Справа № 215/5595/25
2/215/446/26
06 квітня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Данилевського М.А., секретаря судового засідання Потніченко Ю.В., представника позивача Зарівної С.В., відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Стислий виклад позиції позивача.
27.06.2025 ТОВ «Житлокомцентр» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що на підставі договору від 01.11.2019 року про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеним між ТОВ «Житлокомцентр» та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 останнього було визначено управителем даного будинку з 01.11.2019 по 31.01.2022. Відповідно до умов вищезазначеного договору позивач зобов'язаний надавати своєчасно житлово-комунальні послуги для забезпечення потреб власників приміщень та квартир, вимагати своєчасно і в повному обсязі оплати наданих послуг і отримувати плату від споживачів за надані послуги. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 . В період з 01.10.2021 по 31.01.2022 рік позивач надавав послуги з управління багатоквартирного будинку. Відповідачі не проводили своєчасно оплату в повному обсязі за них, у зв'язку із чим в період з 01.10.2021 по 31.01.2022 рік виникла заборгованість за послугу з утримання багатоквартирним будинком в сумі 766,75 грн., 3% річних в сумі 33,06 грн., втрати від інфляції в розмірі 162,17 грн., всього 961,98 грн, а також просив стягнути понесені судові витрати у справі, які складаються з витрат на сплату судового збору у сумі 3028,00 грн та правничої допомоги у сумі 4000,00 грн.
Представник позивача до суду надала 11.09.2025 клопотання про долучення доказів в якому зазначила.
В підтвердження обставин позовної заяви, для об'єктивного розгляду справи, представник позивача бажає долучити до матеріалів справи докази, які підтверджують, що договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 від 01.11.2019 діяв у спірний період заявлений в позові, ОСББ не прийняло багатоквартирний будинок на баланс і не перебрало функції управителя в листопаді 2021 - лютому 2022 року, також послуги надавалися позивачем, а відповідачі ними користувалися, а тому борг підлягає стягненню у повному обсязі. А саме надано наступні докази:
-Лист № 960 від 28.10.2021 року - відповідь на звернення ОСОБА_1 , яким підтверджено дію договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 з управителем ТОВ "Житлокомцентр".
Договір управління продовжує діяти до моменту належного його припинення.
-АКТ передачі-прийому документації на житловий будинок, згідно до якого 11.05.2022 року керівник ОСББ "Колачевського 6" прийняла, а управитель передав документи в зв'язку з припиненням договірних відносин.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про управління будинком є обов'язковим для всіх співвласників. Для припинення зобов'язань необхідне: прийняття загальними зборами співвласників рішення про зміну форми управління,письмове повідомлення управителя,укладення акту приймання-передачі технічної документації,припинення договору управління у встановленому законом порядку.
Реєстрація ОСББ не припиняє зобов'язань співвласників перед управителем за чинним договором.
До моменту фактичного прийняття будинку ОСББ в управління управитель продовжує виконувати послуги, а співвласники - оплачувати їх.
-Копію ухвали у справі № 215/7153/21 від 01.11.2021 року та Витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження № 12021046760000471, стосовно злочину передбаченого ст. 358,205-1 КК України, вчинених громадянкою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 при проведенні установчих зборів при створені ОСББ "Колачевського 6".
-Копію листа №1121 від 22.12.2021 року , яким підтверджується дія договору про надання послуг на управління багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 та виконання функцій управителя позивачем.
В зв'язку з отриманням від відповідачки ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву (пояснення по справі) представником позивача надано відповідь на відзив відповідача в якому зазначено наступне.
Щодо доводів відповідачки про відсутність у неї обов'язку сплати послуг ТОВ “Житлокомцентр» в період з 01.10.2021 року по 31.01.2022 року, через створення ОСББ “Колачевського 6».
На думку представника позивача,такі доводи є безпідставними та спростовуються доказами і нормами закону.
Відповідно до ст. 10, 12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення про створення ОСББ приймається установчими зборами співвласників у порядку, визначеному законом, більшістю голосів співвласників від загальної кількості.
27.10.2021 року до правоохоронних органів надійшли заяви від більшості співвласників будинку АДРЕСА_1 щодо незаконності створення ОСББ та підроблення саме відповідачкою документів .
За даним фактом відкрито кримінальне провадження № 12021046760000471. Докази в підтвердження цих обставин долучено до справи 13.10.2025 року, копію ухвали № 215/7153/21 від 01.11.2021 року та витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно злочину вчиненого ОСОБА_1 .
Представник позивача вважає, що наявність кримінального провадження щодо обставин створення ОСББ свідчить про спірність та непідтвердженість законності його утворення.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності
у багатоквартирному будинку» договір з управителем припиняється у разі прийняття співвласниками рішення про зміну форми управління та укладення відповідного договору.
При цьому припинення договору відбувається у порядку та строки, визначені законом і самим договором.
Через наявну кримінальну справу у відношенні ОСОБА_1 та оспорення громадянами незаконне створення ОСББ, які наполягали на управління будинком позивачем, будинок у встановленому законом порядку не був переданий на управління ОСББ.
Те, що складено протокол загальних зборів співвласників будинку, які визначились з рішенням про створення об єднання багатоквартирного будинку, не робить автоматичну передачу будинку ,майна та документації в управління. Процедура доведена до завершення 11.05.2022.
Акт приймання-передачі майна та технічної документації від управителя до ОСББ відбувся 11.05.2022. Відповідно, договір управління між співвласниками багатоквартирного будинку та ТОВ “Житлокомцентр» продовжував діяти, а управитель фактично надавав послуги у спірний період.
Про продовження дії договору та відсутність правових підстав для припинення надання послуг ОСОБА_1 було письмово повідомлено листом № 960 від 28.10.2021.
Згідно зі статтями 7, 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки та порядку, встановлені договором.
Послуги з управління у період з 01.10.2021 по 31.01.2022 року надавалися позивачем фактично, що підтверджується наявними доказами у справі.
Доводи відповідачки є необґрунтованими, не спростовують позовних вимог. Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.11.2019 у спірний період був чинним. Послуги позивачем співвласникам фактично надавалися.
Підстав для звільнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від оплати заборгованості не існує.
Факт надання послуг ТОВ “Житлокомцентр» та виконання договірних умов по договору від 01.11.2019 підтверджується діями співвласників багатоквартирного будинку, адже в будинку АДРЕСА_1 наявні 56 квартир, станом на 01.10.2021 заборгованість мають тільки 16 квартир, а станом на 01.01.2025 - 6 квартир, з яких по п'яти існують рішення суду про стягнення заборгованості. Тобто, співвласники 50 квартир в будинку АДРЕСА_1 сплатили нарахування за період з 01.10.2021 по 31.01.2022.
Відповідачка посилається на додаткову угоду від 01.10.2022 року з ФОП Літвиновим як на підставу для несплати послуг управителя-позивача.
Однак, укладення додаткової угоди не охоплює часовий період заявлених вимог позивача, інші докази наданих послуг відсутні. Отже, посилання відповідачки на вказану додаткову угоду є юридично неспроможним.
Крім того, зміст поданої додаткової угоди не встановлює обставин, що входять до предмета доказування у цій справі.
Таким чином, додаткова угода без основного договору не може бути належним та допустимим доказом у розумінні ст. 76-78 ЦПК України.
Отже, відповідачка як співвласник багатоквартирного будинку зобов'язана сплатити вартість наданих послуг незалежно від її суб'єктивного незадоволення або спірності створення ОСББ.
Наданий статут ОСББ “Колачевського 6» та виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не підтверджують відзиву на позов, оскільки статут затверджено протоколом від 27.06.2022, не в спірний період. Статут від червня 2022 року спростовує доводи про діяльність ОСББ з 01.09.2021 року по 31.01.2022.
У виписці з єдиного державного реєстру юридичних осіб значиться дата реєстрації в Єдиному державному реєстрі ОСББ “Колачевського 6» - 19.08.2022, що теж поза межами спору у справі № 215/5595/25.
На думку представника позивача,надані відповідачкою документи не підтверджують факту належного функціонування ОСББ з вересня 2021 року та не доводять припинення дії договору управління ТОВ “Житлокомцентр» у спірний період.
Додані квитанції відповідачкою про сплату послуг ТОВ “Житлокомцентр» за період з січня 2020 року по жовтень 2021 року враховані в заявлену суму заборгованості позову, про що відображено в розрахунку боргу за послуги з управління багатоквартирним будинком, в графі №3.
Ці квитанції не спростовують позову, а навпаки підтверджують позицію ТОВ “Житлокомцентр», адже нарахування жовтня 2021 року відповідачкою частково сплачено, з 244,80 грн. вона 18.10.2021 року сплатила 47,93 грн., чим визнала отримання послуг та вірність нарахувань.
Також 18.11.2021 ОСОБА_2 сплатила суму 190,00 грн. в часткове погашення нарахувань позивача за листопад 2021 року - 244,80 грн.,чим теж визнала в цей період отримання послуг від ТОВ “Житлокомцентр».
Стосовно протоколу установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 21.08.2021, то він не спростовує чинності договору з управління багатоквартирним будинком від 01.11.2019, адже це рішення співвласників повинно бути зареєстроване в Єдиному державному реєстрі, та як вище зазначалось, в даному реєстрі дата реєстрації ОСББ 19.08.2022.
Крім того, долучені протоколи містять відомості про те, що співвласниками нібито прийнято рішення укласти договір з ФОП Грабовською, що прямо суперечить доводам про існування правовідносин з ФОП ОСОБА_4 .
Такі взаємовиключні документи свідчать про відсутність належного, чіткого та правомірного рішення співвласників, що ставить під сумнів достовірність наданих доказів у цілому.
Інші докази, листи-повідомлення не спростовують доказів наданих з боку ТОВ “Житлокомцентр», тим більш, що в матеріалах справи наявні відповіді на ці листи.
Стислий виклад позиції відповідача.
Відповідачі надали суду відзиви на позовну заяву та додаткові пояснення, суть яких зводиться до наступного.
ТОВ «Житлокомцентр» у позовній заяві зазначає періодом, за який виникла заборгованість за надані послуги з утримання будинку - з 01.10.2021 по 31.01.2022. Однак, відповідачі звертають увагу на той факт, що 21.08.2021 протокол №1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , було створено та функціонує Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Колачевського 6».
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань., Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Колачевського 6», код ЄДРПОУ 44337831 було зареєстроване 27.08.2021.
Внаслідок прийняття співвласниками та Правлінням ОСББ «Колачевського 6» рішення щодо здійснення господарчого забезпечення діяльності ОСББ «Колачевського 6» шляхом самозабезпечення, починаючи з 01.09.2021 ОСББ самостійно здійснює діяльність з управління спільною сумісною власністю у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
02.10.2021 на підставі Протоколу №4 загальних зборів співвласників ОСББ «Колачевського 6» було затверджено розмір внесків співвласників на управління будинком та прибудинковою територією з 01.11.2021 для житлових та нежитлових приміщень у розмірі 5,00 грн. за кв.м. загальної площі квартири чи приміщення, що належить співвласнику.
Надавачем послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 з 01.09.2021 є Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Колачевського 6», код ЄДРПОУ 44337831, що виключає можливість у ТОВ «Житлокомцентр» стягнення суми заборгованості та її формування у період з 01.10.2021 по 31.01.2022.
З метою інформування ТОВ «Житлокомцентр» про створення ОСББ «Колачевського 6», головою правління Ляховою Л.В. 28.09.2021 на адресу позивача було надіслано відповідне повідомлення, яке було зареєстроване за вх..№309 від 28.09.2021.
Між ОСББ «Колачевського 6» та ФОП ОСОБА_5 укладено договір №20/11/2021 від 01.11.2021 про надання послуг з обслуговування внутрішньобудинкових мереж та додаткову угоду №01-10/2022-52 від 01.10.2022 до договору 20/11/2021 від 01.11.2021, на думку відповідача даний факт підтверджує здійснення господарчого забезпечення діяльності ОСББ «Колачевського 6» шляхом самозабезпечення.
Таким чином, враховуючи, що днем державної реєстрації ОСББ «Колачевського 6» є 27.08.2021, відповідачі приходять до висновку, що строком передачі технічної документації на будинок від ТОВ «Житлокомцентр» до ОСББ та кінцевим терміном надання послуг з утримання багатоквартирного будинку є 27.11.2021.
Відповідачі вважають, що ТОВ «Житлокомцентр» безпідставно намагається стягнути неіснуючу заборгованість за період з 01.10.2021 по 31.01.2022, тому просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заяви, клопотання учасників справи.
В судове засідання представник позивача Зарівна С.В. не з'явилася, надала суду 01.04.2026 письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу за її відсутністю.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, 13.11.2025 надала до суду клопотання про розгляд справи без її участі та відзив на позовну заяву, просила відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином згідно особистого підпису в розписці про дату та час судового засідання, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність до суду не надходило, 30.07.2025 надала до суду відзив на позов.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 01.11.2019 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладених між співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та ТОВ «Житлокомцентр», останнього було визначено управителем даного будинку.
Згідно договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.11.2019 ТОВ «Житлокомцентр» є управителем в період з 01.11.2019 по 31.01.2022.
Відповідно до умов вищезазначеного договору позивач зобов'язаний надавати своєчасно житлово-комунальні послуги для забезпечення потреб власників приміщень та квартир, вимагати своєчасно і в повному обсязі оплати наданих послуг і отримувати плату від споживачів за надані послуги.
Здійснюючи управління багатоквартирним будинком ТОВ «Житлокомцентр» забезпечував належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб співвласників будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.
Оскільки відповідачі своєчасно та в повному обсязі за надані послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової територій не сплачувала, тому за період з 01.10.2021 по 31.01.2022 виникла заборгованість, яка становить 766,75 грн., що підтверджується наданим розрахунком. Згідно наданого позивачем розрахунку, інфляційні витрати за період з 01.10.2021 по 31.01.2022 складають 162,17 грн., та 3 % річних складають 33,06 грн.
Висновки та мотиви суду.
Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає, що позов слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Між сторонами по справі склались правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач.
Згідно п. 12 ч. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб, що передбачено п. 14 ч.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.
Так, судом встановлено, згідно відомостей з реєстру виконкому Криворізької міської ради №4388 від 03.07.2025, ОСОБА_1 ; №4839 від 03.07.2025, ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: квартира АДРЕСА_4 .
Відповідно до ст.360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном. Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено договором.
Згідно ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до вимог ст.ст. 11, 526 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Згідно п.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, які вони отримують та користуються ними (постанова Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13).
У частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та підтверджена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).
Крім того, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №520/16591/16, суд зазначив, що відсутність договору між позивачем та відповідачем щодо утримання житлового будинку і прибудинкової території не є підставою для звільнення відповідача від сплати відповідних внесків на утримання будинку та прибудинкової території тощо за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будівлі.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.
Отже, у спорі, пов'язаному із стягненням заборгованості по оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги підлягають встановленню обставини щодо підстав, кількості, якості надання комунальних послуг, а також щодо розміру фактичної заборгованості споживача.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
В заявлений позовом період разом вони були споживачами житлово-комунальних послуг, що надавались ТОВ «Житлокомцентр» по фінансовому особовому рахунку квартири по вказаній адресі та несуть відповідальність по солідарній оплаті.
У відповідності зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Протягом періоду з 01.10.2021 по 31.01.2022 позивач свої зобов'язання по наданню житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 виконував належним чином, однак відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 своєчасно та в повному обсязі оплату за спожиті нею послуги не вносила, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 766,75 грн., що підтверджується розрахунком.
В добровільному порядку відповідач наявну заборгованість не погашає.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При визначенні розміру інфляційних витрат та трьох відсотків річних, які підлягають стягненню з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь позивача, суд виходить з наступного.
Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (п. 2 Методологічних положень щодо організації статистичних спостережень за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, що затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519). Показником, який характеризує рівень інфляції, є індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді у порівнянні з базовим.
Суму стягнень, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК, має розраховуватися на підставі індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був у певний період індекс інфляції менший одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті «Урядовий кур'єр».
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням цього місяця.
З огляду на те, що відповідач порушила зобов'язання зі сплати за комунальні послуги, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України, а тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 162,17 грн., та трьох відсотків річних за порушення виконання зобов'язання по сплаті грошових коштів у розмірі 33,06 грн. за період з 01.10.2021 по 31.01.2022, тобто з моменту виникнення зобов'язання.
З'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку про порушення майнових прав позивача та необхідність їх захисту в судовому порядку.
Оскільки відповідач не виконує свої зобов'язання, належним чином не сплачує за надані житлово-комунальні послуги, які отримує та користується ними, суд вважає необхідним позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість по оплаті за спожиті комунальні послуги в розмірі 766,75 грн., а також інфляційні витрати у розмірі 162,17 грн., 3% річних у розмірі 33,06 грн., що разом складає: 961,89 грн.
Щодо стягнення понесених судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Судом не вирішується питання щодо стягнення витрат на правову допомогу, оскільки відповідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Щодо стягнення з відповідача сплаченого позивачем судового збору, суд зазначає, що згідно ч.2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Таким чином, ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» при зверненні до суду з заявою про видачу судового наказу сплатив судовий збір в сумі 302,80 грн. Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.05.2024 по справі 215/1347/24, скасовано судовий наказ за заявою ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги та судового збору .
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача, тому слід стягнути з кожного відповідача по 1514,00 грн. судового збору, який сплачений позивачем при подачі позову, із розрахунку (3028 (302,80+2725,20) /2).
На підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 67, 151 ЖК України, ст.ст. 322, 360, 526, 625, 634 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 164, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» заборгованість за спожиті комунальні послуги, яка виникла за період з 01.10.2021 по 31.01.2022в розмірі 766,75 грн., а також інфляційні витрати у розмірі 162,17 грн., 3% річних у розмірі 33,06 грн..
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» по 1514,00 грн. судового збору, з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано 06 квітня 2026 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОКОМЦЕНТР», код ЄДРПОУ 37665038, місцезнаходження за адресою: 50014, м. Кривий Ріг, вул..Руденка, 2.
Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_5 .
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_5 .
Суддя: