Справа №759/3733/25Головуючий у І інстанції Петренко Н.О.
Провадження №33/824/116/2026 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАПДоповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.
20 березня 2026 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду В.Р. Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 19 березня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,
За постановою 03 лютого 2025 року о 12 год. 29 хв. в м. Києві по Кільцевій дорозі, 140 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Aveo д.н.з НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння,чим порушив вимоги п. 2.9-а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова суду є незаконною, прийнята за результатами однобічного та неповного з'ясування обставин справи, та винесена з грубим порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що з відеозапису події не вбачається, що ОСОБА_1 були роз'ясненні передбачені законом наслідки його дій, а сам відеозапис не містить моменту зупинки транспортного засобу працівниками поліції. Крім того, він навіть фактично не був відсторонений від керування транспортним засобом працівниками поліції.
Вказує, що відеозапис, який надано працівниками поліції, здійснений кількома окремими частинами, які з'єднані в один файл лише при передачі до суду, що суперечить вимогам чинного законодавства, щодо використання працівниками поліції засобів відеофіксації.
Зазначає, що як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 , на вимогу працівників патрульної поліції прибув у їх супроводі до лікаря нарколога для проведення огляду, тобто відмови від проходження огляду в його діях не було. В той же час, при проведенні огляду на стан наркотичного сп'яніння, він не зміг з фізіологічних причин здати сечу на дослідження та прохав про здачу будь-яких інших біологічних зразків , проте йому було безпідставно відмовлено, а тому лікар розцінив такі дії як відмову від надання зразків біологічного середовища та склав висновок про його перебування у стані наркотичного сп'яніння.
Крім того, апеляційна скарга містить у собі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, оскільки розгляд справи проведений без участі ОСОБА_1 та його захисника, без належного повідомлення їх про дату та час розгляду справи, про винесення постанови дізнались лише коли остання з'явилась у відкритому доступі в ЄДРСР, а саме 31.03.2025 року.
У відповідності до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.
З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 19.03.2025 року, а апеляційна скарга на неї подана 01.04.2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Вважаю, що захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки розгляд справи відбувся без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та без його захисника, без їх належного повідомлення про дату та час розгляду справи, копія постанови в строк, передбачений ст. 285 КУпАП вручена не була, у зв'язку з чим причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови слід визнати поважними.
Про час та місце апеляційного розгляду особа, яка притягується до адміністративної відповідальності , та його захисник повідомлені, проте в судові засідання 14.11.2025 року, 20.03.2025 року не з'явилися, захисником до суду направлено клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Вимогами п. 2.9-а) ПДР встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння за обставин, викладених у постанові, стверджується доказами, що містяться у висновку щодо результатів медичного огляду, відеозапису події з боді-камери поліцейського та інших джерелах.
Сукупності доказів суддя надала належну правову оцінку та дійшла вірного висновку про доведеність наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Посилання апеляційної скарги на те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його прав, передбачених ст.268 КУпАП, ст.63 Конституції України, спростовуються даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 237456 від 03 лютого 2025 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 власним підписом підтвердив, що йому були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, не можуть свідчити про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що полягає у керуванні транспортним засобом у стані наркотичногосп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не був водієм та не керував транспортним засобом, спростовуються відомостями відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського.
Зокрема, з відеозапису вбачається, що працівники поліції підійшли до автомобіля, який знаходився на проїжджій частині з включеною аварійною сигналізацією, за кермом якого перебував ОСОБА_1 , який не заперечував свого статусу водія, але з'ясовував у поліцейських про причини зупинки.
Та обставина, що на відеозапису події не зафіксований рух автомобіля Chevrolet Aveo д.н.з НОМЕР_1 , не свідчить про те, що ОСОБА_1 не керував зазначеним автомобілем до спілкування з працівниками поліції.
Посилання в апеляційній скарзі на не безперервність вказаного відеозапису є необґрунтованими, оскільки відеозапис, містить фіксацію подій в обсязі, який надає підстави вважати встановленим факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Chevrolet Aveo д.н.з НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння, що тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції або медичним персоналом органу охорони здоров'я допущені порушення встановленої процедури проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, які тягнуть за собою визнання огляду недійсним, на матеріалах справи не ґрунтуються.
Будь-яких доказів, які б спростовували висновок судді, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладене з дотриманням вимог ст.33 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Окрім того, у ЄДРСР містяться судові рішення від 24.02.2025 року , 25.02.2025р., 27.02.2025 р,13.05.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що свідчить про систематичність порушення ним вимог 2.5,2.9-а ПДР.
За таких обставин постанова є законною.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Поновити захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, строк на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 19 березня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 19 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Р. Шроль