Справа № 405/1741/26
провадження № 1-кс/405/986/26
31.03.2026 м. Кропивницький
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_5 , яке погоджене з начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 13.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22026120000000052 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Луганськ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, -
встановив:
до Подільського районного суду м. Кропивницького від старшого слідчого слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_5 надійшло клопотання про обрання до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим мотивовано тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України; існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
В судовому засіданні прокурор просила задовольнити клопотання слідчого про обрання до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за викладених у клопотання підстав.
Захисник заперечила щодо задоволення клопотання слідчого про обрання до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вважає, що заявлені слідчим та підтримані прокурором ризики є недоведеними, як і вважає про відсутність необхідності застосування до підозрюваного цього запобіжного заходу.
Вивчивши клопотання слідчого про обрання до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши матеріали, якими стороною обвинувачення обґрунтовано клопотання, заслухавши доводи прокурора, думку захисника, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 13.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22026120000000052 за підозрою ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України.
11.03.2026 слідчим за погодженням з прокурором складено відносно ОСОБА_7 письмове повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12022131240000325 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч ч. 5 ст. 111-1 КК України, відповідно до якої: громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України проживав у місті Луганськ та працював в пенсійному фонді м. Луганськ.
Починаючи з 7 квітня 2014 року по теперішній час місто Луганськ та частина Луганської області тимчасово окупована представниками збройних формувань держави-агресора РФ (наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією»), що у відповідності до вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 є незаконним і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав. 11 травня 2014 року окупанти провели псевдореферендум про створення «ЛНР».
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII, тимчасово окупованою Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія), є частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Після тимчасової окупації російськими військами міста Луганськ та частини Луганської області представниками збройних формувань держави-агресора РФ було узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території вказаного міста шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громадян, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства та верств населення.
Продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військовим шляхом території міста Луганськ та частини Луганської області, представники збройних формувань держави-агресора РФ, діючи за підтримки місцевих колаборантів, окупаційної адміністрації та інших лояльних до держави-агресора РФ верств місцевого населення, на тимчасово окупованій території міста Луганськ створили на базі Головного управління пенсійного фонду в Луганській області незаконний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (мовою оригіналу) «Пенсионный фонд луганской народной республики», відповідно до (мовою оригіналу) «Порядку организации выплаты и доставки пенсий и иных пенсионных выплат на территории луганской народной республики, утвержденному постановлением совета министров луганской народной республики» від 21.06.2019 (№360/19 (із змінами), наділивши його владними повноваженнями, спрямованими на призначення, перерахунок та виплату пенсій (за віком, інвалідністю, втраті годувальника), ведення обліку страхових внесків, а також виплату соціальних пільг.
Згідно з Переліком відділень соціального фонду росії по лнр, що здійснюють вищевказані повноваження, були створені управління, серед яких 27.05.2021 зареєстровано (мовою оригіналу) «Государственное учреждение луганской народной республики - управление пенсионного фонда луганской народной республики в Артемовском районе города Луганска», адреса: м. Луганськ, Артемівський район, вулиця ленінського комсомолу, 11.
Відповідно до Положення «Про пенсійний фонд України», затвердженого постановою кабінету міністрів України від 23.07.2014, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, сім'ї та єдності, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Згідно з пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 № 5, організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном. Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Відповідно до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету, територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Також, ст. 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Не дивлячись на це, ОСОБА_7 , будучи громадянином України, свідомо порушуючи свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, перебуваючи на території міста Луганськ, яке з 7 квітня 2014 року по теперішній час є тимчасово окупованою територією представниками збройних формувань держави-агресора РФ, діючи умисно, із власних корисливих мотивів та з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями держави-агресора РФ, маючи відповідний досвід роботи, кваліфікацію, навички та професійні якості, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, прийняв пропозицію невстановлених осіб із числа представників збройних формувань РФ і окупаційної влади так званої «луганської народної республіки» та добровільно, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.06.2022, зайняв у незаконному виконавчому органі посаду (мовою оригіналу) «начальника Государственного учреждения луганской народной республики - управления пенсионного фонда луганской народной республики в Артемовском районе города Луганска», створеного на тимчасово окупованій з 07.04.2014 по теперішній час території міста Луганськ та частини Луганської області.
Основним місцем розташування так званого «Государственного учреждения луганской народной республики - управления пенсионного фонда луганской народной республики в Артемовском районе города Луганска» є м. Луганськ, Артемівський район, вулиця ленінського комсомолу, 11.
Тобто, перебуваючи на посаді керівника (уповноваженого робітника) Управління пенсійного фонду луганської народної республіки в Артемівському районі міста Луганськ, створеного на тимчасово окупованій території - у місті Луганськ, ОСОБА_7 , діючи умисно, маючи владні повноваження і виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарській функції, здійснював протиправні дії від імені та в інтересах окупаційної влади держави-агресора російської федерації.
Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
У засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» № 55(8247) від 11.03.2026 та на Офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора розміщено повідомлення про підозру ОСОБА_7 , а також опубліковано повістку про виклик на 16.03.2026, 17.03.2026, 18.03.2026 за зазначеною в повістці адресою для отримання письмового повідомлення про підозру, допиту в якості підозрюваного.
Жодного разу у призначений час ОСОБА_7 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Постановою прокурора від 13.03.2026 у кримінального провадженні №1202213124000032 виділено в окреме провадження матеріали відного ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
З підстав перебування ОСОБА_7 на тимчасово окупованій території так званої «лнр» - в місті Луганськ, не з'явлення його без поважних причин на виклик слідчого, за умови його належного повідомлення про такий виклик, постановою слідчого від 19.03.2026 ОСОБА_7 оголошено у всеукраїнський та міжнародний розшук.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Так, діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Рішенням ЄСПЛ у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18) встановлено відсутність потреби, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст. 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
Обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.
Надані стороною обвинувачення докази, а саме: рапорт про виявлення кримінального правопорушення від 08.06.2023; відповідь оперативного підрозділу на доручення слідчого від 09.01.2026, протокол огляду від 02.01.2026, висновок експерта за результатами проведення портретної експертизи від 24.02.2026 №СЕ-19/112-26/1776-ФП, в своїй сукупності свідчать про обґрунтованість підозри про яку повідомлено ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Вирішуючи питання про встановлення ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, слідчим суддею наголошується, що при встановлення наявності/відсутності таких ризиків, слідчий суддя має виходити виключно з конкретної оцінки фактів, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним протиправних дій. При цьому, оцінка до вчинення підозрюваним таких дій виходить із: суворості можливого покарання, особи підозрюваного, характеризуючих даних, та інших обставин, які в кожному випадку є індивідуальними та давали слідчому судді прийти до обґрунтованого переконання, що такі дії підозрюваним можуть бути вчиненні, і без застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід, його неможливо уникнути, і така поведінка підозрюваного є потенційно можливою та прогнозованою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризики, які наведені слідчим в клопотанні та підтримані прокурором у судовому засіданні, які передбачені п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеними, за наступного:
-щодо ризику передбаченого п. 1 - кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_7 , є тяжким кримінальним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волік строком на від п'яти до десяти років. Означене покарання в разі визнання ОСОБА_7 винуватим може бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 75 КК України (пільговий інститут призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для підозрюваного переховуватися від суду.
Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Окрім цього, в газеті Урядовий кур'єр слідчим розміщено оголошення - повістки про виклик до слідчого на 16.03.2026, 17.03.2026, 18.03.2026 для допиту в якості підозрюваного, однак до слідчого не з'явився, причини неявки не повідомив. Крім цього, за матеріалами клопотання, підозрюваний ОСОБА_7 проживає на тимчасово окупованій території «лнр»;
-щодо ризику передбаченого п. 2 - кримінальне правопорушення, яке ставиться в провину ОСОБА_7 , вчинено ним як службовою особою «Государственного учреждения луганской народной республики - управления пенсионного фонда луганской народной республики в Артемовском районе города Луганска», а тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності може здійснити дії щодо знищення, спотворення, приховання доказів у цьому кримінальному провадженні;
-щодо ризику передбаченого п. 5 - кримінальне правопорушення, яке ставиться в провину ОСОБА_7 , вчинено ним в умовах воєнного стану, є багатоепізодним, він не затриманий у встановленому законом порядку, а тому існує достатня вірогідність продовження вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється.
Наявність ризиків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 т. 177 КПК України, слідчим та прокурором не доведено.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від п'яти до десяти років, раніше не судимий, а тому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При обранні відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 є громадянином України, однак перебуває на тимчасово окупованій території «лнр», раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відомостей про його стан здоров'я або характеризуючих даних учасниками справи не надано, наявність доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
Отже, наведені вище обставини свідчать, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів, які б свідчили про наявність підстав та необхідність обрання ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та задоволення клопотання слідчого.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 193-194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, -
постановив:
клопотання старшого слідчого слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_7 - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_7 і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8