Справа № 309/197/26
Провадження № 1-кп/309/11/26
06 квітня 2026 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді: ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст матеріали кримінального провадження, що внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023071050000390 від 18 січня 2023 року відносно :
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, раніше не судимого, не працюючого, у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.2 ст. 240 КК України , -
За участю сторін кримінального провадження:
Прокурора ОСОБА_4
Обвинуваченого ОСОБА_3
Захисника ОСОБА_5
До Хустського районного суду скеровано обвинувальний акт, складений слідчим СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджений процесуальним керівником - прокурором Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023071050000390 від 18 січня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України
Під час досудового розслідування , на підставі положень ст. 468 КПК України, між прокурором Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 з одного боку, та ОСОБА_3 з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості, у рамках даного кримінального провадження, яку сторонами на виконання вимог ч. 3 ст. 474 КПК України подано суду для затвердження.
Обвинувачений, в судовому засіданні, розуміючи наслідки затвердження угоди та права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України в повному обсязі сформульованого обвинувачення та зазначив, що в повній мірі розуміє наслідки невиконання останньої, визначені ст. 476 КПК України.
Так, в судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 кожен окремо, вважаючи, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просили угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Суд, заслухавши думку сторін угоди, дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК України) та закону приходить до наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Згідно з даною угодою, її сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 240 КК України визнаючи, шляхом укладення останньої, доведеним, що 17 червня 2023 року приблизно о 14 годині 30 хв., ОСОБА_3 , умисно, усвідомлюючи протиправність вчинюваних ним дій, достовірно знаючи про відсутність у нього передбачених законодавством України дозвільних документів на видобування корисних копалин загальнодержавного значення та повноважень на проведення таких робіт, діючи всупереч вимогам ст.13 Конституції України, ст. ст. 19, 56 Кодексу України «Про надра», ст.ст.3,40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 N?59 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів», знаходячись на березі річки «Тиса» неподалік с. Крива, Хустського району, особисто керуючи екскаватором марки «VOLVOEW160», реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснював забір піщано-гравійної суміші, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення, та завантажив вказану суміш на кузов автомобіля «КАМАЗ 55111» д.н.з. НОМЕР_2 , після чого вказана незаконна діяльність по забору піщано-гравійної суміші була помічена та припинена працівниками поліції.
Згідно з висновком експерта за результатами проведення ґрунтознавчої експертизи №3600-Е від 20.10.2023, сипка суміш, забір якої здійснив ОСОБА_3 , є сипкою гірською породою з вмістом гравійної складової 73%, що відноситься до піщано-гравійних сумішей.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи N?3601-E від 14.11.2023, піщано-гравійна суміш, забір якої було здійснено, належить до корисних копалин загальнодержавного значення та була видобута із порушенням законодавства України про охорону надр у формі самовільного користування надрами (користування надрами за відсутності дозвільної документації на користування надрами, передбаченої законом).
Таким чином, своїми діями, які виразилися у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України.
Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме штраф у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян , що становить 51000 грн..
При цьому, ініціювання та укладення угоди було здійснено у відповідності до положень ст. 469 КПК України та порушень норм останньої судом не встановлено.
Безпосередньо в самій угоді про визнання винуватості викладено усі імперативні реквізити останньої, визначені ст. 472 КПК України, та доведено до відома її сторін наслідки укладення та затвердження, регламентовані ст. 473 КПК України, наслідки не виконання, визначені ст. 476 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: його класифікації за ст. 12 КК України, особливостей обставин вчинення: форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують останнє.
Підстав регламентованих п.п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України для відмови у затвердженні угоди прокурором не було доведено та судом не виявлено.
Таким чином, судом, у судовому засіданні, встановлено, що умови даної угоди в повній мірі відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та закону.
Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами шляхом ухвалення вироку і призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.
Заходи забезпечення кримінального провадження, у кримінальному провадженні та підстави для його визначення, на даному етапі, відсутні.
Речові докази, слід вирішити в порядку передбаченому ст. 100 КПК України відсутні.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженню - відсутні.
Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлені.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374, 376, 468-469, 472, 473-475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену між прокурором Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати виним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян , що становить 51000 грн.
Речовий доказ по справі, а саме екскаватор марки "VOLVO EW160" д.н.з. НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 , зареєстрований за громадянином ОСОБА_7 , мешканцем АДРЕСА_2 , та перебуває у користуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який передано на відповідальне зберігання користувачу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 після вступу вироку у законну силу залишити користувачу ОСОБА_3
Речовий доказ по справі, а саме вантажний самоскид марки "КАМАЗ" д.н.з. НОМЕР_5 , який перебуває у користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_3 , який передано на відповідальне зберігання користувачу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_3 після вступу вироку в законну силу залишити користувачу ОСОБА_8 .
Речовий доказ по справі взірці піщано-гравійної суміші з кузова вантажного автомобіля марки "КАМАЗ" д.н.з. НОМЕР_5 , які упаковано в спеціальні пакети WAR 1672369, WAR1672368, WAR 1672367, які приєднані до матеріалів справи відповідно до постанови слідчого від 6 червня 2024 р. і які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Хустського РУП після вступу вироку в законну силу -конфіскувати в дохід держави.
Арешт , який накладений відповідно до ухвали слідчого судді від 20 червня 2023 року - скасувати.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подання на нього апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Суддя Хустського
районного суду ОСОБА_1