Справа №705/7878/25
1-во/705/2/26
27 березня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши в залі суду в м. Умані Черкаської області у відкритому судовому засіданні заяву начальника Олександрійського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області та за ініціативою суду питання про виправлення описки, допущеної у вироку Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30.12.2025,
Вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30.12.2025, який ухвалений в порядку спрощеного провадження, ОСОБА_4 визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та їй призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки та покладенням обов'язків, передбачених ст. 59-1 КК України.
17.03.2026 на адресу суду надійшла заява начальника Олександрійського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області про виправлення описки у вказаному вироці, в обґрунтування якої зазначено наступне.
11.03.2026 на поштову адресу Олександрійського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській області надійшов вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30.12.2025 щодо ОСОБА_4 , для виконання.
Під час прийняття вироку до виконання встановлено, що за вказаною у вироку адресою ОСОБА_4 фактично проживає: АДРЕСА_1 . В ході вивчення вироку встановлено, що по АДРЕСА_1 , розташований дев'ятиповерховий будинок, тому відсутність номеру квартири перешкоджає виклику засудженої.
У зв'язку із цим, просить суд виправити описку в адресі фактичного місця проживання засудженої, допущеної у вироку та розпорядженні суду.
Крім того, 17.03.2026 на адресу суду надійшла заява начальника Уманського РУП ГУНП в Черкаській області про роз'яснення долі речового доказу, з посиланням на те, що до Уманського РУП надійшов вирок від 30.12.2025 стосовно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, в частині знищення речових доказів.
Проведеною перевіркою встановлено, що по кримінальному провадженню № 12025250320001230 до кімнати зберігання Уманського РУП ГУНП в Черкаській області був зданий речовий доказ, який не враховано у вироку суду, а саме: психотропна речовина PVP у змивах, поміщену в сейф-пакет НПУ CRI 1254984 квитанція № 2345.
У зв'язку із зазначеним і просять роз'яснити долю вказаного речового доказу.
Прокурор в судовому засіданні зазначила, що в обвинувальному акті було вказано адресу фактичного місця проживання обвинуваченої ОСОБА_4 , яка була відома органу досудового розслідування, а саме: АДРЕСА_1 , яку повідомила сама ОСОБА_4 , що підтверджується протоколом її допиту та врученим їй повідомленням про підозру.
Щодо речового доказу по кримінальному провадженні, долю якого не вирішено вироком суду прокурор зазначив, що дійсно такий доказ наявний та був зданий у встановленому порядку до кімнати зберігання Уманського РУП, але квитанція про це до матеріалів кримінального провадження помилково долучена не була.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомляли.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.379 КК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Суд, врахувавши позицію прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Як вбачається з вироку суду від 30.12.2025, адресою місця фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено: АДРЕСА_1 .
Згідно матеріалів кримінального провадження місцем реєстрації ОСОБА_4 є: АДРЕСА_2 , про що і було відображено у вироку суду. Разом з тим, у протоколі допиту підозрюваної ОСОБА_4 та в повідомленні про підозру, як і в обвинувальному акті, вказано адресу фактичного місця проживання останньої, а саме: АДРЕСА_1 , про що вказано судом у вироку від 30.12.2025.
За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для виправлення описки у вироку суду в цій частині, оскільки матеріали кримінального провадження містять адресу фактичного місця проживання засудженої ОСОБА_4 , яка відповідає вироку. Будь-яких інших офіційних документів, які підтверджують адресу місця проживання засудженої, відмінну від зазначеної у вироку, матеріали кримінального провадження не містять.
Крім того, суд роз'яснює, що орган пробації, з метою належного виконання вироку, не позбавлений можливості самостійно вжити заходів для встановлення фактичного місця проживання засудженої ОСОБА_4 .
Щодо вирішення долі речового доказу, який не враховано вироком суду, а саме: психотропної речовини PVP у змивах, що поміщена в сейф-пакет НПУ CRI 1254984 квитанція № 2345, суд враховує, що матеріали кримінального провадження не містять інформації про такий речовий доказ та квитанції про здачу його на відповідальне зберігання до Уманського РУП.
Разом з тим, у матеріалах справи наявний протокол огляду та ухвала суду про арешт майна, згідно яких пакет № 1254984 містив трубку для куріння, яка визнана речовим доказом, у відповідності до постанови слідчого СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області від 01.09.2025 про визнання предмету речовим доказом і приєднання його до матеріалів кримінального провадження, та наявний висновок експерта № СЕ-19/124-25/13096-НЗПРАП від 23.09.2025, згідно якого змиви з розбитої вищевказаної трубки дійсно містять психотропну речовину PVP, після проведення експертизи такі змиви поміщені в сейф-пакет НПУ CRI 1254984 та передані на зберігання до Уманського РУП, квитанція № 2345.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до положень ч. 9 ст. 100 КПК України визначено, що в разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно зі статтями 171-174 цього Кодексу, що свідчить про наявність у суду за результатами такого розгляду відповідних повноважень вирішити питання про долю речових доказів.
Згідно п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.
За встановлених обставин суд вважає за можливе вирішити долю речового доказу у кримінальному провадженні, а саме: психотропної речовини PVP у змивах, яка поміщена в сейф-пакет НПУ CRI 1254984 квитанція № 2345, шляхом його знищення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 171-174, 379 КПК України, суд -
У задоволенні заяви начальника Олександрійського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області про виправлення описки у вироку суду - відмовити.
Заяву начальника Уманського РУП ГУНП в Черкаській області про долю речового доказу - задовольнити.
Речовий доказ: психотропну речовину PVP у змивах, що поміщена в сейф-пакет НПУ CRI 1254984, квитанція № 2345, що зберігається в Уманському РУП ГУНП в Черкаській області - знищити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1