Справа № 636/1062/26 Провадження 2-а/636/41/26
03.04.2026
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючої судді - Золотоверхої О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Караулової О.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чугуєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
04.02.2026 до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому він просить скасувати постанову №7/13672 від 17.10.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, закрити провадження по справі.
10.02.2026 до суду надійшов уточнений позов, в якому зазначено наступне.
17.10.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_3 винесено постанову №7/13672 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000.00 грн. З даною постановою позивач не був ознайомлений та не погоджується з нею за наступних підстав.
По-перше, ОСОБА_1 08.01.2026 року дізнався про накладення арешту на його картковий рахунок. З метою з'ясування підстав накладення арешту 27.01.2026 позивач звернувся до Чугуївського ВДВС та отримав постанову про відкриття виконавчого провадження №79942035. У постанові було вказано, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000 грн. на підставі постанови № 7/13672 від 17.10.2025, виданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 . Після цього позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою отримання оригіналу другого примірника постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, проте йому було відмовлено, оскільки вказана вище постанова вже перебуває на виконанні, та було надано усне роз'яснення про можливість отримання постанови про вчинення адміністративного правопорушення у Чугуївському ВДВС. 27.01.2026 позивач повторно звернувся до Чугуївського ВДВС з метою отримання копії постанови №7/13672 від 17.10.2025 року для ознайомлення з її змістом. Таким чином, до 27.01.2026 йому не було відомо про винесення стосовно нього постанови №7/13672 від 17.10.2025, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Після фактичної доставки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 йому в усній формі було роз'яснено, що він нібито перебуває у «розшуку». Водночас позивач не отримував повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не був ознайомлений із протоколом про вчинення адміністративного правопорушення та не отримував його копію на руки. Фактично повідомлення його про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення доведено не було. За таких обставин відсутні будь-які відомості про розгляд доказів, які б підтверджували вину позивача та обґрунтовували зміст постанови № 7/13672 від 17.10.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зміст постанови № 7/13672 від 17.10.2025, містить наступне формулювання: "В ході проведення перевірки за даними Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, було виявлено, що відносно військовозобов'язаного ІНФОРМАЦІЯ_5 направлено звернення за № Е2355703 від 07.06.2025, до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставляння громадянина ОСОБА_1 , який скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення, за порушення ним правил військового обліку, а саме «Не уточнив вчасно облікових даних (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).» Підпис позивача у постанові відсутній, що свідчить про те, що подальший розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності відбувався без його відома та участі. Як мету доставки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 вказано «не уточнив вчасно облікових даних». Водночас при складанні протоколу та при винесенні постанови Відповідач не зазначив, які саме дані відносно Позивача він бажав уточнити, Відповідач мав можливість отримати персональні дані Позивача, не викликаючи останнього. Постанову вважає незаконною, оскільки жодних правопорушень не вчиняв, про розгляд справи не був повідомлений належним чином.
По-друге, частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відповідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - передбачено стягнення у виді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. З ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Порядок перевірки військово-облікових документів та вручення військовозобов'язаним повісток в особливий період регулюється "Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", який затверджений постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 (далі Порядок).
Слід зазначити що у п. 34 Порядку зазначено, що повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Відповідно п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
З аналізу вищенаведених положень чинного законодавства можна дійти висновку про те, що ототожнення суб'єктом владних повноважень передбаченого Законом № 3543-ХІІ "отримання повістки" з передбаченим Порядком "належним підтвердженням оповіщення про виклик", у випадку повернення повістки ТЦК з відміткою про відсутність адресата, є неправильним, оскільки військовозобов'язаний не може з'явитися за повісткою, змісту якої він не бачив, що виключає наявність протиправного умислу Позивача. За таких обставин, коли повістка ТЦК повертається відправнику з підстав відсутності адресата, слід з'ясовувати всі обставини, через які вручення повістки не відбулося, та в залежності від них вирішувати питання про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП. Натомість у цій справі Відповідачем не надано пояснень щодо того, чи була повістка належним чином оформлена, підписана та направлена військовозобов'язаному. Отже, виходячи з вище зазначеного Позивача не було належним чином оповіщено про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. З наявних матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності вбачається, що вина Позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, Відповідачем не доведена, оскільки відсутні будь-які докази того, що останній був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
По-третє, відповідно до примітки статті 210 КУпАП Відповідач наділений можливостями самостійно отримати всі необхідні йому дані щодо військовозобов'язаних. Виходячи з вищенаведеного, у постанові відсутнє посилання на те, що Відповідач з поважних причин не міг отримати необхідні дані з реєстрів. Так, за приписами примітки до статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Отже, з аналізу приведених норм можна зрозуміти, що відповідальність за статтями 210 та 210-1 КУпАП не застосовується у випадку коли дані для Реєстру можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстру) визначає Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі по тексту - Закон № 1951-VIII). У відповідності до положень частини першої статі 5 Закону № 1951-VIII держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
За приписами ч.2 ст.5 Закону № 1951-VIII визначено, що держатель забезпечує технологічне функціонування Реєстру, для чого утворює уповноважений орган адміністрування Держателя Реєстру; вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо Порядку ведення Реєстру, в яких визначає процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтями 6-9 цього Закону, відповідно до Закону України "Про публічні електронні реєстри"; забезпечує розвиток та модернізацію програмних та апаратних засобів Реєстру; надає органам адміністрування та ведення Реєстру право доступу до бази даних Реєстру; здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Згідно частини п'ятої статті 5 Закону № 1951 -VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відповідно до частин восьмої та дев'ятої статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
За приписами частини третьої статті 14 Закону № 1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Даною частиною статті 14 Закону № 1951-VIII передбачено перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді інформацію через електронну інформаційну взаємодію.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
З аналізу приведених вище положень Закону № 1951-УІИ вбачається, що персональні дані військовозобов'язаного можуть бути отримані органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до яких відносить і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними органами.
В той же час, Відповідачем до Постанови №7/13672 від 17.10.2025 року не надано доказів вчинення Відповідачем дій щодо отримання персональних даних Позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статтею 14 Закону № 1951 -VIII, з огляду на те, що Позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Слід також зауважити, що у відповідності до положень частини третьої статті 14 Закону № 1951-VIII визначено, що органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від, зокрема: центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, - відомості, зазначені у пунктах 1-5, 8, 8-1, 10, 11 частини першої статті 7 цього Закону; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 21, 26 частини першої статті 7 цього Закону; Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 15, 15-1, 20, 20-1,21,24, 26, 27, 32 частини першої статті 7 цього Закону; центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, - відомості, зазначені у пунктах 7, 7-1, 8, 8-1, 11, 17, 33 частини першої статті 7 цього Закону; централізованої системи державних установ, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття, - відомості, зазначені у пунктах 1-4, 7, 13, 16-2, 25 частини першої статті 7 цього Закону. При цьому, як передбачено пунктами 7, 7-1 частини першої статті 7 Закону № 1951- VIII до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать місце проживання та місце перебування, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Таким чином, приведені вище приписи статей 7 та 14 Закону № 1951-VIII вказують на те, що персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів містяться і в інших базах даних, з яких органи ведення Реєстру отримуються інформацію. Відтак, наведені норми визначають наявність у Відповідача можливості отримати персональні дані Позивача з інших баз даних, проте Відповідачем не доведено неможливості отримання таких даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних. Саме зазначені вище факти є підтвердженням відсутності адміністративного правопорушення, у вчиненні якого мене визнано винним згідно постанови №7/13672 по справі про адміністративне правопорушення за ч. З ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 17.10.2025 року.
Положеннями ст. 62 Конституції України визначено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010№ 23-рп/2010 адміністративна Відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної Відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Презумпція невинуватості закріплена в ст. 62 Конституції України та кореспондується з принципом верховенства права в Україні. Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.07.2020 р. по справі №463/1352/16-а зробив висновок, що: "У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до Відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи".
За нормою ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
В розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП України (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано належних, допустимих та достатніх доказів вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 210-1 КУпАП та притягнення останнього до адміністративної Відповідальності з дотриманням визначеної законом процедури.
По - четверте, Позивач не був присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивача безпідставно не допустили до участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення, не надали можливість висловити свої заперечення проти обставин, які стали підставою для притягнення до адміністративної відповідальності та долучити додаткові докази, які, як він вважає, доводять його невинуватість в інкримінованому правопорушенні. Підтвердженням цього буде той факт, що Постанову №7/13672 від 17.10.2025 року Позивач не отримав. Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів та пояснень, право на захист.
Доводи Позивача є обґрунтованими в частині порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення. Матеріали справи не містять належних доказів, що оскаржувана постанова прийнята в спосіб, який передбачений нормами ст. 268 КУпАП. Зокрема, оскаржувана постанова прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, при розгляді справи про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності було порушено його право на особисту участь при розгляді справи. Оскаржувана постанова не містить відомостей про те чи приймав Позивач участь при розгляді посадовою особою справи про адміністративне правопорушення, у постанові відсутні відомості про підстави розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, що є доказом на підтвердження доводів Позивача про ненадання йому можливості прийняти участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення.
По - п'яте, Відповідачем не надано доказів, що саме в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 було розглянуто справу, а не лише формально підписано постанову, а справу було розглянуто та складено постанову іншою посадовою особою, яка не має права розглядати дану категорію справ відповідно до ст. ст. 210-210-1 КУпАП України. Відповідачем не прикладено до Постанови доказів та дані докази не зазначені у Постанові, щоб було дотримано ст. 22, 278, 279, 280 КУпАП України, а саме, що в процесі підготовки до розгляду справи встановлювалася компетентність щодо розгляду даної справи, встановлювалося підтвердження щодо наявності підтверджувальних документів про належне сповіщення осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце розгляду справи, встановлювалася необхідність витребування додаткових матеріалів, та чи підлягають задоволенню клопотання особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Відповідачем не надано доказів, які б були вказані у постанові, чи додавались до матеріалів справи та були мені вручені, щодо підтвердження моєї винуватості у вчиненні правопорушення. Вказані порушення процесуального законодавства, щодо розгляду адміністративної справи, відносно позивача призвели до недодання ним до матеріалів справи, доказів, які б свідчили про мою невинуватість у вчиненні даного правопорушення.
По-шосте. Постановою Верховного Суду України від 12 листопада 2025 року у справі № 524/7691/23 (провадження № 61-8386св25) Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (частини перша, друга статті 80 ЦК України). Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (третя статті 95 ЦК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). Об'єднана палата Касаційного цивільного суду вже звертала увагу, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі, і тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред'явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору; юридична особа, хоча вона й є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик 1 таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, має універсальну правоздатність.
Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЩІК України). Однією з підстав закриття провадження у справі є те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України). У постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц зазначено, що: «приписи «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини другої статті 122 ЦПК України у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття провадження; пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), «заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 109 КАС України у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття провадження), «позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 170 КАС України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами цивільного чи адміністративного судочинства, відповідно, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами».
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя (пункт 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154).
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи відокремленим підрозділом та не маючи статусу юридичної особи, не наділений самостійною правосуб'єктністю і може здійснювати владні управлінські повноваження виключно від імені та в межах компетенції ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Отже, постанова № 7/13672 від 17.10.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є правомірною лише за умови, що вона прийнята уповноваженою посадовою особою від імені ІНФОРМАЦІЯ_7 із належним зазначенням такого представництва. Натомість, у разі якщо зазначена постанова оформлена та винесена від імені ІНФОРМАЦІЯ_3 як окремого суб'єкта, без зазначення дії від імені ІНФОРМАЦІЯ_7 . Вона прийнята суб'єктом, який не мас самостійної правосуб'єктності та належної компетенції на її винесення.
Крім того, зі змісту постанови № 7/13672 від 17.10.2025 вбачається, що Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, яке, за твердженням Відповідача, було виявлено під час проведення перевірки за даними Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У зазначеній постанові прямо вказано, що за результатами такої перевірки ІНФОРМАЦІЯ_5 було направлено звернення № Е 2355703 від 07.06.2025 до органів Національної поліції, що свідчить про фактичне виявлення інкримінованого правопорушення не пізніше 07.06.2025. Відповідно до статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше трьох місяців з дня виявлення адміністративного правопорушення. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент її розгляду спливли строки, встановлені статтею 38 цього Кодексу. Таким чином, з урахуванням того, що днем виявлення інкримінованого Позивачу правопорушення є 07.06.2025, тримісячний строк для накладення адміністративного стягнення сплив 07.09.2025. Отже, на момент винесення постанови № 7/13672 від 17.10.2025 провадження у справі про адміністративне правопорушення вже підлягало закриттю в силу прямої вимоги пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП, а тому Відповідач був позбавлений правових підстав для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності. За таких обставин постанова № 7/13672 від 17.10.2025 є протиправною, прийнятою за відсутності повноважень на накладення адміністративного стягнення та підлягає скасуванню.
Оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону, винесена з порушенням встановленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи, за відсутності належних та допустимих доказів, які підтверджували б факт неправомірних дій Позивача. В постанові про адміністративне правопорушення не конкретизовано суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не вказано, які саме облікові дані він повинен був уточнити. Позивач оновив свої дані вчасно і не отримував жодних зауважень чи вимог уточнити дані. АТ "Укрпошта" та її працівники ніяким чином не сповіщали про наявність повісток, необхідність прийти в поштове відділення, тощо.
Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 10.03.2026 через систему «Електронний суд» подано відзив на позов, в якому зазначено наступне. ІНФОРМАЦІЯ_8 , заперечує проти позову з наступних підстав.
Правове регулювання відносин між державою і громадянином України, у зв'язку з виконанням ним конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, здійснюється Конституцією України, Законами України: «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них указами Президента України та іншими нормативно правовими актами щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців.
Ст. 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до Закону. Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України. Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-1Х), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" (затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ) постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. На даний час строк дії воєнного стану в Україні продовжено та триває мобілізація. Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі - Закон №3543-XII). У ст. 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Відповідно до ч.8 ст.4 Закону №3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.
За ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Згідно з абзацом другим частини першої, частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки. Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв'язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії. Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов'язані назвати свої прізвища, ім'я та по батькові, посади, а також пред'явити службові посвідчення. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. Вказаний обов'язок визначено також пунктом 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок № 1487) - Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Зокрема, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: 1) перебувати на військовому обліку, в тому числі, за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу).
Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; 4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів; 10-1) у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану, крім іншого: мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон; уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ). Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України (ч.5 ст.22 Закону №3543-XII). Відповідно до ч.1, 3 ст.1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч.5 ст. 1 Закону № 2232-XII). Згідно з ч.9 ст.1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. У відповідності до ч.10 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі-відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини. Також відповідно до ч. 14. статті 2 Закону України №2232-ХІІ виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Згідно ст. 3 Закону України №2232-ХІІ правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України , цей Закон, Закон України "Про оборону України" , " Про Збройні Сили України" , "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" , інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, виконання військового обов'язку в запасі включає проходження медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби за призовом по мобілізації, на особливий період.
Враховуючи вищевказане, проходження медичного огляду, у строки визначені чинним законодавством, для визначення ступеню придатності до військової служби за призовом по мобілізації, є Конституційним обов'язком громадян, щодо виконання ними військового обов'язку у запасі, що в свою чергу є складовою мобілізаційної підготовки для оборони України. 4 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (далі Закон №3621).
Цим документом з положень законодавства про військовий обов'язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». У відповідність до зазначеного Закону України був приведений наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК). Згідно із п.1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників. військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Згідно з п.1.2 глави 1 розділу ІІ Положення № 402. Військово-лікарська експертиза це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу. резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі ДІВ), компонентами ракетного палива (далі КРП), джерелами електромагнітних полів (далі ЕМП), лазерного випромінювання (далі ЛВ). мікроорганізмами 1-11 груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами: працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів. На ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян. У порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 розділу I, пункту 1.4 глави 1 глави 1 розділу II цього Положення.
У воєнний час перевірка свідоцтв про хворобу з постановами про непридатність до військової служби проводиться за наданими на розгляд з ТЦК та СП медичними документами, а за медичними показаннями - шляхом проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК. Постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу ІІ. Документально оформлені результати проходження військовозобов'язаним медичного огляду ВЛК доставляються до районного (міського) ТЦК та СП не пізніше наступного дня після прийняття постанови про придатність військовозобов'язаного до військової служби. Постанова ВЛК щодо придатності військовозобов'язаного до проходження військової служби вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не пізніше наступного дня з дня надходження відповідної постанови до районного (міського) ТЦК та СП. Відносини, що стосуються медичного огляду військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період врегульовані главою 3 розділу 1 Положення №402. Згідно п. 3.8. глави 3 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення), постанови про тимчасову непридатність оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про непридатність або тимчасову непридатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов'язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи), не пізніше п'ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду направляються на перевірку до ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ІНФОРМАЦІЯ_10 . Електронний документ, яким оформлена постанова (свідоцтво про хворобу або довідка ВЛК), направляється в цей же строк на перевірку через ІКС. Перевірка здійснюється у п'ятиденний строк з дня надходження всіх документів. Після перевірки ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ІНФОРМАЦІЯ_10 та у разі відсутності помилок електронні документи з постановами ВЛК про непридатність до військової служби направляються через ІКС до штатних ВЛК відповідно до адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи. Інші документи з результатами проходження військовозобов'язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) направляються до відповідних штатних ВЛК не пізніше наступного дня після закінчення перевірки. Після затвердження постанови, протокол засідання штатної ВЛК передається з ІКС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не пізніше наступного дня після затвердження. Дві паперові копії протоколу засідання штатної ВЛК засвідчуються її печаткою, та надсилаються разом з документами про результати проходження медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) до ТЦК та СП за місцем обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду.
Відповідно до норм чинного законодавства, районні (міські) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов'язаних на обліку не вносять постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП про непридатність до військової служби до Реєстру. Такі постанови передаються з інформаційно-комунікаційної системи «Медична інформаційна система Збройних Сил України» (далі ІКС) до Реєстру автоматично засобами електронної взаємодії. Районні (міські) ТЦК та СП лише здійснюють виключення військового обліку військовозобов'язаних, визнаних непридатними до військової служби, на підставі паперових копій протоколу засідання штатних ВЛК, засвідчених їх печатками, документів про результати проходження медичного огляду (картки обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідних документів), а також інформації в Реєстрі отриманої за результатами електронної взаємодії з ІКС. Відповідно до абз. 1 п. 3.2 глави 3 розділу II Положення № 402, повторний медичний огляд військовозобов'язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП.
Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення. Військовозобов'язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил України та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров'я. Військовозобов'язані, у яких відсутні скарги на стан здоров'я, на військово лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються. В період дії військового стану постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд. Висновок ВЛК про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з переглядом дійсні до дати переогляду. При медичному огляді військовослужбовців та інших осіб (у тому числі призовників та військовозобов'язаних) ВЛК приймаються постанови такого загального змісту: «Придатний»: до військової служби; до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони; «Непридатний»: до військової служби; до військової служби з переоглядом через 6 - 12 місяців (постанова приймається під час дії воєнного стану); «Потребує»: звільнення від виконання службових обов'язків на певну кількість календарних днів; днів; відпустки для лікування у зв'язку з хворобою на певну кількість календарних відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на певну кількість календарних днів; лікування у закладі охорони здоров'я (установу) на строк не менше певної кількості календарних днів; «Тимчасово непридатний»: до проходження зборів (постанова приймається щодо військовозобов'язаних, резервістів, яких призивають на збори); до військової служби (вказати дату повторного огляду). Не потребує тривалого лікування (постанова приймається у випадках відсутності потреби у продовженні тривалого лікування); Інші відповідні постанови.
Згідно абз. 2 ч. 5 ст. 22 Закону № 3543- XII, постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560). Відповідно до п. 68, 69 Порядку № 560 проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, у мирний час під час визначення призначення резервіста або військовозобов'язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ) вони проходять медичний огляд, за результатами якого таким особам оформляється довідка з висновком щодо придатності до військової служби. Строк дії такої довідки становить п'ять років. Придатним до військової служби резервістам та військовозобов'язаним вручається мобілізаційне розпорядження. Резервісти та військовозобов'язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров'я. Резервісти або військовозобов'язані, у яких відсутні скарги на стан здоров'я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються. Особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію. Обов'язковість проходження медичного огляду особами, в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби закріплений у частині першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою визначено, що громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Таким чином, під час здійснення заходів, направлених на виконання вимог Указу Президента щодо проведення загальної мобілізації та організації призову військовозобов'язаних громадян на військову службу під час мобілізації в особливий період, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки наділені повноваженнями проводити медичний огляд військовозобов'язаних для визначення їх придатності до військової служби.
Так само і військовозобов'язані громадяни, у відповідності з діючими положеннями законодавства, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. При цьому, порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, передбачені виключні обмеження щодо направлення на медичний огляд лише стосовно наступної категорії осіб: які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки - до прийняття у відношенні них рішення відповідною комісією (п. 63 Постанови); які прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних) - вони викликаються на медичний огляд повісткою (п. 69 Порядку).
До 2024 року особи, які отримали статус «обмежено придатний» за результатами ВЛК, могли бути виключені з категорії призовників і зараховані до військовозобов'язаних, навіть якщо їм не виповнилося 25 років. Хоча статус «обмежено придатний» було скасовано Законом від 21.03.2024, особи, які раніше мали цей статус, залишаються у військовому резерві та можуть бути мобілізовані. Для виключення з військового обліку необхідно повторно пройти ВЛК і отримати статус «непридатний». Обмежено придані до 25 років мають право на оформлення відстрочки від мобілізації. За приписами п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі Порядок 1487) районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно територіальної одиниці; розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів); повідомляють органам досудового розслідування про факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення громадянами, які ухиляються від військового обліку або навчальних та спеціальних зборів, призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (додаток 19 ); звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 , 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього цього Порядку. пункту 56 Наявність в електронному кабінеті призовника, військовозобов'язаного, резервіста повідомлення про порушення правил військового обліку свідчить про активний статус перебування в розшуку призовника, військовозобов'язаного та резервіста у зв'язку з порушенням правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, з метою доставлення порушника до ТЦК та СП для складання протоколу про адміністративне правопорушення і відповідно подальшого розгляду справи з винесенням постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Так, 11.10.2025 працівниками Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, у зв'язку з перебуванням у розшуку за порушення правил військового обліку, було доставлено громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 до ІНФОРМАЦІЯ_12 державного реєстру призовників, Щодо облікових даних позивача За інформацією з Єдиного військовозобов'язаних та резервістів, Позивач перебуває на військовому обліку рядового, сержантського і старшинського складу запасу у ІНФОРМАЦІЯ_6 . В розділі статус Позивача, згідно даних з реєстру, зроблено запис: перебуває в розшуку від 07.06.2025 до 06.06.2026, причина: Не уточнив вчасно облікових даних (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). В графі - примітка, зроблено запис: «Відповідно до вимог пункту 29 Порядку ведення ЄДРВР Кабінету Міністрів України 10.05.2024 № 523, Законом України від 12.02.2025 № 4235-ІХ, 05.06.2025 завершиться встановлений термін, для проходження повторного медичного огляду. В графі - картотека обліку зроблено запис: «Картотека вільних залишків». В графі - звання, зроблено запис: «Рядовий». Ідентифікатор військовозобов'язаного: НОМЕР_1 . В графі - підкартотека обліку зроблено запис: «Підлягають призову на військову службу під час мобілізації». В графі - ВОС зроблено запис: «(999) Потребує проходження базової загальновійськової підготовки». В графі - код ВОС зроблено запис: «(097) Солдат резерву». В графі - група обліку зроблено запис: «(А) Всі види Збройних Сил України, родів військ і служб, для яких не визначені особливі вимоги щодо проходження військової служби». Дата введення інформації про особу в систему: 20.03.2023. В графі - звірка контактних даних, запис відсутній. В графі - звірка даних при особистій явці, запис відсутній. В графі - звірка даних ОМС, запис відсутній. В графі - звірка даних підприємствами та ВНЗ, запис відсутній. Тобто, відповідно до вищевказаної інформації, військовозобов'язаний ОСОБА_1 , перебуває в розшуку у зв'язку з не уточненням вчасно облікових даних, а саме: не проходження медичного огляду. Згідно облікової картки військовозобов'язаного в графі «Відомості про медичний огляд» дані про проходження медичного огляду, графа 34 - зроблено запис: 09.10.1989р. ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_13 визнаний «Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» по гр. 1 ст. 156 (Наказ МО України Наказ МОУ «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України» № 2 від 04.01.1994р.). Підлягає переогляду 09.10.1992 р В графі 37 - «Відмітки про взяття, зняття або виключення з обліку», зроблено запис: «05.12.1989 взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_14 . Відповідно до вищевказаної інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи в статусі військовозобов'язаного не здійснив жодних заходів щодо уточнення своїх персональних даних, а саме: не пройшов медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби під час проведення мобілізації, у зв'язку з чим, перебуває у розшуку до 06.06.2026.
Виконання військового обов'язку в запасі включає проходження медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби за призовом по мобілізації, на особливий період. Проходження медичного огляду для приведення у відповідність даних, згідно норм чинного законодавства, потребує безпосередньої участі військовозобов'язаного, вчинення ним відповідних дій: отримання направлення на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією та його проходження.
Враховуючи вищевказане, проходження медичного огляду, у строки визначені чинним законодавством, для визначення ступеню придатності до військової служби за призовом по мобілізації, є Конституційним обов'язком громадян, щодо виконання ними військового обов'язку у запасі, що в свою чергу є складовою мобілізаційної підготовки для оборони України. В результаті зазначеного позивач, під час дії воєнного стану та проведення мобілізаційних заходів, своєю бездіяльністю порушив законодавство про військовий обов'язок та військову службу, про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Вказаними діями, військовозобов'язаний ОСОБА_1 , під час дії особливого періоду, порушив вимоги, визначені абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп. 4 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, абз. абз. 4, 6 ч. 10 ст. 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу». З періоду оголошення Президентом України загальної мобілізації (Указ від 24.02.2022 №64/202) в Україні настав особливий період - воєнний стан, який діє по теперішній час, тому відповідальність за встановлене правопорушення передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Як вбачається в примітках положення статей 210 , 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 року №1951-VІII (надалі - Закон №1951-VІII), Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до ст. 2 Закону №1951-VІII, основними завданнями Реєстру є:- ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, забезпечення ведення військового обліку громадян України; резервістів та- інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;- інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку. Згідно ч. 8 ст. 5 Закону №1951-VІII, органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Згідно ч. 1 ст. 6 Закону №1951-VІII, До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; військовозобов'язаних та резервістів. службові дані призовників, Ст. 9 Закону №1951-VІII визначено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру. Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 13 Закону №1951-VІII для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подають шляхом електронної взаємодії Держателю Реєстру відомості, передбачені ст. 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік (приписці до призовних дільниць) відповідно до ст. 14 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", віком до 60 років. До Реєстру вносяться відомості, визначені ст. 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою ст. 14 цього Закону. Також, ч. 3 ст. 14 Закону №1951-VІII, актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною. Ст. 14 Закону №1951-VІII, визначено перелік інформації, яку отримує Реєстр шляхом електронної взаємодії з іншими державними реєстрами (базами даних). Реєстр «Оберіг» - це електронна база даних про військовозобов'язаних, призовників і резервістів,, потрібна для ведення військового обліку. «Оберіг» наповнюється автоматично інформацією з різних державних реєстрів, а також даними, зібраними працівниками ТЦК та СП. Адміністраторами реєстру визначені обласні ТЦК, а наповнення даних покладено на районні та міські центри комплектування.
Інформація про проходження Позивачем медичного огляду на виконання вимог Закону №3621 до 05.06.2026 в Реєстрі - відсутня. Дата останнього проходження ВЛК - 09.10.1989. Згідно даних з Реєстру та облікової картки на військовозобов'язаного, направлення на проходження повторного медичного огляду - не отримував. Таке направлення Позивач був зобов'язаний отримати самостійно шляхом особистого прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста. Відповідно до вимог пункту 69 Порядку № 1487, у разі проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік. Проходження медичного огляду для приведення у відповідність даних, згідно норм чинного законодавства, потребує безпосередньої участі військовозобов'язаного, вчинення ним відповідних дій: отримання направлення на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією та його проходження. На підставі вищевказаного військовозобов'язаний ОСОБА_1 в період до 05.06.2025 не пройшов медичний огляд для визначення ступеню придатності до військової служби під час мобілізації, в результаті чого, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено електронне звернення до органів Національної поліції за № Е2355703 від 07.06.2025, відповідно до ст. 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо доставлення особи, яка порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку. В порядку інформації, слід зауважити що до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів вносяться дані, щодо порушення правил військового обліку при наявності порушення за яке ще не здійснено розгляд справи та не винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення, з метою доставлення особи, яка порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до імперативних норм Закону та Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, позивач повинен був до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, але цього не зробив, чим порушив вимоги визначені пп.2 пп.4, пп.5 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (зі змінами), абз. абз. 4, 6 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист».
У разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою (з'являтися за викликом до ТЦК та СП…), третьою (проходити медичний огляд для визначення придатності…) статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", за вчинення ним адміністративного правопорушення за статтями 210, 210-1 (Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) КУпАП передбачено адміністративну відповідальність. Враховуючи положення Закону №1951-VIII , до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку. Відповідно до ч. 8 ст. 1 Закону № 2232-XII Кабінетом Міністрів України постановою від 23.02.2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154). Згідно абз. абз. 1, 2 п. 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Згідно п. 7 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя. З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя. Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч. 1 ст. 42 Закону №2232-XII, керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності та громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, підготовки громадян України до військової служби, взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом. Керуючись ст. 235, 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210 , 210-1 , 211 ). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення як порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за № 36/41381 (далі - Інструкція). Відповідно до ст. 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 235, 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, начальником відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_5 , 11.10.2025 складено протокол про адміністративне правопорушення за № 7/13429 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженця: країни Узбекистан, за порушення абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп. 4 п. 1 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, абз. 8 ч. 3, абз. 4, 6 ч. 10 ст. 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», а також п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560. Під час складання адміністративного протоколу, Позивачу роз'яснено ст. 63 Конституції України, його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 17.10.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
В своїй позовній заяві Позивач стверджує, що жодної офіційної повістки про дату, час і місце розгляду справи йому не вручали. Також наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутній доказ того, що протокол про адміністративне правопорушення був складений у присутності Позивача або був вручений/надісланий Позивачу відповідно до вимог ст. 256-258 КУпАП. Дане твердження Позивача є необґрунтованим, адже в матеріалах справи міститься протокол № 7/13429 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 11.10.2025, згідно якого у відповідних графах протоколу, міститься особистий підпис Позивача, що підтверджує факт ознайомлення з документом та отримання його копії. Тобто, військовозобов'язаний ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений зі змістом адміністративного протоколу, датою і місцем розгляду справи та винесенням постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про що зроблено відповідний запис згідно бланку адміністративного протоколу. Позивач, будучи ознайомленим та завчасно повідомлений з датою та часом розгляду справи, мав можливість скористатись правовою допомогою, але цього не зробив та повідомив про те, що представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки не було вжито жодних дій щодо надання йому можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. В такому випадку слід зазначити, що в межах своїх повноважень, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не зобов'язані та не мають права на надання правової допомоги під час розгляду справ, що стосується порушень законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
В подальшому, 17.10.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_12 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову за № 7/13672 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у вигляді штрафу в сумі 17000,00 гривень. ОСОБА_1 на розгляд справи не прибув. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проведено за відсутності Позивача, оскільки йому було завчасно повідомлено про дату, час та місце розгляду справи. Винесену постанову №7/13672 від 17.10.2025 було направлено ОСОБА_1 поштою. В постанові наявні роз'яснення, що на підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби штраф, визначений постановою по справі про адміністративне правопорушення буде стягнуто у подвійному розмірі.
Згідно Указу Президента України від 17.03.2014 р. №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та згідно позиції Верховного суду України, викладеної у листі від 13.07.2018 № 60-1543/0/2-18, на території України з 17.03.2014 діє особливий період. Відповідно до цього слід зазначити, що санкція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період. Додатково слід зазначити, що мобілізація - це комплекс заходів, які здійснює держава для переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а також для переведення Збройних Сил України, інших військових формувань і Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Вона може бути загальною або частковою. Загальна мобілізація стосується всієї території країни та всіх громадян, які підлягають призову, тоді як часткова мобілізація поширюється на окремі території або категорії населення. Військовий облік є обов'язковим для всіх громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років, а також для деяких категорій жінок, які здобули медичну або фармацевтичну освіту. Він ведеться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Основними обов'язками громадян щодо військового обліку є: Стати на військовий облік у встановлені строки; Оновлювати свої персональні дані (місце проживання, сімейний стан, освіта, тощо) у ТЦК та СП; Прибувати за викликом до ТЦК та СП для уточнення даних, проходження ВЛК тощо.; Повідомляти про зміну місця проживання або інші важливі обставини; Проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Військово-лікарська комісія (ВЛК) - це спеціальна медична комісія, яка проводить медичний огляд громадян для визначення їхньої придатності до військової служби за станом здоров'я. Згідно з п.3.8 глави 3 розділу ІІ Наказу №402 Постанова ВЛК при ТЦК та СП про придатність військовозобов'язаного до військової служби, прийнята у мирний час під час визначення призначення військовозобов'язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ), дійсна протягом п'яти років з дня закінчення медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду. Громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності Закону України від 21.03.2024 №3621-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до ТЦК та СП (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через «Резерв+» для отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду. Військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) ТЦК та СП (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк від 6 до 12 місяців відповідно до висновку ВЛК, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) ВЛК, за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю. Військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов'язані приймаються на військову службу за контрактом, або були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.
На підставі вищевикладеного думка позивача є необґрунтованою, адже працівники ТЦК та СП діяли в межах своїх повноважень та виконували покладені на них функції. Також, слід звернути увагу, що позивач на час доставлення його працівниками Національної поліції перебував: в картотеці обліку: Картотека вільних залишків; підкартотека обліку: Підлягають призову на військову службу. Проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) є обов'язковим етапом для осіб, які підлягають призову до лав Збройних Сил України або інших військових формувань. ВЛК визначає стан здоров'я як військовозобов'язаного так і військовослужбовця чи призовника та його придатність до служби за певною категорією. У зв'язку з цим виникає багато питань щодо правової сторони проходження комісії, можливості відмови або відтермінування, особливо в умовах загальної мобілізації. Відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" , кожен громадянин, який підлягає мобілізації або призову, зобов'язаний пройти ВЛК. Це положення також закріплене в Указі Президента України щодо проведення загальної мобілізації, який діє в умовах воєнного стану. Законодавство передбачає, що відмовитися від проходження військово лікарської комісії (ВЛК) на законних підставах неможливо. ВЛК є частиною загальної процедури мобілізації, яка дозволяє військовим органам визначити придатність особи до служби. Неявка на ВЛК або відмова проходити огляд може трактуватися як ухилення від виконання військового обов'язку та мати наслідком притягнення особи до відповідальності.
Щодо строків накладення адміністративного стягнення (ст. 38 КУпАП) Позивач помилково ототожнює дату закінчення законодавчо встановленого строку (05.06.2025) з датою виявлення правопорушення органом ТЦК та СП. Відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за порушення ст. 210-1 може бути накладено протягом 3 місяців з дня виявлення, але не пізніше 1 року з дня вчинення. Оскільки правопорушення за ст. 210-1 КУпАП є триваючим (полягає у тривалому невиконанні обов'язку, встановленого законом), воно вважається вчиненим з моменту пропуску дедлайну (05.06.2025). Проте строк у 3 місяці починає відраховуватися лише з моменту, коли уповноважена особа ТЦК та СП безпосередньо виявила факт відсутності даних у реєстрі або під час звірки документів. Враховуючи обсяг опрацювання даних тисяч військовозобов'язаних, факт порушення Позивачем було зафіксовано у жовтні 2025 року, що робить Постанову від 17.10.2025 абсолютно законною та такою, що винесена в межах річного строку з дня вчинення. Підстави скасування розшуку Згідно функціоналу Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів можливість скасування розшуку здійснюється автоматизовано після формування електронної довідки про доставлення порушника, у разі доставлення органами Національної поліції або після підписання електронної постанови за результатом розгляду справи, у разі подання особою заяви в Електронному кабінеті призовника, військовозобов'язаного та резервіста через застосунок “Резерв+» про те що не оспорює вчинене правопорушення та про згоду розгляду справи за її відсутності, відповідно до ст. 279-9 КУпАП, та у разі спливу одного календарного року повідомлення про розшук. Станом на день написання цього відзиву розшук відносно ОСОБА_1 скасовано з 11.10.2025, про що свідчить запис у Витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів де в графі «Дата скасування» міститься запис: 11.10.2025, в графі «Примітка» міститься запис: Особу доставлено. Скасовано автоматично. Електронне звернення про розшук скасовується, у разі особистого прибуття особи до ІНФОРМАЦІЯ_3 де в її присутності складається протокол про адміністративне правопорушення, доводиться його зміст та повідомляється про дату, час та місце розгляду справи та можливості надати пояснення та докази у справі. Після складання протоколу відомості заносяться до персональних даних військовозобов'язаного, відповідно до п. 20-1 ст. 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та подається повідомлення до органів Національної поліції про скасування розшуку особи. При внесенні оператором даних про складений протокол та скасуванні електронного звернення про розшук функціонал Єдиного державно реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дозволяє обрати обмежений перелік скасування розшуку (тобто написати іншу причину неможливо навіть з технічних причин): особу доставлено, складено адміністративний протокол (постанову) за ст. 210 КУпАП; особу доставлено, складено адміністративний протокол (постанову) за ст. 210-1 КУпАП; відсутність таких підстав, особа самостійно з'явилася; відсутність таких підстав, особу знято з військового обліку ; відсутність таких підстав, особі надано відстрочку/бронювання; відсутність таких підстав, особу призвано на військову службу, проходження базової загальновійськової підготовки; відсутність таких підстав, особа перебуває за кордоном; відсутність таких підстав, смерть особи. Згідно функціоналу Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів термін розшуку складає один календарний рік з моменту направлення електронного звернення до органів Національної поліції або до моменту направлення електронного повідомлення про скасування розшуку згідно вище перелічених підстав.
Станом на 09 березня 2026 року відсутній предмет спору, оскільки розшук відносно позивача автоматично був скасований 11 жовтня 2025 року.
Позивач посилається на примітки ст. 210 КУпАП, згідно якої положення статей 210 , 210-1 отримання держателем військовозобов'язаних та цього Кодексу не застосовуються у разі можливості Єдиного резервістів державного персональних реєстру даних призовників, призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, адміністраторами) яких є державні органи. держателями (розпорядниками, На що слід відповісти, що порушення полягає в тому, що Позивач не пройшов медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби під час проведення мобілізації. Як зазначалося вище під час мобілізації громадянин зобов'язаний проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів, тому положення примітки до ст. 210 КУпАП не застосовуються в даному випадку. Отже, обов'язок виконання правил військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені Законами України «Про оборону», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов'язок і військову службу», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України стосується усіх військовозобов'язаних громадян особливо під час виконання мобілізаційних заходів у зв'язку з введенням в країні воєнного стану.
Керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а провадження в справі закрити у зв'язку з пропуском процесуальних строків та відсутністю предмету спору на час розгляду справи.
Начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_15 відзив/пояснення щодо позовних вимог не надали.
Сторони у судове засідання не викликалися на підставі ч.5 ст.262 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
11.10.2025 заступником начальника відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 складено протокол 7/13429 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (копія а.с.77-79), з якого вбачається наступне. 11.10.2025 працівниками Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, у зв'язку з перебуванням у розшуку за порушення правил військового обліку, було доставлено громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ході проведення перевірки за даними Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, було виявлено, що відносно військовозобов'язаного ІНФОРМАЦІЯ_5 направлено звернення за № Е 2355703 від 07.06.2025, до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставляння громадянина ОСОБА_1 , який скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення, за порушення ним правил військового обліку, а саме «Не уточнив вчасно облікових даних (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федераті проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань запроваджено загальну мобілізацію. Згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який був неодноразово продовжений і діє по теперішній час. Законом України «Про оборону України» визначені права та обов'язки громадян України у сфері оборони: Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України; Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством; Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов'язок у запасі відповідно до законодавства. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543- XII (далі - Закон № 3543- ХІТ), встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації'), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів. Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон України №2232-ХІІ), визначено правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначено загальні засади проходження в Україні військової служби. Відповідно до 4.10 ст. 1 Закону України №2232-ХП військовозобов'язані громадяни України зобов'язані: проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Ст. 2 Закону України №2232-ХІІ визначає, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Ч. 13 ст. 2 Закону України №2232-ХІІ встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом. Порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно МінОборони України, Центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, СБУ, СЗР України за погодженням з центральним органом виконавчої влади , що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я . Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується МінОборони України, а інших спеціальностей в СБУ - Головою СБУ. Згідно ст. 3 Закону України №2232-ХІІ правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, ЗУ «Про оборону України», «Про ЗСУ», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші НПА щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Отже виконання військового обов'язку в запасі включає проходження медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби за призовом по мобілізації на особливий період. Враховуючи вищевикладене, проходження медичного огляду, у строки визначені законодавством для визначення ступеню придатності до військової служби за призовом по мобілізації є Конституційним обов'язком громадян щодо виконання ними військового обов'язку у запасі, що в свою чергу є складовою мобілізаційної підготовки для оборони України. 04.05.2024 набрав чинності Закон України від 21.03.2024 №3621-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов'язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». У відповідність до зазначеного Закону України був приведений наказ МінОборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи ВЛК. П.2 р.ІІ Закону №3621 установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Громадянин ОСОБА_1 до набрання чинності вищезазначеного закону мав визначений ступінь придатності «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» та у визначений законом строк до 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби за призовом по мобілізації в особливий період згідно норм чинного законодавства, у зв'язку з чим стосовно нього направлено звернення до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. З періоду оголошення Президентом України загальної мобілізації (Указ від 24.02.2022 №64/202) в Україні настав особливий період - воєнний стан, який діє по теперішній час, тому відповідальність за встановлене правопорушення передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП - не виявлено. Зазначено також, що ОСОБА_1 роз'яснено положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, розгляд справи відбудеться 17.10.2025 о 10:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 ; наявні ознаки власноручних підписів особи, яка склала протокол та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в т.ч. у пункті «другий примірник протоколу отримав» (проте дата та час отримання не зазначено).
Згідно постанови №7/13672 по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 2'0-1 КУпАП від 17.10.2025, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія а.с.51-53) встановлено: 11.10.2025 працівниками Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, у зв'язку з перебуванням у розшуку за порушення правил військового обліку, було доставлено громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ході проведення перевірки за даними Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, було виявлено, що відносно військовозобов'язаного ІНФОРМАЦІЯ_5 направлено звернення за № Е 2355703 від 07.06.2025, до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставляння громадянина ОСОБА_1 , який скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення, за порушення ним правил військового обліку, а саме «Не уточнив вчасно облікових даних (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федераті проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань запроваджено загальну мобілізацію. Згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який був неодноразово продовжений і діє по теперішній час. Законом України «Про оборону України» визначені права та обов'язки громадян України у сфері оборони: Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України; Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством; Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов'язок у запасі відповідно до законодавства. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543- XII (далі - Закон № 3543- ХІТ), встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації'), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів. Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон України №2232-ХІІ), визначено правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначено загальні засади проходження в Україні військової служби. Відповідно до 4.10 ст. 1 Закону України №2232-ХП військовозобов'язані громадяни України зобов'язані: проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Ст. 2 Закону України №2232-ХІІ визначає, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Ч. 13 ст. 2 Закону України №2232-ХІІ встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом.
Порядок [.. частина тексту відсутня..] військової служби, чим порушив норми чинного законодавства, щодо оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації. З чого слідує, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП). З періоду оголошення Президентом України загальної мобілізації (Указ від 24.02.2022 №64/202) в Україні настав особливий період - воєнний стан, який діє по теперішній час, тому відповідальність за встановлене правопорушення передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП - не виявлено. Зазначено також, що ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції, ст. 268 КУпАП, постановлено накласти на ОСОБА_1 штраф у розмірі 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 грн.; постанова набирає законної сили 27.10.2025, зазначено положення ст. 308 КУпАП. На постанові наявні ознаки підпису особи, яка склала постанову та відмітка «17.10.2025 року №7/13672 копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності направлено поштою 20.10.2025» (докази адресата, факту направлення, вихідного номера до суду не надано жодною зі сторін).
На підставі постанови №7/13672 від 17.10.2025, виданої ІНФОРМАЦІЯ_5 , постановою старшого державного виконавця Чугуївського ВДВС від 08.01.2026 відкрито виконавче провадження №79942035 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_3 штрафу у розмірі 34000.00 грн. (а.с.20).
Надано до суду позивачем і копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 на своє ім'я, з якого вбачається, що ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності (інвалідність 3 гр., а.с.18).
Відповідачем до відзиву надано:
- відомості з картотеки вільних залишків стосовно ОСОБА_1 (а.с.75, 76), в яких наявні наступні відомості: стать, дата народження, РНОКПП, вид обліку, УНЗР, звання, країна народження, місце народження, ПІБ у родовому відмінку, ідентифікатор військовозобов'язаного, службові відмітки - постанова 7/13672, протокол 7/13429 склад ОСОБА_5 , картотека обліку, підкартотека обліку, ВОС, код ВОС, група обліку, дата введення інформації про особу в систему - 20.03.2023, звірка данних після опрацювання справи за неоновлення даних. Наявні і наступні відомості: подання: причина - не уточнив вчасно облікових даних (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), порушення ВО від 07.06.2025, порушення ВО до 06.06.2026, номер звернення Е2355703, дата звернення 07.06.2025 00:00, примітка - Особу доставлено, скасовано автоматично;
- облікову картку до військового квитка стосовно ОСОБА_1 (а.с.75/2), з якої вбачається в якій наявні відомості про дату народженя, місце народження, адреса проживання, сімейний стан, ступінь придатності - придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, ОЗ, охорони; відомості про медичний огляд: 09.10.1989 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_13 - неприданий в мирний час,Ю обмежено придатний у воєнний час; 13.11.2025 протокол №2025-1113-1347-2945-7 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 - придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, ОЗ, охорони. Аналогічні результати ВЛК вбачаються з результатів проходження ВЛК стосовно ОСОБА_1 (а.с.76)
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Так, приписами ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової та мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і по теперішній час.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
П.69 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 передбачено, що Резервісти та військовозобов'язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров'я. Резервісти або військовозобов'язані, у яких відсутні скарги на стан здоров'я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються. Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію. Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд. У разі проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік. Процедура надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з бронюванням та відстрочки, передбаченої підпунктами 16-23 пункту 1 додатка 5, не передбачає направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
П.70 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 передбачено, що Порядок проведення медичного огляду резервістів та військовозобов'язаних, персональний склад військово-лікарських комісій, порядок їх роботи визначаються у порядку, встановленому Міноборони.
П.71 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 передбачено, що медичний огляд резервістів та військовозобов'язаних може проводитися у закладах охорони здоров'я, що мають відповідний договір із НСЗУ за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік.
Абз.1 п.1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад
Абз.4 п.1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів
Абз.10 п.1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;
Абз.7 ч.3 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» передбачено, що військовий обов'язок включає дотримання правил військового обліку
Абз.5 ч.10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
ЗУ «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12.02.2025 передбачає наступне: «Верховна Рада України постановляє: 1. Пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" (Відомості Верховної Ради України, 2024 р., № 22, ст. 196) викласти в такій редакції: "2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду". 2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.»
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, складає непроходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За правилами ч. 1 ст.287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Крім того згідно п.27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Згідно ч.11 п.5.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України документально оформлені результати проходження резервістом медичного огляду ВЛК доставляються до районного (міського) ТЦК та СП не пізніше наступного дня після прийняття постанови про придатність резервіста до військової служби. Постанова ВЛК щодо придатності резервіста до проходження військової служби вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не пізніше ніж протягом наступного дня з дня надходження відповідної постанови до районного (міського) ТЦК та СП. Контроль за направленням та проходженням резервістами медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП або командира військової частини.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних. Органи адміністрування та ведення Реєстру Служби безпеки України, розвідувальних органів України здійснюють адміністрування та ведення Реєстру в частині збирання, зберігання, обробки та використання даних про військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в їх органах (підрозділах). Порядок ведення та адміністрування Реєстру, в якому встановлюються процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в Службі безпеки України, розвідувальних органах України, а також їх службові дані визначаються спільними наказами Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України. (ч.8, 9, 11 ст. 5 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»).
Суд зазначає, що з наявної у суду постанови №7/13672 від 17.10.2025 неможливо встановити склад правопорушення, інкримінованого позивачу, за яке на нього накладено стягнення у вигляді штрафу (надана позивачем копія має ознаки відсутності частини тексту, відповідачем копія постанови до суду не надана).
Згідно ч.9 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України. Призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
У постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2026у справі № 487/7943/25 колегія суддів виклала наступну позицію.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП зобов'язує орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною першою статті 210-1 КУпАП встановлено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначена норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, було порушення абз.2 Прикінцевих положень Закону№3621-IX, громадянин України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено непридатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначеності придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Відповідно до ч.1 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у ч.ч.9, 10 цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Так, ч.9 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відтак, за змістом ст. 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.
КУпАП не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення, проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.
Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке полягає, зокрема, невиконання позивачем обов'язку проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби до 05 червня 2025 року, не носить характеру триваючого та вичерпується фактом проходження повторного медичного огляду до конкретної дати.
Також, колегія суддів акцентує увагу на тому, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов'язувати з днем його виявлення. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли уповноважений на складення протоколу про адміністративне правопорушення орган отримав будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, день виявлення адміністративного правопорушення не тотожний дню складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах №461/1393/16-а від 21 листопада 2019 року та №149/2498/17 від 28 лютого 2019 року.
Cтрок накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП становить три місяці з дня його виявлення, тобто у відношенні до позивача перебіг такого строку почався 07 червня 2025 року.
Однак, спірна постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення за ст. 210-1 КУпАП прийнята 17 жовтня 2025 року, тобто поза межами тримісячного строку, передбаченого ч.9 ст. 38 КУпАП.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
За таких умов, суд вважає, що адміністративне стягнення було накладене відповідачем поза межами строку, встановленого ст. 38 КУпАП, у зв'язку з чим провадження в адміністративній справі підлягало закриттю на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 75-77, 90, 241, 245-246, 250, 255, 258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову №7/13672 від 17.10.2025 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_12 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, - закрити.
Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Золотоверха