Унікальний номер справи 759/1823/25
Номер апеляційного провадження 22-ц/824/4651/2026
Головуючий у суді першої інстанції Ю. О. Твердохліб
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
Постанова
Іменем України
06 квітня 2026 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),
суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.
сторони
позивач Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія
«Київводоканал»
відповідач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
відповідач ОСОБА_3
відповідач ОСОБА_4
відповідач ОСОБА_5
відповідач ОСОБА_6
розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи (їх представників) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», подану представником Плясун Олександром Івановичем, на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2025 року, ухвалене у складі судді Твердохліб Ю.О., в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва.
У січні 2025 року ПрАТ «АК «Київводоканал» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути на свою користь солідарно з відповідачів заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі 13 625,32 грн, 3% річних в розмірі 110,09 грн, інфляційні втрати в розмірі 718,22 грн, судовий збір у розмірі 3 028,00 грн та судові витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 43,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог ПрАТ «АК «Київводоканал» посилалося на те, що відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 .
05.08.2014 в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», в подальшому перейменованим у Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
Повідомленням було визначено, що фізична особа, що користується послугами централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов публічного договору. У разі відмови від отримання вказаних послуг, споживач зобов'язаний був направити письмову відмову до ПрАТ «Київводоканал» для оформлення припинення надання послуг. У зв'язку з тим, що від відповідачів на адресу ПрАТ «Київводоканал» не надходило жодних заяв та повідомлень про відмову від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вони вважаються такими, що приєднались до публічного договору та зобов'язані виконувати обов'язки зазначені в ньому.
31.05.2021 року на офіційному веб-сайті (vodokanal.kiev.ua) опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ «Київводоканал» про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/ або централізованого водовідведення у зв'язку з чим з 01.07.2021 року вказаний договір вважається укладеним. 01.07.2021 року договір додатково був складений у письмовій формі.
Відповідачі в порушення умов договорів та законодавчо встановлених вимог, зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01.11.2023 року по 30.11.2024 року житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не виконали належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 13 057,54 грн та 567,78 грн заборгованість зі сплати внеску за абонентське обслуговування, а всього 13 625,32 грн. Також позивач вказав, що у зв'язку із простроченням оплати спожитих житлово-комунальних послуг, відповідачі зобов'язані сплатити на його користь 3% річних та інфляційні втрати, у зв'язку з чим просить позов задовольнити.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.10.2025 позов ПрАТ «АК «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення боргу залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду ПрАТ «АК «Київводоканал», через представника Плясун О.І. подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що під час розгляду справи судом було встановлено, що згідно витягу з КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані повнолітні особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Разом з тим, згідно з отриманого судом актового запису про смерть від 15.08.2018 № 13345 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також згідно актового запису про смерть від 14.11.2006 № 728 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що у разі смерті відповідачів до відкриття провадження у справі, вони не набули статусу учасника справи, а тому суд мав закрити провадження у справі. Натомість судом, допущено порушення норм процесуального права та відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , замість закриття провадження у справі щодо вказаних осіб.
Зауважує, що інші зареєстровані особи за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за виключенням померлих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є належними відповідачами у даній справі, оскільки є безпосередніми споживачами послуг та несуть зобов'язання з оплати спожитих житловіо-комунальних послуг.
Відповідачем ОСОБА_6 через представника ОСОБА_7 подано до суду відзив на апеляційну скаргу.
Зазначає, що як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 померли до виникнення боргу, але позивачем не зроблено перерахунок у зв'язку з їхнім непроживанням в період виникнення боргу, тому нарахування комунальних послуг та боргу на померлих є помилковим.
На думку відповідача, позивач під час розгляду справи та звернувшись з апеляційною скаргою не скористався правом визначення вірного кола відповідачів та надання належних розрахунків.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
У відповідності до вимог п. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги здійснюється апеляційним судом у письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання, оскільки ціна позову у даній справі менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи предмет та підставу заявленого позову, ціну позову, суд дійшов висновку про те, що дана справа не відноситься до тих справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд перевірив доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах його апеляційного оскарження, та дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10 квітня 2014 року №1198, яким внесено зміни доЗакону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин), який доповнено новими частинами.
За пунктом 5 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
Частиною сьомої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» №110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання Публічним акціонерним товариствам «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору.
Вказано, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал», для оформлення припинення надання цих послуг.
Згідно розрахунку заборгованості по сплаті за надані житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_2 , за період з 01 листопада 2023 року по 30 листопада 2024 року заборгованість становить у розмірі 13 625, 32 грн., яка складається із заборгованості за послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення у розмірі 13 057,54 грн., заборгованості зі сплати внеску за абонентське обслуговування 567, 78 грн.
Вирішуючи спір у даній справі та відмовляючи у задоволенні позову ПрАТ «АК «Київводоканал» судом взято до уваги, що згідно актового запису про смерть №13345 від 15.08.2018 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також згідно актового запису про смерть №728 від 14.11.2006 року, ОСОБА_4 , 1961 р.н., помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.130, 131 -Б).
Так, на переконання суду, оскільки відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 померли задовго до того, як було відкрито провадження у справі і вони не набули правового статусу учасника справи, який міг би в порядку правонаступництва перейти до іншої особи.
Отже, зважаючи на ту обставину, що позивач не скористався правом визначення кола відповідачів та надання належних розрахунків, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Колегія суддів, перевіривши оскаржуване рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Статтею 48 ЦПК України передбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
За змістом ст. ст. 46,47 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи, а також здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Виходячи зі змісту цих норм, стороною у справі може бути лише особа, яка має цивільну процесуальну правоздатність і цивільну процесуальну дієздатність.
Згідно зі ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.
Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку із вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Пунктом 1 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, серед іншого, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Таким чином, з наведеного вбачається, що дана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі коли відповідач (боржник) на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.
ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки,ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.
В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.
Враховуючи вищевикладене, відкриття провадження у цивільній справі за відсутності у відповідача цивільної процесуальної дієздатності свідчить про неправомірність виникнення цивільного процесу та відсутність підстав для відкриття провадження у справі.
У даній справі ухвалою суду від 24.01.2025 відкрито провадження у справі.
Враховуючи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 померли до відкриття провадження у справі, яка переглядається, колегія суддів дійшла висновку що оскаржуване рішення в частині позовних вимог ПрАТ «АК «Київводоканал» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості слід скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки справа в цій частині вимог позивача не підлягає розгляду в порядку цівільного судочинства, вона взагалі не підлягає розгляду судом, оскільки відповідачі померли до звернення позивача до суду з даним позовом.
Щодо твердження суду, що сторона позивача не надала належного розрахунку заборгованості щодо кожного з відповідачів, слід зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно відомостей КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с. 40).
Так, ЖК України передбачено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Згідно зі ст. 541 ЦК України солідарний обов'язокабо солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Дані норми закону регулюють відносини, що виникають при пасивній солідарності (множинності осіб на стороні боржника).
Згідно частини 4 вищевказаної статті, виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Отже, після виконання солідарного зобов'язання незалежно від того, виконане воно всіма боржниками або одним із них, воно повністю припиняється.
Натомість виникає нове зобов'язання між боржником, який виконав зобов'язання, й іншими боржниками, яке визначено положеннями ст. 544 ЦК України.
Таким чином, ПрАТ «АК «Київодоканал» має право вимагати виконання обов'язку від будь-якого боржника, у даному випадку - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , як споживачів житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак судом при вирішенні спору не взято до уваги те, що вказана вимога є неподільною, оскільки неможливо визначити міру відповідальності кожного із споживачів та відповідно заявлені вимоги з огляду на предмет спору не можуть розглядатися щодо кожного із відповідачів окремо, що й визначає солідарну природу такого зобов'язання, що унеможливлює застосування положень ст. 540 ЦК України до спірних взаємовідносин.
При цьому, факт встановлення смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 жодним чином не впливає на правильність проведених відповідачам нарахувань.
Відповідно до частини 4 статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово- комунального господарства.
Так, порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку, зокрема послуг з постачання гарячої води, централізованого водопостачання, обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг, регулюється Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у бцдівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, г.вництва та житлово-комунального господарства України від 21.11.2018 № 315 із змінами та доповненнями) (далі - Методика № 315) та з урахуванням вимог, встановлених частиною третьою статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Відповідно абз. 19 ч. 2 п. 1 розділу X Методики № 315 для цілей розподільного обліку визначається кількість осіб у приміщенні, які фактично користуються комунальною послугою. Про цю кількість осіб власник/наймач приміщення письмово повідомляє виконавця комунальної послуги та/або виконавця розподілу комунальної послуги, при цьому кількість осіб у приміщенні, які фактично користуються комунальною послугою, не може бути меншою від зареєстрованих у приміщенні - для житлових приміщень.
Враховуючи, що нарахування здійснювалось у відповідності до кількості зареєстрованих у приміщенні осіб, згідно відомостей з Реєстру територіальної громади для виконавців комунальних послуг м. Києва, оскільки інші споживачі у визначеному законом порядку не зняли з реєстрації померлих осіб, проведені нарахування у відповідності до Закону та Методики є правильними.
Апеляційний суд зауважує, що становлення під час судового розгляду факту смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є підставою для проведення будь-яких перерахувань, оскільки у відповідні розрахункові періоди вказані особи були зареєстрованими у житловому приміщенні та відповідно до п. 29 Порядку обліку послуг Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, перерозподіл обсягів спожитих послуг та перерахунок не може перевищувати 12 розрахункових періодів.
Таким чином, встановлений судом факт смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не впливає на правильність проведених нарахувань та об'ємів спожитих послуг.
Окрім того, слід зауважити, що в матеріалах справи відсутні докази, які б світчили про звернення відповідачів з листами, скаргами чи претензіями до ПрАТ «АК «Київодоканал» щодо відсутності послуг, якості чи кількості їх надання. Крім того, відповідачі не повідомлялипро не споживання у спірний період послуг, яке за належного оформлення (відключення виконавцем холодної води і опломбування запірних вентилів у квартирі згідно з письмовою заявою споживача) є підставою для несплати вартості послуг.
Це свідчить про те, що ПрАТ «АК «Київодоканал» надавав відповідачам житлово-комунальні послуги належним чином, а саме: якісно, своєчасно та у повному обсязі.
Отже, слід дійти висновку, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 отримували послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на підставі Договору, оскільки після розміщення повідомлення та Договору у вищевказаній газеті, на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не надходило.
Таким чином, ПрАТ «АК «Київводоканал» має право вимагати виконання обов'язку від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
У відповідності до вимог частини першої статі 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 ЦПК України.
За встановлених вище обставин, колегія апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, не ґрунтується на наявних у справі доказах, у зв'язку з чим не може бути залишене без змін, а підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ПрАТ «АК «Київводоканал» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та задоволення позовних вимог ПрАТ «АК «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01.11.2023 по 30.11.2024 , що становить 13 057,54 грн., а також 567, 78 грн. заборгованість з внесення плати за абонентське обслуговування, що разом складає 13 625, 32 грн.
Відповідно до п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, у звязку з простроченням оплати вартості спожитих житлово-комунальних послуг, з відповідачів підлягають стягненню на користь ПрАТ «АК «Київодоканал» 3 % річних у розмірі 110,09, а також ініляційні втрати у розмірі 718, 22 грн.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України апеляційний суд, в зв'язку з ухваленням нового судового рішення, змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення, розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Ураховуючи, що позов підлягає задоволенню в частині вимог пред'явлених до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , з них належить стягнути на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» судовий збір за подачу позову до суду у розмірі по 757,00 грн з кожного.
Оскільки апеляційна скарга ПрАТ «АК «Київводоканал» підлягає задоволенню, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі по 1 135,50 грн з кожного.
Також колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги позивача про те, що витрати понесені у зв'язку з одержання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є витратами пов'язаними з розглядом цієї справи, а тому і сума цих витрат також виходячи з принципу пропорційності у сумі по 10,75 грн. також підлягають стягненню з кожного з відповідачів на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», подану представником Плясун Олександром Івановичем, задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2025 року скасувати.
Провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 закрити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (ЄДРПОУ: 03327664, 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 13 625, 32 грн., 3 % річних у розмірі 110,09 грн., інфляційні витрати у розмірі 718, 22 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) на користь Приватного акціонерного товаритсва «Акціонерна компанія «Київводоканал» (ЄДРПОУ: 03327664, 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а) судовий збір в розмірі по 757,00 грн. з кожного відповідача за подачу позову до суду, по 1 135,50 грн. за подання апеляційної скарги з кожного відповідача, а також витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі по 10,75 грн. з кожного з відповідачів.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
Л. Д. Поливач
А. М. Стрижеус
О. І. Шкоріна