Справа № 695/1336/26
Номер рядка у звіті 22
03 квітня 2026 року м. Золотоноша Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши в спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026255320000155 від 26.03.2026 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється особою з інвалідністю 2 групи, депутатом будь-якого рівня, ліквідатором аварії на ЧАЕС, учасником АТО (ООС) не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,
01.04.2026 року до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшов обвинувальний акт про вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додані:
-письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника ОСОБА_5 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні;
-письмова заява потерпілої ОСОБА_6 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди згоди з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні;
-реєстр матеріалів досудового розслідування,
-розписка обвинуваченого та захисника про отримання копії обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування,
- матеріали досудового розслідування.
Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини другої статті 381 КПК України.
ОСОБА_3 , 22 грудня 2025 року, близько 16 години 50 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , де в цей час перебувала потерпіла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час раптово виниклої словесної суперечки із останньою, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на спричинення ударів потерпілій ОСОБА_6 з метою завдання їй фізичного болю, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи, та бажаючи їх настання, стоячи навпроти потерпілої ОСОБА_6 , лівою рукою схопив за нижню частину щелепи та штовхнув її, внаслідок чого ОСОБА_6 впала на землю, вдарившись головою, у подальшому ОСОБА_3 наніс один удар правою ногою в область живота, один удар правою ногою в область правого боку тулуба, завдавши своїми діями потерпілій фізичного болю, не спричинивши при цьому тілесних ушкоджень.
Вказаними умисними діями, які виразились в умисному завданні ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.126 КК України.
Викладені судом обставини, встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, під час дізнання ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному провадженні.
Обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Потерпіла ОСОБА_6 не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Потерпіла ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України.
При призначенні ОСОБА_3 покарання суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, враховує дані про особу обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, являється особою з інвалідністю 2-ї групи, негативно характеризується за місцем проживання, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_7 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання, що передбачена ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Згідно з приписами ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За змістом ст.ст. 50,65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обгрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
З урахуванням наведених висновків щодо порядку призначення покарання, викладених обставин по справі, особи обвинуваченого, який являється особою з інвалідністю 2-ї групи, в силу ст.89 КК України не судимий, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо шляхом призначення покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь, а також випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини.
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявляли клопотання про застосування запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази і процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1