Справа № 703/1585/26
1-кп/703/396/26
06 квітня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Смілянської окружної прокуратури про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12017250230000163 від 25.01.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
17 березня 2026 року до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання прокурора Смілянської окружної прокуратури про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12017250230000163 від 25.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
За результатами здійснення досудового розслідування, особу (осіб) причетну до вчинення даного кримінального правопорушення встановлено не було, повідомлення про підозру у вчиненні зазначеного правопорушення будь-якій особі, відповідно до вимог ст.278 КПК України, не вручалось.
Враховуючи, що з моменту скоєння злочину минув строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності та не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, прокурор, посилаючись на п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, просить суд закрити вказане кримінальне провадження.
Також під час проведення досудового розслідування було накладено арешт на майно, а саме на транспортний засіб, який прокурор просить скасувати, а транспортний засіб конфіскувати в дохід держави.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні подане клопотання підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених у ньому.
Володілець майна - ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не прибув, однак звернувся до суду з письмовою заявою, згідно якої не заперечував щодо передачі транспортного засобу на потреби ЗСУ.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.01.2017 року до Смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській області (нині Відділ поліції № 2) надійшло повідомлення від інспектора управління превентивної діяльності ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 про те, що на 198 км автодороги «Київ-Знам'янка» в адміністративних межах с. Костянтинівка Смілянського району близько 13 год. 20 хв. був зупинений автомобіль «Mercedes Benz E220» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час перевірки вказаного транспортного засобу по відомчим базам МВС України встановлено, що автомобіль перебував на території України з порушенням митного законодавства, ймовірно має ознаки підробки номерного агрегату (кузова) та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Відомості за даним фактом було внесені 25.01.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017250230000163 з правовою кваліфікацією - ст.290 КК України, а 13.07.2024 року перекваліфіковано на ч.4 ст. 358 КК України.
Відповідно до ст.12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Кримінальне правопорушення, за ч.4 ст.358 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків та за його вчинення передбачені наступні види покарання: штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.
Стаття 49 КК України встановлює строки давності притягнення до кримінальної відповідальності у залежності від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Згідно п.2 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження волі.
У поданому клопотанні прокурор стверджує, що органами досудового розслідування по зазначеному кримінальному провадженню проведено ряд слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, проте особу чи осіб, причетних до його вчинення не встановлено, жодній особі у даному провадженні не повідомлено про підозру.
Відповідно до ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.92, 110 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора та, у встановлених КПК України випадках, - на потерпілого.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватись лише після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Так, як встановлено судом , у ході огляду місця події 24.01.2017 автомобіль марки «Mercedes» (VIN- НОМЕР_2 ) із закріпленим на ньому номерним знаком НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію зазначеного транспортного засобу НОМЕР_3 були вилучені. Авто поміщено на територію Відділу поліції № 2, що за адресою: вул. Перемоги, 13 м. Сміла Черкаська область, для подальшого проведення слідчих дій та встановлення обставин вчинення кримінального проступку.
За вказаним фактом 25.01.2017 року внесено відомості до ЄРДР за правовою кваліфікацією ст. 290 КК України - знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу, а 13.07.2024 року перекваліфіковано на ч.4 ст. 358 КК України.
Зазначений автомобіль, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 визнано речовими доказами.
Разом з тим, ухвалою Смілянського міськрайонного суду від 28.02.2017 на вилучений автомобіль накладено арешт (справа № 703/594/17).
При отриманні показань від водія автомобіля «Mercedes» ОСОБА_4 встановлено, що він придбав даний транспортний засіб у м. Київ у грудні 2016 року у раніше невідомої особи на ім'я ОСОБА_6 . Зазначив, що у процесі експлуатації авто будь-яких протиправних дій щодо зміни номеру кузова або ж підробки свідоцтва про реєстрацію авто не вчиняв.
Згідно висновку судово-технічної експертизи документів від 10.02.2017 № 1/252 бланк свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 виготовлений не заводом виробником. Ознак, які вказували б на внесення до нього змін не виявлено.
Відповідно до відомостей вказаного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником автомобіля «MercedesBenzE220» реєстраційний номер НОМЕР_1 являється ОСОБА_7 , проживаючий по АДРЕСА_1 .
Згідно висновку комплексного дослідження транспортного засобу від 08.05.2024 № СЕ-19/124-24/6281-КДТЗ встановлено, що моделлю наданого на дослідження автомобіля є не «MercedesBenzE220», а «MercedesBenzE200CDI» (описова частина висновку, арк. № 3) 1998 року випуску. Ідентифікаційний номер НОМЕР_4 наданого на дослідження автомобіля «MercedesBenzE200CDI» не змінювався.
Згідно листа Черкаської митниці ДФС № 175/9/23-70-20-02-41 від 15.02.2017 відповідно до наявних облікових баз Черкаської митниці ДФС (Єдина автоматизована інформаційна система ДФС України та Автоматизована система митного оформлення «Інспектор») фактів митного оформлення в митному режимі «імпорт» (вільний обіг на території України) автомобіля «Mercedes» із номером кузова НОМЕР_4 не встановлено.
При цьому, згідно вищевказаних баз даних Черкаської митниці ДФС даний автомобіль з державним номером НОМЕР_5 (країна реєстрації - PL) був ввезений на митну територію України по смузі руху «зелений коридор» 29.11.2015 через митний пост «Мостиська» Львівської митниці ДФС громадянином ОСОБА_8 з метою особистого користування в митному режимі тимчасового ввезення до 1 року.
Протягом 2015 року даний транспортний засіб переміщувався через митний кордон 99 разів громадянином ОСОБА_9 .
Відповідно до реєстраційної картки ТЗ, сформованої органом поліції, номерний знак НОМЕР_1 відповідає автомобілю «Mercedes Benz E200» із номером кузова НОМЕР_6 , 2001 року випуску, власник ОСОБА_10 (житель м. Київ).
Враховуючи викладені обставини у їх сукупності, судом встановлено, що номер кузову вилученого автомобіля «Mercedes» не змінювавсь. Особа, яка підробила та використала підроблене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 залишилась невстановленою. В матеріалах справи відсутні будь які доручення дізнавача (слідчого) оперативним підрозділам на встановлення даної особи як і відсутні відомості оперативного підрозділу по заходам, вжитим за дорученням дізнавача (слідчого) з даного приводу.
Також, суд зауважує, що в матеріалах досудового розслідування міститься лист Черкаської митниці ДФС № 175/9/23-70-20-02-41 від 15.02.2017 року, згідно якого автомобіль з державним номером НОМЕР_5 (країна реєстрації - PL) був ввезений на митну територію України по смузі руху «зелений коридор» 29.11.2015 через митний пост «Мостиська» Львівської митниці ДФС громадянином ОСОБА_8 з метою особистого користування в митному режимі тимчасового ввезення до 1 року. Таким чином за 9 років досудового розслідування, органом, який його проводив не вжито заходів для встановлення відомостей чи є особа, яка ввезла на територію України - ОСОБА_8 власником транспортного засобу «Mercedes» із номером кузова НОМЕР_4 і чи не перебуває в розшуку зазначений транспортний засіб в країнах ЄС і якщо перебуває, то хто є його власником.
Відповідно до ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 284 КПК України встановлено, що кримінальне провадження закривається судом, в т.ч., з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті.
Відповідно до п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Таким чином, вказані норми кримінального процесуального закону пов'язують можливість закриття кримінального провадження виключно із наявністю одночасно двох підстав: не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.4 ст.38 КПК орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Провадження може бути закрите після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, оцінки прокурором всіх зібраних та перевірених доказів, а тому п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та належного виконання ними своїх обов'язків, визначених процесуальним законом.
Закриття кримінального провадження у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності в даному випадку не може бути застосовано, оскільки, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, досудовим розслідуванням не застосовані всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
В клопотанні прокурора про закриття кримінального провадження, не надано оцінку всім обставинам, здобутим під час досудового розслідування, не в повній мірі обґрунтовано та не зазначено, на підставі яких проведених слідчих та процесуальних дій він прийшов до висновку про необхідність закриття кримінального провадження на підставі п.3-1 ч. 1ст.284 КПК України.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини на державу за процесуальним аспектом статті 2 Конвенції покладений обов'язок провести ефективне розслідування. Відповідні загальні принципи щодо ефективності розслідування узагальнені в рішеннях у справах «Джуліані та Гаджіо проти Італії» (Giulianiand Gaggio v. Italy) та «Арманіда Сілва проти Сполученого Королівства» (Armani Da Silva v. The United Kingdom).
У постанові Верховного Суду від 20.11.2024 № 953/8874/23 наголошено, що закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, не звільняє суд від обов'язку перевірити, чи дотримався орган досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин справи. Прийняття рішення про закриття провадження з цієї підстави можливе лише після констатації того, що орган досудового розслідування провів повне, всебічне та неупереджене розслідування і вжив усіх можливих заходів, проте не встановив особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Вказані вище обставини в сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017250230000163 від 25.01.2017 року проведено без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів, тому висновок про закриття кримінального провадження є передчасним.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.284, 314, 372 КПК України суд,-
Відмовити у задоволені клопотання прокурора Смілянської окружної прокуратури про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12017250230000163 від 25.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 7 днів з дня її проголошення до Черкаського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1