24 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/18729/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 р. (суддя Ніколайчук С.В) в адміністративній справі №160/18729/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №103230002308 від 13 червня 2025 р. про відмову йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати йому до його пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 період роботи з 27 лютого 2002 р. по 29 вересня 2002 р. у зв'язку із чим призначити йому пенсію згідно із п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 06 червня 2025 р.
В обгрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 протиправно відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, із посиланням на відсутність в нього необхідного пільгового стажу. До пільгового стажу позивача не було зараховано період його роботи з 27 лютого 2002 р. по 29 вересня 2002 р. у зв'язку із не проведенням атестації. Водночас, Велика Палата Верховного Суду у справі №520/15025/16-а дійшла висновку, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення роботодавцем атестації робочих місць.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Судом:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №103230002308 від 13 червня 2025 р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до його пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 період роботи з 27 лютого 2002 р. по 29 вересня 2002 р.;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області потворно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 червня 2025 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що пільговий стаж позивача за Списком №1 складає - 07 років 09 місяців 11 днів. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 27 лютого 2002 р. по 29 вересня 2002 р. в зв'язку із відсутністю даних про атестацію робочих місць на підприємстві за цей період.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відзив обгрунтовано тим, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправне не зарахування відповідачем до його пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 27 лютого 2002 р. по 29 вересня 2002 р. із посиланням на перерву в проведенні атестації робочого місця.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
ОСОБА_1 06 червня 2025 р. звернувся за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 13 червня 2025 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення № 103230002308 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Не погодившись із даним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку.
Частково задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України постановою №637 від 12 серпня 1993 р. затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, приписи якого передбачають, що коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
В матеріалах справи наявні копії трудової книжки серії НОМЕР_1 та довідки №22 від 21 лютого 2025 р., які підтверджують, що ОСОБА_1 , зокрема, в період з 03 лютого 1995 р. по 19 листопада 2002 р. працював на посаді електрослюсаря з ремонту електричних машин, яка передбачена Списком № 1 (а.с. 8 - зворот - 14 - зворот).
Атестація робочих місць на підприємстві протягом вищезазначеного періоду роботи позивача проводилась згідно наказів № 329- к від 27 лютого 1997 р. та № 3310-лс від 30 вересня 2002 р. (а.с. 15 - 20).
Термін дії атестації, затвердженої наказом № 329 - к від 27 лютого 1997 р. (5 років) закінчився 27 лютого 2002 р., а термін дії наступної атестації, затвердженої наказом № 3310-лс від 30 вересня 2002 р. розпочався 30 вересня 2002 р., тобто утворилася перерва в проведені атестації в період з 27 лютого 2002 р. по 29 вересня 2002 р.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 р. у справі №520/15025/16-а викладено наступний правовий висновок: «На працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Дана обставина не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи».
Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника (відповідача) щодо відсутності у позивача права на зарахування йому до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 27 лютого 2002 р. по 29 вересня 2002 р., в зв'язку із чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов'язання відповідача зарахувати позивачу вказаний стаж та повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави для скасування прийнятого ним рішення, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 р. в адміністративній справі №160/18729/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 24 березня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
суддя О.О. Круговий