24 березня 2026 року м. Дніпросправа № 280/5571/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 р. (суддя Новікова І.В) в адміністративній справі №280/5571/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо неврахування до її пільгового стажу в півтора кратному розмірі трудової діяльності в районах Крайньої Півночі в період з 03 грудня 1984 р. по 31 липня 1985 р., з 01 серпня 1985 р. по 07 квітня 1986 р., з 02 червня 1986 р. по 07 липня 1986 р., з 14 листопада 1986 р. по 04 липня 1987 р., з 20 липня 1987 р. по 31 грудня 1991 р., та з 01 січня 1992 р. по 28 травня 1995 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до її загального стажу роботу у районах Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме зарахувати один рік роботи у вказаний період часу за один рік та шість місяців починаючи з 03 грудня 1984 р. по 31 липня 1985 р., з 01 серпня 1985 р. по 07 квітня 1986 р., з 02 червня 1986 р. по 07 липня 1986 р., з 14 листопада 1986 р. по 04 липня 1987 р., з 20 липня 1987 р. по 31 грудня 1991 р., та з 01 січня 1992 р. по 28 травня 1995 р. та призначити їй пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення за пенсією, що настає за днем досягнення пенсійного віку, починаючи з 19 квітня 2025 р.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що має необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком, однак їй не було зарахованого до вказаного стажу періоди її роботи в районах Крайньої Півночі.
Ухвалами Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 р. та від 22 липня 2025 р. відкрито провадження за позовною заявою ОСОБА_1 та призначено справу 280/5571/25 до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 р., позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Судом визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській
області про відмову у призначенні пенсії №083950002277 від 30 травня 2025 р. та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи з 03 грудня 1984 р. по 31 липня 1985 р., з 01 серпня 1985 р. по 07 квітня 1986 р., з 02 червня 1986 р. по 07 липня 1986 р., з 14 листопада 1986 р. по 04 липня 1987 р., з 20 липня 1987 р. по 31 грудня 1991 р., та з 01 січня 1992 р. по 28 травня 1995 р. та призначити їй пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 19 квітня 2025 р. В задоволенні решти вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що позивачці було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із недостатністю в неї необхідного страхового стажу, до якого не було зараховано періоди її роботи в республіках колишнього Союзу РСР, оскільки згідно постанови КМУ №562 від 16 травня 2025 р. у заяві про призначення пенсії, позивачка повинна була вказати інформацію про те, що отримує або не отримує пенсійні виплати в інших державах, або надати відповідні докази. Також до страхового стажу позивачки не враховано період роботи на території Російської Федерації з 01 січня 1992 р. по 28 травня 1995 р., оскільки відповідно до листа Мінсоцполітики № 37/0/2-23/41 від 03 січня 2023 р. починаючи з 01 січня 2023 р. Російська Федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 р.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивачки до суду апеляційної інстанції не надходив.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
23 травня 2025 р. ОСОБА_1 звернулася із заявою про призначення їй пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №083950002277 від 30 травня 2025 р. відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв'язку із недостатністю необхідного страхового стажу. В рішенні вказано, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 03 грудня 1984 р. по 31 липня 1985 р., з 01 серпня 1985 р. по 07 квітня 1986 р., з 02 червня 1986 р. по 07 липня 1986 р., з 14 листопада 1986 р. по 04 липня 1987 р., з 20 липня 1987 р. по 31 грудня 1991 р., оскільки відповідно до постанови КМУ №562 від 16 травня 2025 р. у заяві про призначення пенсії, позивачка повинна була вказати інформацію про те, що отримує або не отримує пенсійні виплати в інших державах, або надати відповідні докази. Також, до страхового стажу позивачки не враховано період роботи на території Російської Федерації з 01 січня 1992 р. по 28 травня 1995 р., оскільки відповідно до листа Мінсоцполітики № 37/0/2-23/41 від 03 січня 2023 р. починаючи з 01 січня 2023 р. Російська Федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 р.
Не погодившись із відмовою у зарахуванні періодів роботи до страхового стажу та відмовою у призначенні пенсії, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в період роботи позивачки в Російській Федерації, була чинна Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди, із врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, як це передбачено частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 р. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Згідно частини 3 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років;
Відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у рішенні №083950002277 від 30 травня 2025 вказало, що її страховий стаж становить 7 років 2 дні, що є недостатнім для призначення пенсії з 65 років (необхідний стаж від 15 років).
При цьому, до страхового стажу позивачки не було зараховано періоди її роботи в районах Крайньої Півночі, які підтвердженні записами її трудової книжки Серії НОМЕР_1 (а.с. 7 - 10).
Щодо доводів апеляційної скарги про припинення участі Російської Федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 р., слід зазначити наступне.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна 13 березня 1992 р. стала Угода, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД. Метою вказаної Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди. Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав. Відповідно до Угоди, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових умовах та за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності даною Угодою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 р. №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійною забезпечення" передбачено вихід України з Угоди.
Водночас, відповідно до частини 2 статті 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
В зв'язку із чим, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зарахування позивачці до її страхового стажу роботи в районах Крайньої Півночі в період з 03 грудня 1984 р. по 31 липня 1985 р., з 01 серпня 1985 р. по 07 квітня 1986 р., з 02 червня 1986 р. по 07 липня 1986 р., з 14 листопада 1986 р. по 04 липня 1987 р., з 20 липня 1987 р. по 31 грудня 1991 р., та з 01 січня 1992 р. по 28 травня 1995 р.
Також, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги щодо не зазначення позивачкою у заяві про призначення їй пенсії за віком інформації про те, чи отримує вона пенсійні виплати в інших державах, оскільки вказані обставини не доведені скаржником належними доказами.
Оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в рішенні №083950002277 від 30 травня 2025 р. (а.с. 11) вказує, що на дату звернення із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 досягла віку 65 років, має страховий стаж 7 років 2 дні, який із урахуванням також періоду її роботи в районах Крайньої Півночі з 03 грудня 1984 р. по 31 липня 1985 р., з 01 серпня 1985 р. по 07 квітня 1986 р., з 02 червня 1986 р. по 07 липня 1986 р., з 14 листопада 1986 р. по 04 липня 1987 р., з 20 липня 1987 р. по 31 грудня 1991 р., та з 01 січня 1992 р. по 28 травня 1995 р. в загальному розмірі складає більше 15 років, то це дає позивачці право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, відсутні підставі для його скасування, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 р. в адміністративній справі №280/5571/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 24 березня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
суддя О.О. Круговий