06 квітня 2026 року м. Київ
Унікальний номер справи № 363/6273/25
Головуючий у першій інстанції - Олійник С.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/9251/2026
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Саліхова В.В., перевіривши апеляційну скаргу представника ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_4 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30 січня 2026року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особи - Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, -
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 30 січня 2026року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особи - Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу задоволено.
Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період часу з 07 березня 2020 року по 01 вересня 2024 року.
Не погодившись з рішенням районного суду, 13 березня 2026 року представника ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_4 подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу у порядку ст. 355 ЦПК України.
17 березня 2026 року витребувано матеріали цивільної справи.
31 березня 2026 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 01 квітня 2026 року передана судді-доповідачу.
Проте апеляційне провадження не може бути відкрито апеляційним судом у зв'язку з наступним.
Згідно з ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З матеріалів справи вбачається, що рішення ухвалено 30 січня 2026 року.
Згідно з довідки про доставку електронного кабінету «Рішення» від 30.01.2026 було направлення Міністерству оборони України до електронного кабінету 13.02.2026.
З апеляційної скарги вбачається, що представник ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_4 у прохальній частині зазначив «поновити пропущений Міністерством оборони України строк на оскарження рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19.12.2025 року.»
Однак, у матеріалах справи міститься рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30 січня 2026 року.
У зв'язку з наведеним, апелянту слід уточнити на яке саме рішення суду необхідно поновити процесуальний строк.
Крім того, як вбачається з апеляційної скарги представник ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_4 просить суд про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 є бюджетною установою, а оплата судового збору здійснюється структурним підрозділом-Департаментом фінансів ІНФОРМАЦІЯ_3 через орган державного казначейства України, що в свою чергу призведе до пропущення строків подання апеляційної скарги.
Вивчивши заявлене клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такого, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов'язком.
Відповідно до ч. 1, 2,5 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 ЦПК України залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За змістом цієї практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Виходячи з вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом, та враховуючи те, що заявник є юридичною особою, а також не є позивачем/заявником у даній справі, заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Встановлено, що заявник звільнений від сплати судового збору за подання заяви про оголошення особи померлою відповідно до Закону України «Про судовий збір», однак апелянт є заінтересованою особою.
Ставка судового за подання фізичною особою заяви у справах окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (665,60 грн.)
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 798,72 грн. (665,60 грн.*150%*0,8 = 798,72 грн.)
Таким чином, апелянту за подання апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі у розмірі 798,72 грн. на реквізити Київського апеляційногосуду:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Квитанція (платіжне доручення) з підписом відповідального виконавця банку і печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення або документи, які підтверджують право апелянта бути звільненим від сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» має бути направлено до Київського апеляційного суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
З огляду на викладене, апелянту на виконання вимог цієї ухвали слід направити до Київського апеляційного суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 798,72 грн. та уточнити клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, -
Відмовити представнику ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_4 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору в апеляційній інстанції.
Апеляційну скаргу представника ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_5 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30 січня 2026року - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Попередити апелянта, що у разі невиконання вказаних вимог суду та неподання доказів їх виконання до Київського апеляційного суду у встановлений строк, апеляційну скаргу може бути визнано неподаною та повернуто її апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Саліхов