Справа №442/814/26
Провадження №2/442/725/2026
06 квітня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого судді - Кучаковського Ю.С.,
за участю секретаря судового засідання - Михавко І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, -
за участю представників:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: не з'явилися
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр" звернулося до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить на підставі ст.ст. 525, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України стягнути з ОСОБА_1 на його користь кредитним договором № 2807017392-88001 від 23.06.2021 у розмірі 30 622 грн, судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що 23.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс" та ОСОБА_1 укладено Договір № 2807017392-88001 від 23.06.2021 (далі - Договір). Відповідно до розрахунку заборгованості сума заборгованості за даним договором становить 30 622 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 3 000 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 27 622 грн. Також зазначає, що позивачу перейшло право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором, а тому просить позов задовольнити.
Позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про слухання справи за останнім відомим місцем проживання та на офіційному веб-сайті судової влади України. При таких обставинах суд визнав неявку відповідача не поважною, провівши розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 23.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс"та ОСОБА_1 було укладено договір позики «Проста позика" № 2807017392-88001, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 3 000 грн шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку позичальника, зареєстровану для цієї цілі в особистому кабінеті на сайті кредитодавця. Пунктом 2.1. Договору визначено, що товариство приймає на себе зобов'язання надати, а позичальник має право отримати, та зобов'язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів, за фактичний строк користування кредитом.
Відповідно до п. 2.2, 2.3, 2.4 Договору, кредит надається в загальному розмірі 3 000 грн. Строк користування коштами складає 20 діб, та закінчується 13.07.2021. Цільове призначення кредиту: придбання позичальником будь-яких товарів, робіт та послуг для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконання обов'язків найманого працівника.
Згідно із п. 2.5, 2.6. Договору, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору. Розмір фіксованої процентної ставки, встановлений Договором, не може бути збільшений без письмової згоди позичальника.
Позичальник зобов'язується здійснити повернення сум кредиту та нараховані, у відповідності до цього Договору, проценти за користування кредитом одноразовим платежем, в розмірі 4 180 грн, шляхом зарахування власних грошових коштів на рахунок товариства не пізніше 13.07.2021. Якщо сума коштів, що надійшла в рахунок погашення кредиту та сплати процентів чи інших платежів, менша розміру, вказаного у п. 3.9. Договору, то несплачений платіж та нараховані проценти, що мали бути сплачені, вважаються простроченими (п. 3.9, 3.10 Договору).
Договір позики укладено в електронній формі на умовах Пропозиції (оферти) на укладення електронного Договору позики № 2807017392-88001 від 23.06.2021, що акцептована відповідачем 23.06.2021 шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, ст.12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію", ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України).
Згідно з довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення" відповідно до укладеного договору на переказ коштів ФК-П-20/08-08 від 2020-08-20 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 23-06-2021 12:24:18 на суму 3 000 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.u - 94792879, призначення платежу: Зачисление 3000 грн на карту НОМЕР_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс" ОСОБА_1 за договором № 2807017392-88001 станом на 18.11.2021 становить 4 180 грн, яка складається з такого: 3 000 грн - тіло кредиту, 1 180 грн - нараховані відсотки.
18.11.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс" та ТОВ «Вердикт Капітал" укладено договір факторингу № 18-11/2021, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс" відступило ТОВ «Вердикт Капітал" право вимоги до позичальників.
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 18-11/2021, ТОВ «Вердикт Капітал" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 2807017392-88001, загальна сума заборгованості - 4 180 грн.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал" та ТОВ «Коллект Центр" укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал" відступило ТОВ «Коллект Центр" право вимоги до позичальників.
Відповідно до реєстру боржників до Договору № 10-01/2023, ТОВ «Коллект Центр" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 2807017392-88001,, загальна сума заборгованості - 30 622 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект Центр" заборгованість ОСОБА_1 за договором № 2807017392-88001 становить 30 622 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 3 000 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (10.01.2023) - 27 622 грн.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
При цьому, в ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно із ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію" (в редакції, чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно зі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію".
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію").
Як регламентовано ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію", відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію").
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відтак, акцептуючи пропозицію ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс" у договорі № 2807017392-88001 від 23.06.2021 відповідач шляхом використання електронного підпису - одноразового ідентифікатору, підтвердив та погодився з умовами користування і порядком надання грошових коштів, запропонованим кредитором.
Оскільки вказаний Договір, який підписаний сторонами, є чинними, у встановленому законом порядку недійсними не визнавався, суд дійшов висновку про те, що між первісними кредиторами та відповідачем ОСОБА_1 як позичальником, виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.
Згідно із ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов'язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Положеннями ст.ст. 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Отже, за змістом наведених вище положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов'язку виконати зобов'язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов'язання на рахунок первинного кредитора.
При цьому аналіз змісту статті 1082 ЦК України дозволяє дійти висновку, що викладені в ній положення щодо обов'язку боржника здійснити платіж факторові за умови, що боржник одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, стосуються позасудового порядку вирішення спору. При цьому невиконання фактором цього обов'язку не звільняє боржника від виконання обов'язків за кредитним договором, а лише дає йому право на виконання свого обов'язку перед первісним кредитором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено у ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 2.2, 2.3, 2.4 Договору, кредит надається в загальному розмірі 3 000 грн. Строк користування коштами складає 20 діб, та закінчується 13.07.2021.
Згідно із п. 2.5, 2.6. Договору, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору. Розмір фіксованої процентної ставки, встановлений Договором, не може бути збільшений без письмової згоди позичальника.
Позичальник зобов'язується здійснити повернення сум кредиту та нараховані, у відповідності до цього Договору, проценти за користування кредитом одноразовим платежем, в розмірі 4 180 грн, шляхом зарахування власних грошових коштів на рахунок товариства не пізніше 13.07.2021. Якщо сума коштів, що надійшла в рахунок погашення кредиту та сплати процентів чи інших платежів, менша розміру, вказаного у п. 3.9. Договору, то несплачений платіж та нараховані проценти, що мали бути сплачені, вважаються простроченими (п. 3.9, 3.10 Договору).
Жодних відомостей про пролонгацію строку кредитування вищевказаний Договір не містить.
Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Тому при стягненні заявленої позивачем заборгованості не підлягають врахуванню завуальовані, неоднозначні умови, які дозволили кредитодавцю нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом, поза чітко вказаного строку кредитування.
Одними із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відсутність позову про оспорення кредитного договору чи заперечень щодо його умов не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом кредитора до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Суд критично ставиться до нарахованих процентів за користування кредитом згідно із розрахунком заборгованості за Договором позики № 2807017392-88001 від 23.06.2021, оскільки з урахуванням ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів" відповідач повинен були сплатити Договором позики № 2807017392-88001 від 23.06.2021 тіло кредиту у розмірі 3 000 грн та узгоджені сторонами проценти за користування кредитом протягом встановленого строку кредитування (20 днів) у розмірі 1 180 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс" ОСОБА_1 за договором № 2807017392-88001 станом на 18.11.2021 становить 4 180 грн, яка складається з такого: 3 000 грн - тіло кредиту, 1 180 грн - нараховані відсотки.
Суд критично ставиться до розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект Центр", оскільки такий суперечить узгодженим умовам кредитування між відповідачем та первісним кредитодавцем ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс" та нарахована поза межами строку кредитування (20 днів).
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 по справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню за Договором позики № 2807017392-88001 від 23.06.2021 заборгованість у розмірі 4 180 грн, яка складається з такого: 3 000 грн - тіло кредиту, 1 180 грн - нараховані відсотки.
При цьому, суд зазначає, що матеріали справи не містять письмових підтверджень того, що наданий суду паспорт споживчого кредиту підписав відповідач, виходячи також й з того, що зазначений паспорт споживчого кредиту не містить підпису відповідача.
Враховуючи наведене, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр" за Договором позики № 2807017392-88001 від 23.06.2021 заборгованість у розмірі 4 180 грн, яка складається з такого: 3 000 грн - тіло кредиту, 1 180 грн - нараховані відсотки.
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
За приписами ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Позивачем у позові заявлено про відшкодування за рахунок відповідача 13 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, у підтвердження чого надано: договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, заявку на надання юридичної допомоги № 1355 від 01.12.2025, у відповідності до якої сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг: надання усної консультації з вивчення документів 2 години, вартістю 4 000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 3 години вартістю 9 000 грн; витяг з акту № 17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025.
Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Враховуючи наведене, позивачем доведено понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 163 000 грн.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 363 грн 43 коп., та витрати на правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 1 774 грн 54 коп.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 280-283, 289, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр" заборгованість за Договором позики № 2807017392-88001 від 23.06.2021 у розмірі 4 180 (чотири тисячі сто вісімдесят) грн, судовий збір у розмірі 363 (триста шістдесят три) грн 43 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 774 (одна тисяча сімсот сімдесят чотири) грн 54 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр" (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306; ідентифікаційний код: 44276926; тел. +38(044) 374-01-51; адреса ел.пошти: info@collect-center.com.ua).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повний текст судового рішення складено 06.04.2026.
Суддя Ю.С. Кучаковський