Справа №356/783/25Головуючий у І інстанції Дудар Т.В.
Провадження №33/824/778/2026 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАПДоповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.
20 березня 2026 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Березанського міського суду Київської області від 24 листопада 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,
За постановою 11.08.2025 року об 14 год. 27 хв. у Київській області АД МОЗ Київ-Харків 77 км ОСОБА_1 керував ТЗ Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки ТЗ та в найближчому медичному закладі у лікаря нарколога категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суддею було порушено його права, передбачені ст.268 КУпАП, оскільки він належним
чином про час та день розгляду справи повідомлений не був та справу розглянуто без його участі, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості надати свої пояснення, та був позбавлений можливості ознайомитись з усіма доказами, наявними в матеріалах справи.
Вказує, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції були порушені норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим поліцейські невірно попередньо кваліфікували його дії за ч.1 ст.130 КУпАП.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вимогами п. 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_3 у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння за обставин, викладених у постанові, стверджується доказами, які містяться у складеному поліцейським акті про відмову від проходження огляду, направленні на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 11.08.2025 року та відеозаписі події.
Сукупності доказів по справі суддя надала належну правову оцінку і дійшла вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зокрема, з оглянутого під час апеляційного розгляду відеозапису події випливає, що патрульний поліцейський чітко роз'яснив ОСОБА_1 які ознаки алкогольного сп'яніння він виявив, неодноразово пропонував останньому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як з використанням алкотестеру «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, так і у
медичному закладі, на що ОСОБА_2 недвозначно відмовлявся. Після тривалого оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та роз'яснення ОСОБА_4 суті адміністративного правопорушення останній відмовився також і від ознайомлення процесуальним документом та від його підпису.
Та обставина, що ОСОБА_1 самостійно приїхав на пост поліції за допомогою у пошуку загубленого ним номерного знаку не свідчить про те, що поліцейський, встановивши ознаки алкогольного сп'яніння та висуваючи вимоги про проведення огляду у встановленому порядку діяв поза межами своїх повноважень.
Розгляд справи суддею без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності , за умови належного повідомлення такої особи про час та місце судового розгляду , не є порушенням права особи на захист.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання 01.10.2025 року , проте за його клопотанням розгляд справи відкладений на 24.11.2025 року .
Про судове засідання 24.11.2025 року ОСОБА_1 повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання ним судового виклику (а.19), проте в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не направляв.
За таких обставин суддя надала можливість ОСОБА_1 здійснювати захист свої інтересів у судовому засіданні , проте такою можливістю особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не скористався.
З огляду на наведене, порушень вимог процесуального закону, суддею не допущено.
Окрім того, ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду реалізував своє право на участь у розгляді справи щодо нього та можливості для доведення своєї невинуватості.
Інших міркувань, які б ставили під сумнів правильність висновку судді та підтверджували відсутність події та складу адміністративного правопорушення, в апеляційній скарзі не наведено.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_3 накладене з дотриманням вимог ст.33 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Порушень норм процесуального закону, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено.
За таких обставин постанова є законною.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову судді Березанського міського суду Київської області від 24 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Р. Шроль