Справа № 766/3596/26
н/п 2/766/8956/26
про передачу матеріалів позовної заяви за підсудністю
24 березня 2026 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) поданої представником за ордером ОСОБА_2 (РНОКПП: АДРЕСА_2 ) до Акціонерного товариства «Херсонобленерго» (ЄДРПОУ: 05396638, місцезнаходження: Херсонська область, м. Херсон, вул. Пестеля, буд.5) про спонукання виконати певні дії,-
встановив:
18 березня 2026 року представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся з позовом до відповідача про спонукання виконати певні дії, у якому просив скасувати рішення АТ «Херсонобленерго», оформлене протоколом №107 від 08.01.2026 року засідання комісії АТ «Херсонобленерго» по розгляду акту про порушення «Правил роздрібного ринку електроенергії» №043549 від 10.12.2025 року; витребувати докази.
Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції матеріали позовної заяви з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2026 року передано судді Булах Є.М. 19.03.2026 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Разом з тим, справи, які розглядаються за правилами виключної підсудності встановлені ст. 30 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Із пунктів 41, 42 роз'яснень, які містяться в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" випливає, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20). Верховний Суд зазначив, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Із матеріалів справи встановлено, що заявником заявлено вимогу про скасування рішення АТ «Херсонобленерго» по розгляду акту про порушення «Правил роздрібного ринку електроенергії» №043549 від 10.12.2025 року у будинку за адресою: АДРЕСА_3 , тому підсудність повинна визначатися за правилами, встановленими статтею 30 ЦПК України, якою регулюються правила виключної підсудності.
Таким чином, оскільки спір пов'язаний з нерухомим майном, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_3 , приходжу до висновку про непідсудність справи Херсонському міському суду Херсонської області, так як нерухоме майно не знаходиться в межах його територіальної юрисдикції, а тому справа має розглядатись за місцезнаходженням нерухомого майна у відповідності до правилами виключної підсудності, тобто Бериславським районним судом Херсонської області.
В той же час, згідно розпорядження голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудних судам Херсонської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 р. «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено змінити з 1 червня 2023 року територіальну підсудність судових справ, зокрема, Бериславського районного суду Херсонської області - Великоолександрівському районному суду Херсонської області.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної (підсудності) іншого суду.
Оскільки справа не належить до розгляду Херсонським міським судом Херсонської області, а за Рішенням ВРП №566/0/15-23 від 30.05.2023 року визначена до розгляду Великоолександрівському районному суду Херсонської області за підсудністю, її необхідно передати за належністю до Великоолександрівського районного суду Херсонської області, за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
За таких обставин, оскільки справа не належить до розгляду Херсонським міським судом Херсонської області, а за Рішенням ВРП №566/0/15-23 від 30.05.2023 року визначена до розгляду Великоолександрівському районному суду Херсонської області, з урахуванням встановленого законодавцем правила виключної підсудності розгляду спорів, які виникають з приводу нерухомого майна, справу необхідно передати за належністю до Великоолександрівського районного суду Херсонської області.
Вирішуючи дане питання, судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен, при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається поняття «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу. При цьому недотримання правил територіальної (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю( ст. 378 ч. 1 ЦПК України).
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст.31 ЦПК України).
У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 4, 28, 30-32, 186 ЦПК України, суддя,-
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) поданої представником за ордером ОСОБА_2 (РНОКПП: АДРЕСА_2 ) до Акціонерного товариства «Херсонобленерго» (ЄДРПОУ: 05396638, місцезнаходження: Херсонська область, м. Херсон, вул. Пестеля, буд.5) про спонукання виконати певні дії - передати для розгляду за підсудністю до Великоолександрівського районного суду Херсонської області (74100, Херсонська область, с.м.т. Велика Олександрівка, вул. Ярмаркова, буд.11).
Копію ухвали надіслати позивачу(представнику).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Херсонського апеляційного суду в порядкуст.355 ЦПК України.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до ч. 3ст.31ЦПК України на підставі цієї ухвали не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а вразі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення передати справу до Великоолександрівського районного суду Херсонської області (74100, Херсонська область, с.м.т. Велика Олександрівка, вул. Ярмаркова, буд.11).
СуддяЄ. М. Булах