Харківський районний суд Харківської області
06 квітня 2026 року
Справа №635/4484/21
Провадження №2/635/2395/2026
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Карасава І.О.,
секретаря судового засідання - Федотова Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Циркунівська сільська рада Харківського району Харківської області про визначення часток в праві спільної власності на земельну ділянку та визнання права власності на частку земельної ділянки,
В провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Циркунівська сільська рада Харківського району Харківської області про визначення часток в праві спільної власності на земельну ділянку та визнання права власності на частку земельної ділянки.
Позивач у судове засідання не з'явилась, про причини неявки до суду не повідомила. Була повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання.
Інші учасники срави у судове засідання також не з'явились, про причини неявки до суду не повідомили. Були повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , зокрема у судових засіданнях призначених на 04.12.2025, 05.02.2026 участі не приймала, про причини неявки суд не повідомляла та не зверталась з заявами про розгляд справи за її відсутності, хоча була належним чином повідомлені про дату судового розгляду.
Повернення конверту з довідками поштового відділення з позначками про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «закінчення терміну зберігання», свідчить про умисне неотримання позивачем судової повістки.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі №906/142/18, провадження №12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, провадження № 14-507цс18; від 10 травня 2023 року №755/17944/18 провадження №61-185св23.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду та у Постанові №591/4832/22 від 01 грудня 2023 року, де зазначив, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Таким чином, суд зазначає, що для виклику позивача, судом були здійсненні заходи спрямовані на своєчасне та належне повідомлення ОСОБА_1 про виклик в судові засідання стосовно розгляду його позову.
Відповідно до ухвали Харківського районного суду Харківської області від 11 листопада 2025 року підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду.
Позивач, щодо судових засідань повідомлявся також в телефонному режимі шляхом направлення смс-повідомлень та розміщення оголошень на вебсайті «Судова влада», однак у судові засідання, призначені на 26.11.2025, 26.01.2026 та 10.03.2026 не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до частини 3 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною 1 статті 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У випадку повторної неявки позивача до суду, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Для застосування зазначених наслідків неявки позивача в судове засідання правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
Законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.
ЄСПЛ в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 в справі №310/12817/13 процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Суд з врахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що належним чином повідомлений позивач про дату, час та спосіб розгляду справи в призначених судових засіданнях участі не приймав, та не надав заяву про відкладення розгляду справи або розгляд справи без його участі, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Частиною 2 статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Отже, за обставин цієї справи право позивача на доступ до правосуддя буде забезпеченим саме шляхом повторного подання до суду відповідної позовної заяви.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що одним із принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи, що передбачено пунктом 10 частини 3 статті 2 ЦПК України, тому учасникам судового розгляду слід належним чином виконувати усі свої процесуальні обов'язки для забезпечення реалізації вказаного принципу.
На підставі викладеного, суд вважає за можливе залишити позов без розгляду.
Керуючись статтями 247, 257, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Циркунівська сільська рада Харківського району Харківської області про визначення часток в праві спільної власності на земельну ділянку та визнання права власності на частку земельної ділянки - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: hr.hr.court.gov.ua/sud2034/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
Суддя І.О. КАРАСАВА