Номер провадження 22-ц/821/58/26; 22-ц/821/59/26Головуючий по 1 інстанції
Справа №712/13366/23 Категорія: 305010100 Борєйко О. М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
25 березня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
суддів Новікова О.М., Василенко Л.І., Карпенко О.В.,
за участю секретаря Костенко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Юрченко Юлії Валентинівни на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 вересня 2025 року та на додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, -
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 24 грудня 2022 року ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_1 , умисно наніс один удар кулаком правої руки в нижню щелепу з лівої сторони, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи зліва останньому, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 02-01/73 від 21 січня 2023 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2023 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначено йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі; на підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком - 1 (один) рік.
З 25 грудня 2022 року по 11 січня 2023 року ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні, що підтверджується копією виписки № 54485 від 11 січня 2023 року.
25 грудня 2022 року ОСОБА_1 була проведена операція - періодонтальне шинування зубів нижньої щелепи за Тігерштедтом.
05 січня 2023 року позивачу проведена операція - реконструкція нижньої щелепи, в ході якої проведено співставлення уламків нижньої щелепи зліва та фіксовано пластиною і гвинтами.
Крім того, в період з 12 січня 2023 року по 27 січня 2023 року ОСОБА_1 знаходився на амбулаторному лікуванні.
У липні-серпні 2023 року позивачу проведено лікування зубів; за яке останнім понесено витрати в розмірі 7 850,00 гривень.
Крім матеріальної шкоди йому завдано також моральну шкоду, в розмірі 723 600,00 гривень (108 мінімальних заробітних плат) згідно з висновком експертного дослідження № ЕД-19/124-23/10773-ПС від 18 жовтня 2023 року.
Позивач зазнав фізичних страждань, а саме: біль в щелепі, обмежене та болісне відкривання ротової порожнини (до 2 см), сколи коронкових частин в межах емалі та дентину, неможливість змикання зубних рядів.
Крім фізичних страждань, йому, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, спричинено й моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, які пов'язані з тривалим лікуванням позивача, в тому числі перебуванням останнього на стаціонарному лікуванні, постійному відвідуванні лікарів протягом тривалого часу, перенесенням двох оперативних втручань, порушенням звичного образу не лише свого життя, а й життя батьків, які змушені були постійно відвідувати потерпілого в лікарні. Також приймаючи участь у досудовому розслідуванні кримінального провадження і судовому розгляді, позивач протягом тривалого часу нервував, через постійний біль не міг спати. Крім того, відповідач в добровільному порядку взагалі не здійснював відшкодування понесених позивачем витрат, станом здоров'я позивача не цікавиться, від спілкування з позивачем уникав.
Враховуючи викладене, позивач просив суд:
- стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на лікування в розмірі 7 850,00 гривень;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 723 600,00 гривень;
- судові витрати стягнути з відповідача.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 вересня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 30 000,00 грн.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 вересня 2025 року заяву представника позивача - адвоката Юрченко Юлії Валентинівни про відшкодування понесених судових витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги та витрат на оплату висновку експертного дослідження задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги, в розмірі 315,70 грн.
В іншій частині заявлених вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що доказів наявності причинно - наслідкового зв'язку між вчиненням відповідачем 24 грудня 2022 року кримінального правопорушення та зверненням позивача через вісім місяців до лікаря - стоматолога за наданням невідкладної медичної допомоги з приводу лікування запалення кореневих каналів з їх подальшим пломбуванням матеріали справи не містять і позивачем та його представником суду не надано.
В частині відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що висновки, яких дійшов експерт в ході експертного дослідження, ґрунтуються на показах свідків, які не попереджені про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань за статтею 384 КК України, без їх особистої присутності, без дослідження та без врахування матеріалів кримінального провадження.
Наданий позивачем суду на підтвердження розміру спричиненої останньому моральної шкоди висновок експертного дослідження №ЕД-19/124/10773-ПС від 18 жовтня 2023 року, складений на замовлення представника позивача, не є належним доказом, оскільки не є висновком судового експерта, складеним за результатами проведення судової експертизи, не містить попередження експерта про кримінальну відповідальність, виготовлений не для надання його суду.
Оскільки судом відхилено як належний доказ висновок експертного дослідження №ЕД-19/124/10773-ПС від 18 жовтня 2023 року, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення на користь позивача витрат на оплату висновку експертного дослідження в сумі 12 045,60 грн.
В частині витрат на правничу допомогу понесених позивачем, то при визначенні їх розміру, судом враховано характер виконаної адвокатом роботи, заявлені позивачем вимоги, їх складність та об'єм досліджених судом доказів, та врахувавши пропорційність розміру витрат до задоволених судом вимог дійшов висновку про стягнення з відповідача - ОСОБА_2 вказаних витрат в розмірі 315,70 грн. на користь позивача.
Не погодившись із рішеннями та додатковим рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Юрченко Ю.В. оскаржила їх в апеляційному порядку, вказуючи, що їх ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Просила їх скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в судове засідання викликався судовий експерт, який складав висновок ОСОБА_3 , яка в судовому засіданні була повідомлена про кримінальну відповідальність.
Проте, навіть за умови не врахування вказаного висновку експертного дослідження, орієнтиром у пізнанні глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації слугує висновок експерта від 20.01.2023 року за №02-01/73, який проведений в рамках кримінального провадження і в якому чітко описані обставини справи, період лікування, метод лікування, який дає чітке уявлення перенесених ОСОБА_1 фізичних та моральних страждань.
Щодо відшкодування матеріальної шкоди, то зазначає, що 27.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до стоматологічної клініки за медичною допомогою відносно 37 зуба. Звертаю увагу. що відповідно до висновку експерта від 20.01.2023 лінія перелому щелепи знаходиться на 38 зубові, перелом нижньої щелепи зліва із зміщенням. Тобто, вказані зуби знаходяться поряд, в нижній лівій щелепі. Деякий час, позивач не міг відкривати рота (до 2 мм), що призводило до невчасної гігієни та лікування. Тому висновок суду про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між лікуванням та нанесенням тілесних ушкоджень область лівої нижньої щелепи є необґрунтованим.
Щодо додаткового судового рішення, то сторона позивача вказує, що пропорційність задоволення судових витрат відносно задоволенню позовних вимог не є ключовим фактором у визначенні суми. Вважає, що об'єм роботи адвоката та кількість судових засідань не впливає на суму позову.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що долучені позивачем докази не підтверджують того, що між пошкодженням зуба і отриманою в результаті кримінального правопорушення травмою існує причинно-наслідковий зв'язок.
У частині відшкодування моральної шкоди, зазначає, що наданий позивачем висновок експерта фактично обґрунтовується на показаннях п'яти осіб, які є родичами та близькими знайомими позивача.
Крім того, відповідач погоджувався відшкодувати моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн., оскільки вважає її достатньою у тій ситуації, що склалася.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судових рішень в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оскаржувані рішення суду відповідають зазначеним вимогам закону.
Як вбачається із матеріалів справи та установлено судом першої інстанції, що 24 грудня 2022 року ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_1 , умисно наніс один удар кулаком правої руки в нижню щелепу з лівої сторони, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи зліва останньому, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 02-01/73 від 21 січня 2023 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2023 року у справі № 712/1015/23, який набрав законної сили 10 липня 2023 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначено йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки; цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Юрченко Юлії Валентинівни задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 23 573 гривні 18 копійок в рахунок відшкодування завданої йому злочином матеріальної шкоди; в іншій частині позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди відмовлено; позовні вимоги представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Юрченко Юлії Валентинівни про стягнення суми у розмірі 300 000,00 гривень в рахунок завданої моральної шкоди - залишено без розгляду.
В період з 25 грудня 2022 року по 11 січня 2023 року ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні, що підтверджується доданою до позовної заяви копією виписки № 54485 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 11 січня 2023 року.
Згідно з матеріалами справи №712/1015/23, дослідженими судом першої інстанції безпосередньо в судовому засіданні, 25 грудня 2022 року, ОСОБА_1 була проведена операція - періодонтальне шинування зубів нижньої щелепи за Тігерштедтом. 05 січня 2023 року ОСОБА_1 проведена операція - реконструкція нижньої щелепи, в ході якої проведено співставлення уламків нижньої щелепи зліва та фіксовано пластиною і гвинтами. В період з 12 січня 2023 року по 27 січня 2023 року ОСОБА_1 знаходився на амбулаторному лікуванні.
Всі вищевказані факти і обставини були враховані Соснівським районним судом м. Черкаси при ухваленні вироку 07 червня 2023 року у справі № 712/1015/23, яким, зокрема, цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Юрченко Юлії Валентинівни задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 23 573 гривні 18 копійок в рахунок відшкодування завданої йому злочином матеріальної шкоди; в іншій частині позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди відмовлено.
Щодо відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином
Згідно зі статтею 1177 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом.
За загальними нормами цивільно-правової відповідальності при вирішенні спору про відшкодування шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність дій, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок, як умова відповідальності, виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.
При цьому причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв'язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювана шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, встановлених нормами ЦК України.
Разом із тим, загальні підстави відшкодування майнової шкоди визначені частиною першою статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.
Тобто особа, визнана потерпілою у кримінальному провадженні не позбавлена права, у разі завершення кримінального провадження, на відшкодування завданої їй шкоди. Проте, така шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2 ) висновками експертів; 3 ) показаннями свідків.
За змістом статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Так, вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2023 року у справі № 712/1015/23, який набрав законної сили 10 липня 2023 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначено йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки; цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Юрченко Юлії Валентинівни задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 23 573 гривні 18 копійок в рахунок відшкодування завданої йому злочином матеріальної шкоди; в іншій частині позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди відмовлено; позовні вимоги представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Юрченко Юлії Валентинівни про стягнення суми у розмірі 300 000,00 гривень в рахунок завданої моральної шкоди - залишено без розгляду.
В обґрунтування факту завдання матеріальної шкоди та її розміру - 7 850,00 гривень, позивачем до позовної заяви додано копії наступних документів, виданих стоматологічною клінікою «Crystal»:
- акту виконаних робіт від 26 липня 2023 року на суму 700,00 гривень, згідно з яким були виконані роботи з надання невідкладно медичної допомоги позивачу та анестезію;
- акту виконаних робіт від 27 липня 2023 року на суму 800,00 гривень, згідно якого було виконано комп'ютерну томографію;
- акту виконаних робіт від 09 серпня 2023 року на суму 3 650,00 гривень, згідно з яким були виконані роботи з пломбування кореневих каналів з анастезією, проведено рентгенографію та встановлено тимчасову полімерну пломбу зуба;
- акту виконаних робіт від 22 серпня 2023 року на суму 2 700 гривень, згідно з яким було виконано фотополімерну реставрацію 37 зуба з анестезією.
Таким чином, з наданих доказів вбачається, що позивачу було здійснено пломбування 37 зуба.
Лікування вказаного зуба позивач пов'язує з тим, що у зв'язку з протиправними діями відповідача він не міг здійснювати належний догляд за ротовою порожниною. Крім того, вказаний зуб знаходиться в нижній лівій щелепі, яка була зломлена внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 .
Колегія суддів, перевіривши вказані доводи сторони позивача, доходить висновку про недоведеність наявності причинно - наслідкового зв'язку між вчиненням відповідачем 24 грудня 2022 року кримінального правопорушення та зверненням позивача через вісім місяців до лікаря - стоматолога за наданням невідкладної медичної допомоги з приводу лікування запалення кореневих каналів з їх подальшим пломбуванням, про що вірно зазначено судом першої інстанції.
Судом вірно зауважено на тривалий проміжок часу, який минув з часу завдання тілесних ушкоджень та проведеним позивачем лікуванням каналу. Позивачем не доведено наявність причинно-наслідковий зв'язку між запаленнями кореневих каналів, необхідністю пломбування зуба з переломом щелепи.
Жодних належних доказів, для притягнення до деліктної відповідальності відповідача ОСОБА_1 не надано.
Щодо відшкодування моральної шкоди
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно із положеннями частини першої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно з положеннями статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (у тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
У пунктах 5, 9 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
На підтвердження наявності підстав для відшкодування відповідачем позивачу моральної шкоди, останнім надано до суду наступні докази:
- вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2023 року у справі № 712/1015/23, що набрав законної сили, який підтверджує протиправність діянь відповідача та причинно-наслідковий зв'язок між шкодою, що була завдана позивачу, і протиправним діянням відповідача і його вини в її заподіянні;
- висновок експерта №02-01/73 від 20 січня 2023 року, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлені наступні тілесні ушкодження: перелом нижньої щелепи зліва. Вказане ушкодження відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості; виписка №54485 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 11 січня 2023 року, яка визначає характер ушкодження здоров'я позивача, що підтверджує фізичний біль та страждання, яких зазнав позивач у зв'язку з ушкодженням.
Щодо заявленого розміру суми на відшкодування моральної шкоди, позивачем додано до позовної заяви висновок експертного дослідження №ЕД-19/124-23/10773-ПС від 18.10.2023 за результатами проведення психологічної експертизи Черкаським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, складений експертом у галузі психології - Тульвінською А.Ю.
Згідно з вказаним висновком ОСОБА_1 спричинені страждання (моральна шкода) внаслідок вчинення відносно нього кримінального правопорушення, яке мало місце 24.12.2022 та яке вчинене Пискуном. В результаті того, що ОСОБА_1 були нанесені страждання, орієнтовна грошова компенсація за завдані йому страждання може становити 108 МЗП, розмір якої встановлюється рівним розміру мінімальної заробітної плати в Україні, чинному на момент винесення рішення суду.
Згідно положень ч.1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Відповідно до частини 5 статті 106 ЦПК України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
У наданому висновку відсутнє посилання на обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та посилання, що він підготовлений для подання до суду.
Отже, вказаний висновок не є належним доказом у справі.
Крім того, слід врахувати, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.
Вказане також стосується посилання в апеляційній скарзі на висновок експерта від 20.01.2023 за №02-01/73, який проведений в рамках кримінального провадження.
У постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року (справа № 462/6463/16-ц) викладено наступну правову позицію: «При дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватись на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності. Разом з цим суд не може обґрунтовувати своє рішення лише висновком експертизи. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22 липня 2022 року у справі № П/811/4240/14.»
Крім того, призначення експертиз для визначення розміру моральної шкоди не є обов'язковим, оскільки таке визначення, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, належить до компетенції суду (див. постанову Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 372/4412/15-ц).
Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
З огляду на те, що «розумність» і «справедливість» є оціночними поняттями, суди які заслуховують сторін та встановлюють фактичні обставини справи, мають широку свободу розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування моральної шкоди.
В рішенні ЄСПЛ від 28 травня 1985 р. у справі "Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі" зазначається, що "з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які зіткнулися з проблемами можуть зазнати страждань і тривоги". Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.
Ураховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір шкоди повністю відповідає критеріям розумності та справедливості та є достатньою компенсацією моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок вчиненого відносно нього злочину.
Доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду не впливають.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині оскарження додаткового судового рішення
У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати на оплату висновку експертного дослідження в сумі 12 045,06 грн. Суд першої інстанції, відмовляючи у їх стягненні, врахував неналежність зазначеного доказу, з чим погоджується і колегія суддів. Тому підстав для відшкодування вказаних витрат немає.
Щодо витрат на правничу допомогу, то при їх розподілі слід враховувати норми цивільно-правового законодавства. Відповідно до пункт 3 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи. покладаються, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки понесені позивачем судові витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами у справі, що констатовано судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, тому суд правомірно, застосувавши норми пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, стягнуто їх у розмірі пропорційному до задоволених вимог.
Порушень норм процесуального права судом не допущено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Щодо витрат на правничу допомогу понесені відповідачем у справі у суді апеляційної інстанції, то колегія суддів враховує, що на їх підтвердження ОСОБА_2 надано до суду договір про надання правової допомоги від 22.10.2025 року, в якому у пункті 2.1. визначено обсяг робіт адвоката Райнова Г.С.: вивчення матеріалів апеляційної скарги та підготовка відзиву на апеляційну скаргу, вартість яких становить 3000,00 грн. (п. 4.1. договору); квитанцію від 22.10.2025 про сплату ОСОБА_2 адвокату 3000,00 грн.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частин першої шостої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Позивачем не подано клопотання про неспівмірність заявлених відповідачем витрат, а тому останні, у зв'язку з їх доведеністю належними доказами, підлягають стягненню на користь ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 35, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Юрченко Юлії Валентинівни на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 вересня 2025 року та на додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 вересня 2025 року - залишити без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 вересня 2025 року та на додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 вересня 2025 року - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу понесені у суді апеляційної інстанції у розмірі 3000,00 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 02 квітня 2026 року.
Судді: