Справа № 697/552/25
про відмову у клопотанні про закриття провадження у справі
06 квітня 2026 року селище Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Шарої Л.О.,
за участі секретаря судового засідання - Петраш Т.М.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області клопотання відповідачки ОСОБА_1 про закриття провадження у цивільній справі за позовом Канівського комунального підприємства теплових мереж до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,
01.05.2025 відповідачкою ОСОБА_1 до суду подано клопотання про закриття провадження у справі (а.с. 139-142).
Обґрунтовуючи клопотання, відповідачка вказує про таке. 01.12.1991 українською нацією, яка є українським корінним народом, що розмовляє українською мовою, разом з усім народом України проведено референдум - загальні збори засновників держави Україна. 01.12.1991 Актом проголошення незалежності України від 24.08.1991 українською нацією разом з усім народом України було перейменовано Українську радянську соціалістичну республіку в національну державу українською нації - Україну. 01.12.1991 Актом проголошення незалежності України від 24.08.1991 було здійснено Декларацію про державний суверенітет України від 16.07.1990, як конституційний національний законодавчий документ найвищої юридичної сили на території і в межах кордонів УРСР/України. З 01.12.1991 територія в межах кордонів УРСР/України є територія національної держави українського корінного народу, що розмовляє українською мовою. 3 01.12.1991 у національній державі УРСР/Україні представником українського корінного народу є українська нація відповідно до розділу 1 Декларації. 3 01.12.1991 за розділом VI Декларації весь економічний потенціал (у тому числі і всі електроенергетичні підприємства та Єдина енергетична система України на всій території УРСР/України) є виключно власністю народу України, громадян республіки всіх національностей, який має виключне право володіти, користуватись і розпоряджатись цією власністю і її продуктами. З 01.12.1991 виключно Верховна Рада України має повноваження діяти від імені народу України, громадян республіки всіх національностей. З 01.12.1991 відповідачка ОСОБА_1 є представником українського корінного народу і української нації та частиною народу України, який становлять всі громадяни держави української нації - республіки Україна.
За розділом VI «Економічна самостійність» Декларації відповідачка є єдиним власником економічного потенціалу Української радянської соціалістичної Республіки - України та має виключне право володіти, користуватись і розпоряджатись національним багатством УРСР/України, у тому числі потенціалом комунальних підприємств, які генерують теплову енергію.
Оскільки за розділом 2 «Народовладдя» Декларації від імені відповідачки, як частини народу України, може виступати виключно Верховна Рада України, як єдиний уповноважений народом України орган, то у цій справі позивачем не наведено та не додано доказів: передачі у власність позивача теплової енергії, єдиним власником якої на території у межах кордонів України є народ України; передачі єдиним уповноваженим органом діяти від імені власника, народу України, - Верховною Радою України виробленої на території України теплової енергії у власність позивача.
На думку відповідачки у позивача по справі немає жодного належного, достовірного і допустимого доказу, що він набув у власність вироблену на території міста Канева теплову енергію, яку йому передано єдиним її власником - народом України або Верховною Радою України, яка є єдиним уповноваженим органу діяти від імені народу України - власника енергії.
Зазначає, що Верховна Рада України не може вчиняти будь яких дій без великої державної печатки України, якої не існує, а гербова печатка держави УРСР була знищена 13.11.1997, що підтверджується листом № 18/10-822 від 20.05.2020 Апарату Верховної Ради України.
На думку позивачки, будь яка вироблена на території України теплова енергія позивачем викрадена в української нації і народу України з метою геноциду української нації і катування народу України. Тому відповідачка, як частина народу України і співвласник всієї теплової енергії на території України, не може бути відповідачем по справі № 697/552/25, оскільки не повинна платити за власну теплову енергію, власність на цю теплову енергію ніколи не переходить до інших осіб, а отже у справі № 697/552/25 не існує предмету спору. Позивач не довів того, що він добросовісно володіє тепловою енергією та відповідачка мала наміри її купувати. Оскільки відповідачка є виключним власником теплової енергії на території міста Канева, то до неї, добросовісного власника, ніхто не може мати ніяких претензій.
За наведених обставин відповідачка просить суд закрити провадження у справі.
Суд, дослідивши клопотання про закриття провадження у справі, дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Так, підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:
1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
2) відсутній предмет спору;
3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;
4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;
5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом;
6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу;
7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Враховуючи доводи відповідачки ОСОБА_1 , викладені в клопотанні від 01.05.2025 (а.с. 139-142), нею визначено правову для закриття провадження у справі - п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, - відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Таке рішення може бути прийнято судом, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Слід зазначити, що предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Приймаючи до уваги зміст поданого відповідачкою клопотання, суд дійшов висновку про наявність між сторонами реального, неврегульованого спору щодо підстав виникнення та розміру заборгованості, нарахованої позивачем за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії. Наявність такого спору підтверджується тим, що відповідачка фактично не визнає заявлені позовні вимоги, ставить під сумнів правові підстави їх виникнення.
Доводи, викладені відповідачкою у клопотанні, за своїм змістом не свідчать про відсутність предмета спору у розумінні цивільного процесуального законодавства, а навпаки підтверджують існування спірних правовідносин між сторонами. Такі доводи зводяться до заперечення позову та фактично спрямовані на спростування обґрунтованості заявлених вимог, що є предметом дослідження суду під час розгляду справи по суті.
Водночас, на стадії вирішення поданого клопотання суд не наділений повноваженнями щодо надання оцінки доказам та встановлення обставин справи в їх сукупності, оскільки такі процесуальні дії здійснюються виключно під час судового розгляду справи по суті з дотриманням принципів змагальності сторін та безпосередності дослідження доказів.
З огляду на викладене, оцінка наведених відповідачкою доводів, а також встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, можуть бути здійснені судом виключно за результатами розгляду справи по суті з ухваленням відповідного судового рішення у передбаченій законом процесуальній формі.
За таких обставин у клопотанні відповідачки слід відмовити.
Керуючись ст. 255, 256, 258-260 ЦПК України, суд,
Відмовити у клопотанні ОСОБА_1 про закриття провадження у цивільній справі за позовом Канівського комунального підприємства теплових мереж до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Згідно положень визначених ч. 7 ст. 14 ЦПК України, що перегукується з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Інформацію щодо справи учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі «Судова влада України» в мережі Інтернет за посиланням http://vl.ko.court.gov.ua/sud1010/ з зазначенням індивідуального номеру провадження.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Л.О. Шарая