2026 року заборгував підприємству 34935,40 грн, з яких 21051,70 грн - опалення; 12490,12 грн - гаряча вода; 1393,58 грн - абонентська плата.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 02 березня 2026 року, в порядку п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України, у справі відкрито спрощене позовне провадження та постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач ОСОБА_1 протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали не надав відзив на позов в порядку, визначеному ст.178 ЦПК України.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційний № 2676158 від 16 вересня 2003 року.
Квартира АДРЕСА_1 знаходиться в багатоквартирному житловому будинку з централізованою системою опалення.
КП «Тепловик» надає послуги з теплопостачання вищезазначеного житлового будинку.
Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості особового рахунку № НОМЕР_1 абонента ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 вбачається, що станом на 01 лютого 2026 року ОСОБА_1 заборгував підприємству 34935,40 грн, з яких 21051,70 грн - опалення; 12490,12 грн - гаряча вода; 1393,58 грн - абонентська плата.
Між сторонами виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630), Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (далі - Правила № 830), Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315 (далі - Методика), якою встановлено порядок визначення обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування.
Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Як зазначено в преамбулі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлені права та обов'язки споживачів.
Індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (ч.2 ст.7 цього Закону).
Споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів (ч. 1 ст. 7 цього Закону).
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
У відповідності до ст. 633 ЦК України публічним є договір в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Статтею 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктом 13 Правил № 830 надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг.
Новий платіж - плата за абонентське обслуговування, введений на виконання постанови КМУ №808 від 21 серпня 2019 року «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорам про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговування внутрішньо будинкових систем про надання комунальних послуг» (в редакції постанови №928 від 01.09.2021).
Саме на підставі вищевказаного нормативного акта КП «Тепловик» з грудня 2019 року нараховує плату за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії, що становить 40,31 грн в місяць.
Згідно наданого представником позивача розрахунку, з яким погоджується суд, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за період із 01 січня 2023 року по 01 лютого 2026 року, становить 34935,40 грн, з яких 21051,70 грн - опалення; 12490,12 грн - гаряча вода; 1393,58 грн - абонентська плата.
Відповідачем добровільно вказана сума заборгованості не сплачена.
Доказів щодо недоотримання житлово - комунальних послуг з теплопостачання за період із 01 січня 2023 року по 01 лютого 2026 року, де розташована квартира АДРЕСА_1 , відповідач не надав, як і доказів того, що наданий позивачем розрахунок не відповідає дійсним обставинам справи.
Таким чином, позовні вимоги КП «Тепловик» є обґрунтованими, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за послуги з теплопостачання, яка утворилась станом на 01 лютого 2026 року у розмірі 34935,40 грн, з яких 21051,70 грн - опалення; 12490,12 грн - гаряча вода; 1393,58 грн - абонентська плата.
Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги у стягненні всієї суми боргу, в порядку ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 3328 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 260-263 ЦПК України, суд
Позов комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради 34935,40 грн заборгованості за послуги з теплопостачання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради 3328 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Комунальне підприємство по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради, місцезнаходження: вул. Ессенська, 2, бокс 4 м. Старокостянтинів Хмельницька область, 31101, код ЄДРПОУ 14151464.
Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя