Справа № 759/9884/25 Суддя (судді) першої інстанції: Піньковський Р.В.
06 квітня 2026 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради в особі Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Макарівської селищної ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 липня 2025 року,
ОСОБА_1 через представника в системі «Електронний суд» звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Макарівської селищної ради в особі Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Макарівської селищної ради, у якому просив скасувати постанову № 01/05 від 01.05.2025 про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.05.2025, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України, передано адміністративну справу № 759/9884/25 до Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
Постановляючи вказану ухвалу, Святошинський районний суд м. Києва виходив з того, що проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 , не підтверджена. Відтак, суд першої інстанції передав справу на розгляд до суду за адресою реєстрації позивача: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30.07.2025, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу № 759/9884/25 (провадження №2-а/705/64/25) передано за територіальною підсудністю на розгляд до Макарівського районного суду Київської області.
Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до висновку позивач застосував альтернативну підсудність, подаючи позов до Святошинського районного суду м. Києва та не виявив бажання подати позов за місцем реєстрації. Отже, у спірному випадку лишається лише один процесуально можливий варіант визначення територіальної підсудності - за місцезнаходженням відповідача.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній, покликаючись на правові висновки Верховного Суду, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального права. Позивач зазначає, що підтримує ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області, як реалізацію свого права на альтернативну підсудність, оскільки зареєстрований на території Черкаської області. Також, позивач покликається на приписи ч. 2 ст. 30 Кодексу адміністративного судочинства України у розрізі обов'язку Уманського міськрайонного суду Черкаської області прийняти справу до розгляду.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Розгляд апеляційної скарги проведено у порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 2 ст. 312 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню з таких підстав.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Частиною 1 ст. 25 КАС України встановлена територіальна юрисдикція (підсудність) для справ вказаної категорії, якою визначено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
На виконання п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Як вбачається з Відповіді № 1374684 від 14.05.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру та не заперечується позивачем, останній має наступну адресу реєстрації: АДРЕСА_2 .
Частина 1 ст. 30 КАС України встановлює, що спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.
Так, справу № 759/9884/25 вже було передано Святошинським районним судом м. Києва до Уманського міськрайонного суду Черкаської області в порядку ст. 29 КАС України через не підтвердження фактичного місця проживання позивача у Святошинському районі міста Києва.
Отже, колегія суддів вважає, що Уманським міськрайонним судом Черкаської області має бути прийнято дану справу до свого провадження, оскільки така передана до вказаного суду з додержанням правил підсудності. Окрім того, ч. 3 ст. 30 КАС України є імперативною та встановлює заборону на таку передачу справи.
Аналогічні висновки викладені в правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, де, зокрема у постанові від 26.08.2019 у справі № 855/364/19 вказано, що з приписів частини першої статті 30 КАС випливає, що первинно положення цієї статті спрямовані на недопущення спорів між судами одного інституційного рівня, яким підсудні справи з однаковим предметом спору, і, коли з'являються обставини, що зумовлюють зміну територіальної підсудності. Саме тому, щоб унеможливити пересилання справи з одного суду до іншого з підстави забезпечення дотримання територіальної підсудності, закон встановив заборону. Положення частини другої статті 30 КАС, які відсилають до положень статті 29 цього Кодексу, посилюють правильність думки про те, що передача справ з одного суду до іншого за підсудністю забороняється з підстав територіальної підсудності.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для передачі справи за підсудністю, а тому адміністративна справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши приписи ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що наявні підстави для передачі справи за підсудністю, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 242, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради в особі Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Макарівської селищної ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 липня 2025 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко