Справа №303/1005/26
Провадження № 2/303/427/26
30 березня 2026 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Торинець Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.
Представник позивача подав до суду заяву про закриття провадження у справі в зв'язку з тим, що відсутній предмет спору між сторонами. Також просив повернути сплачений ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив розглянути справу в його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився без поважних причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Виходячи з принципу диспозитивності подання заяви про закриття провадження є безумовним правом позивача, не суперечить чинному законодавству, не порушує права, свободи та інтереси учасників цивільного процесу.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У судовому засіданні встановлено про відсутність предмету спору, що свідчить про існування підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Щодо заяви представника позивача про повернення судового збору слід зазначити, що дійсно ч. 2 ст. 255 ЦПК України передбачає, що одночасно з вирішенням питання про закриття провадження у справі суд також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 35938 від 06 лютого 2026 року.
Частини 1 та 2 ст. 133 ЦПК України передбачають, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Преамбулою ЗУ «Про судовий збір» визначено, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, позивачу необхідно повернути сплачений судовий збір відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись ст. 2,13,49,133,142,255,256,259-261,353-355 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд
Закрити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. П. Мирного, буд. 2 А, м. Ужгород, Закарпатська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37975895) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження: 02094, вул. Юрія Поправки, юуд.6, каб.13, м. Київ) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42986956) судовий збір у розмірі 2662,40 гривень (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок), сплачений ним за платіжною інструкцією № 35938 від 06.02.2026; одержувач: ГУК у Зак. обл/Мукачівська тг/22030101; код одержувача: 37975895; банк одержувача: Казначейство України в м. Київ; загальна сума: дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя