Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/10965/25
Номер провадження2/711/390/26
06 квітня 2026 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,
представника позивачів адвоката Глембоцької К.О,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Черкаської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,
19 листопада 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Глембоцька Катерина Олександрівна, звернулися до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просять суд:
-визнати за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування;
-визнати за ОСОБА_2 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування (вхідний №46910/25, а.с.1-5).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати ОСОБА_3 у зв'язку з чим вони звернулися до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після її смерті, на підставі яких приватним нотаріусом Алєксєєвою І.Ю. була заведена спадкова справа №6/2024.
Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, зокрема на квартиру АДРЕСА_1 , що належить матері спадкодавця ОСОБА_4 на підставі договору, що посвідчений «Українська біржа нерухомості» 10.11.1994. Такий висновок позивачі грунтують на тому, що після смерті ОСОБА_4 спадщину фактично прийняла їх мати (дочка спадкодавця) ОСОБА_3 , оскільки фактично, на момент відкриття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , проживала разом з останньою та була зареєстрована разом із нею, однак не встигла оформити спадкові права після смерті ОСОБА_4 .
Проте приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєва І.Ю. постановою від 02.10.2024 відмовила позивачам у видачі свідоцтв про право власності на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 на відповідні частки квартири АДРЕСА_1 , оскільки договір, що посвідчений «Українська біржа нерухомості» 10.11.1994, не може бути прийнятий нотаріусом у якості правовстановлюючого документа, адже сторонами договору не додержано вимог ст.227 ЦК УРСР 1963 року в частині нотаріального посвідчення означеного правочину.
З огляду на викладене, позивачі звернулися до суду і просять суд визнати за ними право власності по частині квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування, оскільки в нотаріальному порядку вони позбавлені об'єктивної можливості оформити спадкові права на означене спадкове майно.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с.35-36).
10 грудня 2025 року від представника позивачів адвоката Глембоцької К.О. до суду надійшла заява про усунення недоліків, що зареєстрована канцелярією суду цього ж дня за вхідним №50226, до якої, зокрема, долучено докази вартості спірного об'єкту нерухомості, право власності на який позивачі просять суд визнати за ними в порядку спадкування після смерті їх матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також докази доплати судового збору в сумі 2224,03 грн (а.с.39).
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Черкаської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено о 12 год 30 хв 13 січня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.43-44).
Підготовче засідання, що було призначене о 12 год 30 хв 13.01.2026, не відбулося у зв'язку з неможливістю фіксування судового засідання технічними засобами, збоєм у роботі підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС про що секретарем судового засідання складена відповідна довідка (а.с.68). Підготовче засідання відкладене до 09 год 30 хв 30.01.2026.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.01.2026 задоволено заяву представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Глембоцької К.О. про витребування доказів та витребувано в приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвої І.Ю. належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи №6/2024, що заведена після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.81-82). Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.01.2026 відкладене підготовче засідання до 10 год 20 хв 11 лютого 2026 року (а.с.79).
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.02.2026 задоволено заяву представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Глембоцької К.О. про витребування доказів та витребувано в Першій черкаській державній нотаріальній конторі інформацію щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , 1927 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Черкаси, шляхом направлення запиту про надання витягу (інформаційної довідки) із Спадкового реєстру відповідно до додатку №10 до Положення про Спадковий реєстру; підготовче засідання відкладене до 11 год 30 хв 27 лютого 2026 року (а.с.145-146).
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 лютого 2026 року закрито підготовче провадження у справі № 711/10965/25 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Черкаської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування; розгляд справи по суті призначений о 08 год 40 хв 30 березня 2026 року (а.с.156).
У зв'язку з наявністю законодавчо визначених умов для проведення заочного розгляду справи, суд 30 березня 2026 року постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Черкаської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав (а.с.162).
У судовому засіданні, що відбулося 30.03.2026, представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Глембоцька К.О. позовні вимоги підтримала повністю з підстав, що викладені у позовній заяві. Просила суд визнати за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування, а також визнати за ОСОБА_2 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування. Водночас, у судових дебатах представник позивачів просила суд судові витрати залишити за позивачами без їх стягнення зі сторони відповідача.
Відповідач Черкаська міська рада явку уповноваженого представника як у підготовчі засідання, так і в судове засідання не забезпечила, хоча про день, час та місце проведення судового засідання була щоразу повідомлена належним чином, а саме: шляхом направлення судових повісток про виклик у судове засідання до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», які були отримані цим учасником справи 24.12.2025, 15.01.2026, 08.02.2026, 16.02.2026 та 03.03.2026, що є належним повідомлення учасника справи про день, час та місце розгляду справи в розумінні п.2 ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с.50 зворот, 71 зворот, 85 зворот, 148 зворот та 158 зворот).
Частиною 1 ст.223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце проведення судового засідання, у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання чи оголошення в ньому перерви до суду не подав, тому суд, заслухавши думку представника позивачів адвоката Глембоцьку К.О., яка не заперечила проти розгляду справи у відсутність відповідача як учасника справи, керуючись ч.1 ст.223 ЦПК України, постановив протокольну ухвалу про проведення судового засідання в справі №711/10965/25 за даної явки учасників справи.
30 березня 2026 року суд, після оголошення про перехід до стадії ухвалення судового рішення, керуючись положеннями ч.1 ст.244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 08 год 20 хв 06 квітня 2026 року (а.с.160).
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивачів, висловлену як письмово, так і під час проголошення вступного слова, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_5 , батьками якої є: ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , яке видане 16.12.1971 міським РАЦС м. Черкаси (а.с.17). Крім того ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_7 , батьками якої є: ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , яке видане 14.01.1976 міським РАЦС м. Черкаси (а.с.17).
Також із копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , що видане відділом реєстрації актів громадянського стану Черкаського міськвиконкому 11.10.1996, суд встановив, шо ОСОБА_5 уклала шлюб із ОСОБА_8 внаслідок чого змінила прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 » (а.с.14).
Із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , що повторно видане 19.01.2021 Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), суд встановив, шо ОСОБА_7 уклала шлюб із ОСОБА_11 внаслідок чого змінила прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_12 » (а.с.10).
Крім того в судовому засіданні 30.03.2026 суд безпосередньо дослідив копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , що видане 04.10.2023 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), та встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Черкаси померла ОСОБА_3 (а.с.19).
Згідно експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/1308-а від 18.07.2024, що виконаний на запит позивача ОСОБА_2 від 09.07.2024, суд встановив, що український запис прізвища « ОСОБА_9 » та запис російською мовою « ОСОБА_9 » у документах, наданих для експертизи, є ідентичними. У практиці лінгвістичних експертиз орфографічно відмінні записи прізвищ з кінцевими р/рь є типовою девіацією в умовах українсько-російської двомовності (а.с.18).
Із витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №76008090 від 28.02.2024 суд встановив, що приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю. 28.02.2024, після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , заведена спадкова справа №6/2024 (а.с.22).
Також із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , що видане 02.07.1954 Мостківським районним бюро РАЦС Луганської області, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_8 народилася ОСОБА_13 , батьками якої є: ОСОБА_14 та ОСОБА_4 (а.с.23).
Із повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00043807913 від 28.02.2024 суд встановив, що 23.01.1971 ОСОБА_13 було укладено шлюб із ОСОБА_15 внаслідок чого вона змінила прізвище із « ОСОБА_16 » на « ОСОБА_9 » (а.с.102-103).
Крім того в судовому засіданні, що відбулося 30.03.2026, суд безпосередньо дослідив заповіт складений ОСОБА_4 06.07.1995, що був посвідчений державним нотаріусом Другої черкаської державної нотаріальної контори Фіщук В.Я., зі змісту якого суд встановив, що ОСОБА_4 заповіла, належну їй квартиру АДРЕСА_1 , дочці ОСОБА_3 (а.с.20).
Із договору від 10.11.1994, що зареєстрований на товарній біржі «Українська біржа нерухомості» (Черкаська філія), суд встановив, що ОСОБА_17 продав, а ОСОБА_4 купила квартиру АДРЕСА_1 . Крім того з означеного засобу доказування суд встановив, що право власності за ОСОБА_4 на означений об'єкт нерухомості було зареєстровано 10.11.1994 КП «ЧОБТІ» (а.с.24-25, 126-127).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , що видане 29.08.2017 Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_9 в м.Черкаси померла ОСОБА_4 (а.с.87).
Також із копії довідки Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради №1370/0501-19 від 01.03.2024 суд встановив, що, станом на 24.08.2017, за адресою: АДРЕСА_2 , були зареєстровані: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.117 зворот).
Із копії довідки Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради №1369/0501-19 від 01.03.2024 суд встановив, що, станом на 03.10.2023, за адресою: АДРЕСА_2 , були зареєстровані: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.116 зворот).
Крім того в судовому засіданні суд безпосередньо дослідив копії заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 28.02.2024, що адресовані приватному нотаріусу Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвій І.Ю., та встановив, що позивачі виявили волю на прийняття спадщини після смерті їх матері ОСОБА_3 (а.с.89, 111).
Зі спільної заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 02.10.2024 суд встановив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Алєксєєвої І.Ю. про видачу свідоцтв про право власності на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , зокрема на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.121).
Також із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №78575400 від 02.10.2024 суд встановив, що ані заповітів, ані спадкових договорів спадкодавцем ОСОБА_3 за життя відповідно не складено та не укладено (а.с.131).
З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №84165113 від 13.02.2026, що підготовлена Першою черкаською державною нотаріальною конторою, суд встановив, що ані заведених спадкових справи, ані видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , 1927 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 в м. Черкаси, відповідно не заведено та не видано (а.с.151).
Також у судовому засіданні, що відбулося 30.03.2026, суд безпосередньо дослідив постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.10.2024, що винесена приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю., зі змісту якої суд встановив, що у видачі позивачам як спадкоємцям після смерті спадкодавця ОСОБА_3 свідоцтв про право власності на спадщину за законом на відповідні частки квартири АДРЕСА_1 нотаріусом було відмолено, оскільки договір, що посвідчений товарною біржою «Українська біржа нерухомості» 10.11.1994, не може бути прийнятий нотаріусом у якості правовстановлюючого документа, адже сторонами договору не додержано вимог ст.227 ЦК УРСР 1963 року в частині нотаріального посвідчення означеного правочину (а.с.26-27, 139-140).
Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами, дійшов таких висновків.
Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі, щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Викладені вище керівні роз'яснення Пленуму Верховного Суду України повністю узгоджуються із висновками Верховного Суду, що сформовані щодо правильного застосування норм кодифікованого закону, який підлягає застосуванню у випадку відкриття спадщини до та після 01.01.2004, і викладені, зокрема, в постановах від 26.09.2023 в справі №205/4070/20 (провадження № 61-4430св23) та від 18.09.2024 в справі №757/28019/21 (провадження №61-4025св24), які судом застосовуються з метою виконання положень ч.4 ст.263 ЦПК України.
Оскільки спадщина після смерті як ОСОБА_4 , так і ОСОБА_3 відкрилася після 01.01.2004, то у даному випадку відносини спадкування регулюються нормами ЦК України.
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Частиною 2 ст.1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, прийняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкування за законом).
Відповідно до положень ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною 3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Із досліджених у судовому засіданні матеріалів спадкової справи №6/2024, що направлена до суду приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю. на виконання ухвали від 30.01.2026, суд встановив, що ОСОБА_18 є дочкою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 в м. Черкаси. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, зокрема на квартиру АДРЕСА_1 , що належить спадкодавцю на підставі договору від 10.11.1994, зареєстрованого на товарній біржі «Українська біржа нерухомості» (Черкаська філія).
Також суд встановив, що після смерті ОСОБА_4 спадщину в порядку, передбаченому ч.3 ст.1268 ЦК України, прийняла її дочка ОСОБА_3 , однак не оформила спадщину, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України відповідачем не надано суду доказів на спростування факту постійного проживання ОСОБА_3 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).
Як встановлено судом із безпосередньо досліджених матеріалів спадкової справи №6/2024, що заведена приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю. після смерті ОСОБА_3 , 28.02.2024 із заявами про прийняття спадщини після смерті спадкодавця звернулися дочки останньої, а саме: ОСОБА_19 та ОСОБА_1 .
Отже, суд встановив, що оскільки позивачі як спадкоємці першої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_3 протягом шести місяців з часу відкриття спадщини подали до приватного нотаріуса Алєксєєвої І.Ю. заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , тому вони є такими, що прийняли спадщину після смерті їх матері ОСОБА_3 .
Статтею 1 Закону України "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991 року
№ 1956-XII (далі - Закон №1956) у редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.
Крім того, ст. 2 Закону №1956 у редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, встановлено, що товарна біржа здійснює свою діяльність за принципами: рівноправності учасників біржових торгів; застосування вільних (ринкових) цін; публічного проведення біржових торгів.
Відповідно до ст.5 ЦК України, що діє з 01.01.2004, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Враховуючи, що право власності спадкодавцем ОСОБА_4 на спадкове майно набуте в листопаді 1994 року, то до спірних правовідносин слід застосовувати положення ЦК УРСР 1963 року.
Згідно зі статтею 227 ЦК УРСР в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин.
За змістом ст. 128, 153 ЦК УРСР, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 227 ЦК УРСР передбачалася обов'язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку і його реєстрація органами місцевого самоврядування.
У той же час, ст. 15 Закону України «Про товарну біржі» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.
Частиною 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01 липня 2004 року за № 1952-IV, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Відповідно до п.1.4-1.5 Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №56 від 13 грудня 1995 року, державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна здійснюють державні комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації місцевих органів державної виконавчої влади на підставі відповідних правовстановлюючих документів (додаток №1), за рахунок коштів власників нерухомого майна. До об'єктів нерухомого майна, що підлягають державній реєстрації, відносить, зокрема, і квартири багатоквартирних будинків. Пунктом 6 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб як Додатку №1 до Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб, до таких правовстановлюючих документів віднесено договори купівлі-продажу, міни, зареєстровані біржею.
Таким чином, реєстрація КП «ЧОБТІ» за ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору, укладеного 10 листопада 1994 року товарною біржою «Українська біржа нерухомості» (Черкаська філія), а не нотаріусом, станом на 10.11.1994, не суперечило чинному на той час законодавству.
Згідно ч.1 ст.1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Стаття 1298 ЦК України встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 68 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна..
Абзацом 2 підпункту 4.17 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, встановлено, що за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Ураховуючи, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як спадкоємець першої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_3 позбавлені об'єктивної можливості оформити спадкові права на належне спадкодавцю нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 в нотаріальному порядку, тому єдиним способом захисту прав позивачів є визнання права власності на означене спадкове майно в судовому порядку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та вмотивованими, а відповідно такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується розподілу судових витрат, то оскільки представник позивачів адвокат Глембоцька К.О., під час проголошення судових дебатів, виявила волю на залишення за позивачами таких витрат, то суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, сплаченого позивачем ОСОБА_2 (оскільки позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (а.с.16)) за пред'явлення до суду позовної заяви (а.с.42).
Керуючись ст. 1217, 1222, 1223, 1261, 1267, 1268, 1269, 1270, 1298 ЦК України, ст. 2, 4, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 83, 89, 95, 133, 141, 244, 264, 265, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Черкаської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1 .
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачами безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне заочне рішення складене 06 квітня 2026 року.
Сторони у справі:
Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП: НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Черкаська міська рада, код ЄДРПУО: 25212542, місцезнаходження: м.Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36.
Головуючий: О. В. Петренко