Справа № 712/4178/26
Провадження № 1-кс/712/1759/26
03 квітня 2026 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника власника майна ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна та дозвіл на його реалізацію, подане у рамках кримінального провадження № 12026255330000211 від 26.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,
Зміст поданого клопотання та його обґрунтування
Прокурор Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна та надання дозволу на його реалізацію у кримінальному провадженні № 12026255330000211 від 26.03.2026, розпочатому за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що сектором дізнання Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування за фактом незаконного зайняття рибним добувним промислом. За даними досудового розслідування, 26.03.2026 близько 11 год 00 хв на річці Дніпро в адміністративних межах с. Леськи Черкаського району працівниками поліції було виявлено човен з бортовим номером НОМЕР_1 , у якому знаходилися рибальські сітки із свіжовиловленою рибою виду лящ у кількості 124 штуки.
Під час огляду місця події 26.03.2026 в акваторії річки Дніпро в адміністративних межах м. Черкаси за координатами 49.3679884, 32.2445686 виявлено та вилучено дві рибальські сітки без бирок довжиною близько 140 метрів, кроком вічка близько 75х75 мм, які було поміщено до мішка, горловину якого обмотано биркою НЗ0663382, а також свіжовиловлену рибу виду лящ у кількості 124 штуки, яку передано на зберігання ПП «Інститут з питань іхтіології», оскільки вона піддається швидкому псуванню та підлягає подальшій реалізації, і металевий човен «ЯКИ 3695» з двигуном «Меркурі 100», який поміщено на спеціальний причал Державної екологічної інспекції Центрального округу.
Прокурор зазначає, що вилучені речі та предмети визнано речовими доказами, оскільки вони відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а саме: риба є об'єктом кримінально протиправних дій, рибальські сітки та човен з двигуном є знаряддями вчинення кримінального проступку.
Посилаючись на положення ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, прокурор вказує, що арешт майна необхідний для забезпечення збереження речових доказів, запобігання їх приховуванню, пошкодженню, псуванню, знищенню, перетворенню чи відчуженню, а також для забезпечення можливого застосування спеціальної конфіскації.
Крім того, прокурор зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується, зокрема, щодо грошей, цінностей та іншого майна, які були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються законному володільцю, який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Оскільки свіжовиловлена риба є товаром, що швидко псується, прокурор просить надати дозвіл на її реалізацію в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України та Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012. У клопотанні зазначено, що рибу передано на зберігання ПП «Інститут з питань іхтіології» (код ЄДРПОУ 36701986, Черкаський район, с. Леськи, вул. Рибальська, 63), а кошти від її реалізації прокурор просить перерахувати на депозитний рахунок ГУНП в Черкаській області.
У зв'язку з наведеним прокурор просить накласти арешт на свіжовиловлену рибу виду лящ у кількості 124 штук, дві рибальські сітки без бирок довжиною близько 140 метрів із кроком вічка близько 75х75 мм, поміщені до мішка з биркою НЗ0663382, а також на металевий човен «ЯКИ 3695» з накладним двигуном «Меркурі 100», та надати дозвіл на реалізацію вилученої риби.
Позиції сторін кримінального провадження
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у ньому.
Представник власника майна ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити у його задоволенні. На обґрунтування заперечень зазначив, що вилучене майно перебувало у рибалок, які є працівниками ПП «Інститут з питань іхтіології» та здійснювали промисловий вилов риби на підставі відповідного дозволу.
Також представник власника майна послався на положення постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», відповідно до яких незаконним є рибний промисел, що здійснюється всупереч установленим правилам, зокрема без належного дозволу, у заборонений час, у недозволених місцях, із застосуванням заборонених знарядь лову або з перевищенням установлених лімітів чи норм вилову.
На думку представника власника майна, у цьому випадку таких обставин не встановлено, оскільки вилов здійснювався за наявності відповідного дозволу, а вилучені рибальські сітки не є забороненими засобами лову. Сам по собі факт відсутності на сітках бирок, на його переконання, не свідчить про наявність у діях осіб складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Нормативне регулювання арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені ст. ст. 131, 132 КПК України.
Так, згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора, а також, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування в установленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 цієї статті визначено, що арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, згідно якої, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони, зокрема, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (4 наслідки арешту майна для третіх осіб.
Мотиви та оцінка слідчого судді
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення сторін та перевіривши наведені доводи, слідчий суддя виходить із такого.
Сектором дізнання Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026255330000211 від 26.03.2026 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Як убачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості до ЄРДР внесено 26.03.2026 на підставі матеріалів правоохоронних, судових та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. Згідно з коротким викладом обставин, наведених у витягу, 26.03.2026 близько 11 год 00 хв на р. Дніпро на території Кременчуцького водосховища в адміністративних межах с. Леськи Черкаського району працівниками поліції було виявлено трьох чоловіків, які пересувалися на човні з бортовим номером НОМЕР_1 , при цьому в човні були наявні сітки із свіжовиловленою рибою в кількості близько 0,5 т, що може свідчити про її незаконний вилов.
Під час огляду місця події 26.03.2026 виявлено та вилучено свіжовиловлену рибу виду лящ у кількості 124 штук, дві рибальські сітки, на яких відсутні бирки, довжиною близько 140 метрів, з кроком вічка близько 75х75 мм, а також металевий човен «ЯКИ 3695» з накладним двигуном «Меркурі 100».
Слідчий суддя зазначає, що для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження прокурор повинен довести наявність сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно відповідає критеріям речового доказу у розумінні ст. 98 КПК України, а також необхідність його арешту з огляду на завдання, визначені ст. 170 КПК України.
За змістом диспозиції ч. 1 ст. 249 КК України кримінально караним є незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо такі дії заподіяли істотну шкоду. Для висновку про наявність ознак такого кримінального правопорушення мають бути встановлені конкретні обставини, які свідчать про здійснення вилову всупереч вимогам законодавства, зокрема без належного дозволу, у заборонений час, у недозволених місцях, із застосуванням заборонених знарядь лову, з перевищенням установлених лімітів чи норм вилову.
Однак із поданих до суду матеріалів не вбачається, що прокурором доведено наявність саме таких обставин. Зокрема, прокурор не надав належних та достатніх даних про те, що вилов риби здійснювався без належного на те дозволу, у заборонений період, у місці, де такий вилов заборонений, або з перевищенням установлених лімітів чи норм вилову.
Крім того, як убачається з матеріалів клопотання, працівники Держрибагентства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були допитані як свідки та повідомили, що вилучені під час огляду місця події рибальські сітки не є забороненими знаряддями лову. Отже, наведені відомості не лише не підтверджують доводи прокурора про використання заборонених знарядь лову, а навпаки спростовують їх.
Наведені в клопотанні доводи фактично зводяться до того, що на вилучених рибальських сітках були відсутні бирки. Водночас за відсутності інших належних даних, які б свідчили про незаконність самого вилову, ця обставина сама по собі не є достатньою для обґрунтованого висновку, що вилучена риба є об'єктом кримінально протиправних дій, а сітки та човен з двигуном - знаряддями вчинення саме кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Слідчий суддя також враховує, що представник власника майна заперечував проти задоволення клопотання та зазначав, що вилучене майно перебувало у працівників ПП «Інститут з питань іхтіології», які здійснювали промисловий вилов риби на підставі відповідного дозволу. Ці доводи сторони захисту прокурором належним чином не спростовані, а надані матеріали не містять достатніх даних, які б давали підстави відхилити такі заперечення як явно безпідставні.
За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що прокурором не доведено наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який міг би бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна. Так само не доведено, що потреби досудового розслідування на цій стадії кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про який ідеться у клопотанні.
З огляду на це, підстави для застосування арешту майна, передбачені ст. 132, 170, 173 КПК України, відсутні, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна та дозвіл на його реалізацію, поданого у рамках кримінального провадження № 12026255330000211 від 26.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали проголошено о 08 год 40 хв 06.04.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1