Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/1544/26
Номер провадження 2/299/745/26
07.04.2026 м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Леньо В.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат полянський Василь Іванович до ОСОБА_2 , третя особа: Виноградівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства, -
До суду надійшла вказана позовна заява.
Положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того, що позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст. ст.175,177 Цивільного процесуального кодексу України.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно п. 5, 6 ч.3 ст.175 ЦПК України в позові, серед іншого має міститися виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позов має містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Відповідно до ч. 6 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
За твердженням представника позивача, позивач та відповідачка проживали разом без реєстрації шлюбу та за цей час у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч.1ст. 126 Сімейного кодексу України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Процедура внесення змін до актового запису про народження дитини, на підставі спільної заяви жінки та чоловіка, за умови що реєстрація народження дитини проведена на підставі ст.135 СК України (відомості про батька дитини внесено за заявою жінки, яка не перебувала у шлюбі), визначена розділом ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом МЮУ № 96/5від 12.01.2011.
Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Правил визначено, що підставою для внесення змін до актового запису про народження дитини є заява про визнання батьківства, що може бути подана до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про народження.
Відповідно до п.п. 2.13.4 п. 2.13 розділу ІІ Порядку, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану, серед іншого, є заява про визнання батьківства (додаток 3), тобто спільна заява батьків, тобто спільна заява чоловіка, що визнає своє батьківство відносно дитини, та жінки, яка є матір'ю дитини, яка в заяві підтверджує, що певний чоловік є батьком дитини.
Отже, законодавством України визначений позасудовий порядок визнання батьківства за спільною заявою чоловіка та жінки, при цьому така заява може бути подана як до народження дитини, так і після цього.
Позивачем в позові не викладено обставин, які перешкоджають визнанню батьківства в позасудовий спосіб, обставини, які б свідчили про існування спору про право, зокрема спору про батьківство. Також в позові не викладено, ким саме не визнається, чи оспорюється право позивача на батьківство, та що перешкоджає реалізації права на батьківство без звернення до суду, та чи взагалі реалізував позивач право на досудове вирішення вказаного питання.
Вказані обставини мають суттєве значення для вирішення судом питання щодо наявності або відсутності підстав для відкриття провадження по справі.
Крім того, відповідно до ч.6ст.175 ЦПК України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 9 згаданої постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
До суду необхідно надати докази, що підтверджують батьківство відповідача. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.
Доказами до позову про визнання батьківства можуть бути, наприклад: докази, що свідчать про спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (довідка про склад сім'ї, витяги з погосподарських та домових книг, особисті листи, сімейні фотокартки, рішення судів в інших справах тощо); покази свідків, яким відомо про відносини сторін та про їх батьківство щодо дитини; висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи (що є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку).
Представником позивача при зверненні до суду із вказаним позовом, до позовної заяви приєднано скан копію висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження.
Верховним Судом було роз'яснено, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (постанова Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц).
Зміст позову є вказівкою позивача на спосіб захисту вже порушеного права (ст. 16 ЦК України), однак в позові не вказано якими саме діями відповідач не визнає, порушує, чи оспорює його права. Не роз'яснено в чому саме полягає спір між позивачем і відповідачем в цій частині.
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 129 СК України, до вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. В позовній заяві позивач не вказує на те, коли він дізнався про своє батьківство та не зазначає поважні причини пропуску строку на звернення до суду з заявою про визнання батьківства. Крім того в прохальній частині позовної заяви не заявляє клопотання про поновлення даного строку.
Отже, позивачем в позові не викладено обставин, які перешкоджають визнанню батьківства в позасудовий спосіб, обставин які б свідчили про існування спору про право, зокрема спору про батьківство. В позові не викладено, ким не визнається, чи оспорюється право позивача на батьківство, що перешкоджає реалізації права на батьківство без звернення до суду, та чи взагалі реалізував позивач право на досудове вирішення вказаного питання.
Вказані обставини мають суттєве значення для вирішення судом питання щодо наявності або відсутності підстав для відкриття провадження по справі.
Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 190 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Полянський Василь Іванович до ОСОБА_2 , третя особа: Виноградівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Леньо В. В.