Іменем України
Справа № 936/349/24
Провадження №6/936/8/2026
"07" квітня 2026 р. селище Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області в складі судді Софілканич О. А. , з участю секретаря судових засідань Пензештадлер І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення у цивільній справі №936/349/24 за позовом Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Воловецької селищної ради Мукачівського району Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив розстрочити виконання рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 01.10.2024 суду по цивільній справі за позовом Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Воловецької селищної ради Мукачівського району Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, яким вирішено стягнути з нього на користь Воловецької селищної ради Мукачівського району Закарпатської області безпідставно збережені кошти у розмірі 110 381 гривень 04 копійок.
Посилається на відсутність систематичних офіційних доходів, якими можна було б погасити борг одним платежем, скрутне матеріальне становище, необхідність утримувати малолітню дитину, допомагати матері та брату, які хворіють.
Зважаючи на наведене, ОСОБА_1 просить суд розстрочити виконання рішення суду частинами на 36 місяців.
У судове засідання заявник не з'явився, надав письмове клопотання про слухання справи без його участі.
Представник позивача Мукачівської окружної прокуратури в судове засідання не з'явився, надіслав письмове заперечення проти задовлення заяви ОСОБА_1 та проведення судового розгляду без його участі.
У зв'язку з неявкою всіх учасників справи, фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалася.
Дослідивши клопотання та матеріали, додані до такого, суд прийшов наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно з рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області № 936/349/24 від 01.10.2024 року, яке набрало законної сили, позов Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Воловецької селищної ради Мукачівського району Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою- задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Воловецької селищної ради Мукачівського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04350240) безпідставно збережені кошти у розмірі 110 381 (сто десять тисяч триста вісімдесят одна) гривень 04 копійок; стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Закарпатської обласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Постановою Закарпаського апеляційного суду від 16.12.2025 рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 01.10.2024 залишено без змін.
Воловецьким районним судом Закарпатської області 05.03.2026 позивачу видано виконавчий лист №936/349/24.
Згідно з ст. 129 - 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення закріплені у статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У відповідності до ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
В той же час, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Згідно з ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
ОСОБА_1 посилається на відсутність систематичних офіційних доходів, якими можна було б погасити борг одним платежем, скрутне матеріальне становище, необхідність утримувати малолітню дитину, допомагати матері та брату, які хворіють.
На підтвердження даних тверджень суду не надано належних та достатніх доказів, зокрема: свідоцтва про народження дитини, підтвердження перебування такої на утриманні боржника, факту наявності у нього матері, брата, їх захворювань тощо.
Єдиний доказ на підтвердження своєї неплатоспроможності, заявником додано Відомість з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, податку та військового збору на запит в електронному вигляді від 06.04.2026, з якої вбачається відсутність офіційних доходів у ОСОБА_1 за 2025 рік.
Проте, як стверджує заявник в заяві, у нього є неофіційні доходи, які не мають систематичного характеру. При цьому, він є особою працездатного віку, який не перебуває на обліку в службі зайнятості та не позбавлений можливості працевлаштуватися. Доказів протилежного суду не надано.
За встановлених обставин, суд приходить висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду за недоведеністю підстав для такої розстрочки.
Керуючись ст.ст.258-261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення у цивільній справі №936/349/24 від 01.10.2024 року за позовом Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Воловецької селищної ради Мукачівського району Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя Софілканич О.А.