Справа № 306/626/26
Провадження № 2-о/306/70/26
06 квітня 2026 року м. Свалява
Суддя Свалявського районного суду Закарпатської області Е.А. Вінер, розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Свалявська міська рада про встановлення факту припинення заборони та скасування запису про обтяження
Заявник звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт припинення заборони на майно та скасувати її в Державному реєстрі речових прав за номером запису про обтяження 4479508 від 28.09.2006 року.
Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Перелік фактів, що встановлюються судом при розгляді справи визначено частиною першою статті 315 ЦПК України, який не є вичерпним. Так, згідно з частиною другою даної статті, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право (частина четверта статті 315 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі№ 320/948/18 вказано, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з вирішенням спору про право цивільне.
Процесуальні підстави для розгляду заяви у порядку окремого провадження відсутні, оскільки крім встановлення факту припинення договору застави по кредитному договору, заявником заявлено вимогу про зняття заборони на нерухоме майно, яка накладена на підставі повідомлення нотаріуса.
Так, заявлені в даній заяві вимоги не можуть бути розглянуті у порядку окремого провадження.
Окремо суддя звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі №295/7291/20, на яку посилається заявник, зазначено, що можуть існувати випадки, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації).
Верховний Суд також констатував, що в ЦК України є прогалина та відсутній регулятор, який визначив би правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Подібною нормою є абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України, відповідно до якої, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.
Посилаючись на необхідність у даному випадку застосування інституту аналогії права, суд касаційної інстанції підкреслив, що коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа може звернутися із заявою про скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України.
Тобто, Верховний Суд чітко вказав на можливість розгляду таких вимог у порядку окремого провадження у разі ліквідації юридичної особи.
Крім того у постанові Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі №295/7291/20 зроблено висновок за фактичних обставин, коли позивач звернувся до суду з позовом про визнання іпотеки припиненою, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку. Тобто у наведеній справі Верховний Суд виклав правовий висновок за результатами перегляду справи розгляд, якої здійснювався у позовному, а не в окремому провадженні.
Разом з тим, у поданій заяві заінтересованою особою значиться Свалявська міська рада, яка не припинила свою діяльність.
Водночас заявник не надала інформації про наявність підстав для зняття вказаного обтяження відповідно до законодавства (докази виконання зобов'язання) та відмови у знятті заборони.
Крім того, у заяві заяаниця зазначає, що встановлення факту припинення заборони є необхідним для скасування запису про заборону на нерухоме майно, яка порушує права заявника на розпорядження нерухомим майном.
Отже, встановлення факту припинення та скасування запису про заборону на нерухоме майно, необхідно заявнику для припинення (виключення) обтяження з майна, яке належить їй на праві власності. Натомість порядок реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у тому числі їх припинення, регламентується Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відтак, у разі незаконності чи безпідставності реєстрації обтяження речових прав на нерухоме майно, заявник вправі оскаржити правомірність таких дій чи ставити питання про скасування відповідного обтяження.
Частиною 4 статті 315 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
В даному випадку є наявним спір щодо правомірності реєстрації обтяження речових прав, який має вирішуватися у позовному провадженні.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 25.03.2026 року у справі №708/621/25.
Враховуючи наведене, у відкритті провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Свалявська міська рада про встановлення факту припинення заборони та скасування запису про обтяження.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Свалявського районного суду
Закарпатської області Е.А. Вінер