Справа № 404/2263/26
Номер провадження 1-кс/404/1062/26
30 березня 2026 року м.Кропивницький
Слідча суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 вирішенні питання про прийняття до розгляду скарги представника за довіреністю ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність посадових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
04.03.2026 представник за довіреністю ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернулась до слідчої судді з вищезазначеною скаргою, відповідно до якої просила:
- визнати бездіяльність уповноважених осіб поліції незаконною;
-зобов'язати посадових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ввести відомості за заявами ОСОБА_3 від 26.11.2025 та 23.12.2025 року до ЄРДР;
- зобов'язати розпочати досудове розслідування та надати витяг з ЄРДР.
Перевіривши в порядку підготовки до відкриття провадження та призначення до судового розгляду скаргу та додані до неї документи вважаю, що скаргу слід повернути, з огляду на наступне.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
З представлених матеріалів скарги вбачається, що до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області 26.11.2025 звернувся адвокат ОСОБА_4 , який представляє інтереси ОСОБА_3 , із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
До слідчого судді із скаргою звернулася ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , на підтвердження повноважень долучила копію довіреності від 18.08.2025, посвідченої приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 , зареєестрованої в реєстрі за № 444.
Положеннями статті 60 КПК України, яка регулює питання правового статусу особи заявника у кримінальному провадженні, не врегульовано питання представництва інтересів заявника у кримінальному провадженні.
Системний аналіз інших положень КПК (зокрема, статей 58, 63, 64-1, 64-2) указує, що законодавець послідовно висуває уніфіковані вимоги щодо представництва, коли остання є іншим учасником кримінального провадження (зокрема, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем; юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження; третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт).
Відповідно до ст. 58 КПК України потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
3) довіреністю - якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою.
Приписами ст. 50 КПК України визначено, що повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;
2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Виходячи з наведеного, а також із загальних засад кримінального провадження, є підстави стверджувати про те, що представником заявника можуть бути ті ж самі суб'єкти, що визначені в статтях 58, 63, 64-1, 64-2 КПК, які на підтвердження своїх повноважень мають подати відповідні документи зазначені у вказаних нормах процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів скарги, така від імені ОСОБА_6 підписана ОСОБА_2 , однак до скарги не долучено жодних документів про наявності повноважень на звернення до суду з відповідною скаргою. Долучена копія довіреності не надає право останній бути представником заявника в кримінальному провадженні.
Тому, слідчий суддя вважає за необхідне, з урахуванням норм ч. 6 ст. 9 КПК України, яка регламентує, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, беручи до уваги положення ст. 7, ч. 2 ст. 8, ч. 5 і ч. 6 ст. 9 КПК України, скаргу повернути заявнику.
Позаяк, схожим за своєю суттю є положення ч. 2 ст. 304 КПК України, адже згідно п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана особою, яка не має права її подавати.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 вказала, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві. Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
При цьому, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 50, 58, 60, 303, 304, 309 КПК України, слідча суддя
Скаргу представника за довіреністю ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, а при оскарженні ухвали - при відхиленні апеляції.
Слідча суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_1