Справа № 308/4816/26
1-кп/308/481/26
03 квітня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140160000903 від 04.12.2024, про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Ужгород, Закарпатська область, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця, призваного на службу під час мобілізації, який обіймає посаду головного сержанта-командира відділення першого відділення охорони другого взводу охорони роти ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «старший сержант», неодруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140160000903 від 04.12.2024, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.04.2026 призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважає за необхідне призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Обвинувачений та його захисник у підготовчому судовому засіданні не заперечили щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Заслухавши думку учасників судового провадження суд приходить до висновку, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 складений у відповідності з вимогами КПК України і поверненню прокурору не підлягає. Провадження за обвинувальним актом підсудне Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області. Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні.
Сторони кримінального провадження клопотань щодо прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не заявили.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити у відкритому судовому засіданні, так як обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Прокурором у підготовчому судовому засіданні подано клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
На обґрунтування зазначеного клопотання прокурор посилається на те, що 25.03.2026 обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 скеровано до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. Обґрунтованість обвинувачення у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними доказами, а саме: показаннями свідків, письмовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження. Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для обвинувачення вказаної особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, без можливості застосування ст. 75 КК України або ж ст. 69 КК України. 19.02.2026 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України. Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.02.2026 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 20.04.2026, включно.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України сторона обвинувачення вважає, що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що викладені у клопотанні про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , не зменшилися та виправдовують тримання останнього під вартою, такі ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають можливість обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу. При цьому підстави для зміни запобіжного заходу та відмови у продовженні ОСОБА_4 строку тримання під вартою на даний час відсутні, оскільки ризики, що обґрунтовували необхідність обрання запобіжного заходу не зменшилися і жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, не може запобігти заявленим ризикам.
Прокурор вказує, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від суду, обґрунтовується тим, що злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з Республікою Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною, дають підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину може переховуватися від органів досудового розслідування й суду та має реальну можливість покинути територію України, а також переховуватися на території України.
Як зауважує прокурор, обвинувачений може незаконно впливати на учасників кримінального провадження з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у позапроцесуальні відносини із учасниками кримінального провадження та схиляти їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від надання показів стороні обвинувачення та суду. Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до надання неправдивих показань або відмови від надання таких, так як ризик впливу на учасників кримінального провадження (у тому числі свідків) існує не лише на етапі досудового розслідування кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.
Вивченням особи обвинуваченого на даний час встановлено, що він працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу не встановлено.
Прокурор клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав, посилаючись на обставини, викладені у відповідному клопотанні, та просив задовольнити.
Захисник у підготовчому судовому засіданні заперечила щодо клопотання прокурора.
Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Розглянувши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.02.2026 (справа №308/5157/25, провадження №1-кс/308/1133/26), з урахуванням ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.02.2026 про виправлення описки у вказаній ухвалі слідчого судді, постановлено застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме до 10.04.2026, включно. Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України - в розмірі двадцяти п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 83200 грн. У разі внесення застави у вказаному розмірі постановлено покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожного вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Ужгород) без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд про зміну місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні щодо обставин вказаного кримінального провадження; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків визначено до 10.04.2026, включно.
Статтею 29 Конституції України регламентовано, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 «Летельє проти Франції», скарга № 12369/86).
Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу, суд вважає, що передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик, який враховувався при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу, а саме, можливість переховування обвинуваченого від суду, на даний час не відпав і продовжує існувати, у зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу відсутні.
Вказаний ризик переховування від суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_4 , передбачає виключно покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Доводи сторони обвинувачення про існування іншого ризику, зазначеного у клопотанні, а саме можливість незаконно впливати на учасників кримінального провадження, належним чином не обґрунтовані та не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у зв'язку із чим цей ризик не враховується судом при вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 .
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні суд виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Суд бере до уваги вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, який неодружений, є військовослужбовцем, призваним на службу під час мобілізації, який обіймає посаду головного сержанта-командира відділення першого відділення охорони другого взводу охорони роти ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «старший сержант», раніше не судимий.
Вказані обставини, на думку суду, переконливо свідчать, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, такий ризик не зменшився і виправдовує подальше його тримання під вартою, а тому, застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на них процесуальних обов'язків та не зможе запобігти спробам вчинити вказані дії.
Таким чином, з урахуванням тяжкості інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, його існуючих соціальних зв'язків, суд дійшов до висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, чим тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не дасть змогу дослідити всі обставини кримінального правопорушення у встановлені законом строки, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає до задоволення та запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом не встановлено та сторонами кримінального провадження не наведено.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
Разом з тим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Беручи до уваги вимоги ст. 178, 182 КПК України, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , з урахуванням даних щодо майнового стану обвинуваченого, суд дійшов висновку, що для забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків є необхідним визначити заставу у розмірі двадцяти п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 83200 грн, оскільки саме цей розмір застави є необхідним та достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 197, 314-316, 369, 372, 376 КПК України, суд,
Призначити кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140160000903 від 04.12.2024, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, до судового розгляду на 07 квітня 2026 року о 15 год. 40 хв. у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за адресою: вул. Загорська, 53, м. Ужгород, Закарпатська область.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого та його захисника.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в умовах гауптвахти, - до 30 квітня 2026 року, включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі двадцяти п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 83200 (вісімдесят три тисячі двісті) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26213408; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) - 820172; рахунок отримувача - UA198201720355209001000018501.
Роз'яснити, що обвинувачений ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 у відповідності до частини п'ятої статті 194 КПК України покласти наступні обов'язки:
прибувати до суду за кожного вимогою;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Ужгород, Закарпатська область), без дозволу суду;
повідомляти суд про зміну місця проживання та роботи;
здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом на обвинуваченого, у разі внесення застави визначити до 30 квітня 2026 року, включно.
Згідно з частиною сьомою статті 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали 07 квітня 2026 року о 09 год. 20 хв.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1