02 квітня 2026 рокум. Київ
Унікальний номер справи № 761/6163/25
Апеляційне провадження № 22-ц/824/4724/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Марченка М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2025 року, постановлену під головуванням судді Савицького О.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання відповіді неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до АТ «Укрпошта» про визнання відповіді неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії.
В судовому засіданні 29 жовтня 2025 року позивач ОСОБА_1 заявив клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання: Чи виконано підпис у місці для проставлення підпису директором Департаменту клієнтської підтримки ОСОБА_2 у листі АТ «Укрпошта» від 22 січня 2025 року № 1853-Я-2025012210188-В власноручно чийого зроблено технічним способом. Просив проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертизМіністерства юстиції України (а.с. 67, 68-69).
На обґрунтування клопотання зазначав, що в своїй позовній заяві стверджував, що лист відповідача від 22 січня 2025 року № 1853-Я-2025012210188-Вза розглядом скарги позивача про захист прав споживача засвідчено підписом Директора департаменту клієнтської підтримки АТ «Укрпошта» ОСОБА_2 із застосуванням технічного способу (фотокопія), що дає підстави для висновку, що лист не було особисто підписано зазначеною посадовою особою, внаслідок чого порушено вимоги статті 15 Закону України «Про звернення громадян», оскільки відповідь за результатами розгляду звернення і до компетенції якого входить вирішення порушених у них питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. При цьому, пунктом 5.22 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчально-дослідний центр проблем стандартизації, сертифікації» від 01.07.2020 року № 144, передбачено, що підпис посадової особи, яка підписує документ, має бути особистим.
Однак, зазначені обставини представник відповідача в судовому засіданні заперечив та заявив, що не знає, яким чином відбулось підписання відповіді на його скаргу директором Департаменту клієнтської підтримки АТ «Укрпошта» від 22.01.2025 року № 1853-Я-2025012210188- В ОСОБА_2 особисто чи технічним способом.
Відтак, для з'ясування вказаної обставини необхідні спеціальні знання (а.с. 67, 68-69).
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2025 року клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення експертизи - задоволено.
Призначено у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Укрпошта» про визнання відповіді неправомірною та зобов'язання вчинити дії, судову технічну експертизу документів, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 03057, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, буд. 6.
Для проведення судової технічної експертизи документів поставлено на вирішення експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз наступне питання:
1. Чи виконано підпис у місці для проставлення підпису директором Департаменту клієнтської підтримки ОСОБА_2 у листі АТ «Укрпошта» від 22 січня 2025 року № 1853-Я-2025012210188-В власноручно або за допомогою відтворення підпису за допомогою фотокопії чи факсиміле?
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність згідно зі ст.ст. 384, 385 КК України.
Витрати пов'язані з проведенням судової технічної експертизи документів покладено на позивача ОСОБА_1 .
Надано у розпорядження експертів матеріали цивільної справи № 761/6163/25 (провадження № 2/761/5265/2025).
Зобов'язано позивача ОСОБА_1 надати до суду на час проведення експертизи оригінал листа директора Департаменту клієнтської підтримки ОСОБА_2 від 22 січня 2025 року № 1853-Я-2025012210188-В, з можливістю використання експертами за необхідності вказаного листа.
На час проведення експертизи провадження у справі зупинено (а.с. 70-72).
Не погодившись з ухвалою районного суду, 19 листопада 2025 року представник АТ «Укрпошта» - Гибало О.В. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу, покласти витрати зі сплати судового збору на позивача (а.с. 86-89).
На обґрунтування скарги зазначала, що судом не обґрунтовано підстав для призначення експертизи з посиланням на норми матеріального права, якими обумовлено необхідність встановлення факту вчинення підпису посадовою особою особисто, за допомогою факсимільного чи іншого відтворення підпису.
Норми матеріального права, зокрема Закон України «Про звернення громадян» та Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5 не місять обов'язку посадової особи при підписанні відповіді на звернення/скаргу вчиняти підпис особисто. Тому, не має значення яким чином було вчинено підпис на відповіді від 22.01.2025 року № 1853-Я-2025012210188-В Директором департаменту клієнтської підтримки ОСОБА_2. Вирішальне значення має наявність підпису, тим паче сторонами спору не оспорюються факт наявності самої відповіді та її зміст.
Вказувала, що з'ясування обставини, яким чином вчинено підпис на відповіді, не має значення для вирішення спору.
Крім того, представнику відповідача Гибало О.В. клопотання про призначення почеркознавчої експертизи від 29.10.2025 року вручено в суді. Представник АТ «Укрпошта» заперечувала стосовно клопотання позивача, мотивуючи це тим, що з'ясування обставин викладених у клопотанні не має значення для вирішення даного спору, оскільки відповідачем не заперечується наявність такої відповіді та її зміст. АТ «Укрпошта» підтримує позицію, яка міститься у відповіді та вважає її обґрунтованою. Представник позивача також не заперечував наявність отриманої відповіді та її змісту. Додатково представник АТ «Укрпошта» звернула увагу суду на те, що відсутні докази подання позивачем до суду саме оригіналу отриманої від АТ «Укрпошта» відповіді, а не копії документу.
Суд дані заперечення не взяв до уваги, крім того зазначив в ухвалі від 29.10.2025 року, що інші особи (крім позивача), які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку. Інформація, про те, що інші особи не заявились не відповідає дійсності, оскільки на судовому засіданні 29.10.2025 року у справі 761/6163/25 була присутня представник Відповідача Гибало Оксана Василівна, яка діяла на підставі довіреності.
Звертала увагу суду, що встановлення даних обставин було можливим без проведення експертизи шляхом виклику в якості свідка посадової особи, яка підписувала відповідь для з'ясування обставин підписання відповіді, хоча вони і не мають значення для вирішення спору.
Крім того, суд вийшов за межі клопотання позивача, оскільки останнім було заявлено клопотання про проведення почеркознавчої експертизи, а ухвалою суду призначено судову технічну експертизу документів. Суд в ухвалі не обґрунтував, чому змінено предмет експертизи (а.с. 86-89).
У відзиві ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін, розгляд справи апеляційним судом провести за його відсутності (а.с. 120-124).
У судовому засіданні представник відповідача - Гибало О.В. підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити.
Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, були сповіщені належним чином про що у справі є докази (а.с. 116-119).
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).
Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скаргане підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами, в яких просив: визнати незаконною відповідь АТ «Укрпошта» викладену в листі 22.01.2026 року №1853-Я-2025012210188-В щодо розгляду скарги про захист прав споживача від 15.01.2025 року, засвідчену підписом Директора департаменту клієнтської підтримки ОСОБА_2;зобов'язати АТ «Укрпошта» повторно розглянути скарги про захист прав споживача від 15.01.2025 року та надати відповідь у порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян».
Посилався, в тому числі, на те, що лист відповідача №1853-Я-2025012210188-В засвідчено підписом Директора департаменту клієнтської підтримки АТ «Укрпошта» ОСОБА_2 із застосуванням технічного способу (фотокопія), тоді як ДСТУ4163:2020 не передбачено можливості підписання листів та засвідчення документів за допомогою фотокопії чи факсиміле.При цьому, пунктом 5.22 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчально-дослідний центр проблем стандартизації, сертифікації» від 01.07.2020 року № 144, передбачено, що підпис посадової особи, яка підписує документ, має бути особистим.
Задовольняючи клопотання сторони позивача про призначення у справі експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для встановлення виконання посадовою особою відповідача підпису у листі власноручно або за допомогою відтворення підпису за допомогою фотокопії чи факсиміле, необхідні спеціальні знання.
З такими висновками суду погодився і суд апеляційної інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства.
Як визначено у ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Частиною 1 ст. 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з'ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування.
Враховуючи, що предметом оцінки у даній справі є виконання посадовою особою відповідача підпису у листі власноручно або за допомогою відтворення підпису за допомогою фотокопії чи факсиміле, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що в даній цивільній справі відсутня потреба у призначенні експертизи.
Посилання апелянта, що з'ясування обставин викладених у клопотанні не має значення для вирішення даного спору, оскільки відповідачем не заперечується наявність такої відповіді та її зміст, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки як підставу для звернення до суду з позовом ОСОБА_1 зазначав в тому числі,що лист відповідача № 1853-Я-2025012210188-В засвідчено підписом Директора департаменту клієнтської підтримки АТ «Укрпошта» ОСОБА_2 із застосуванням технічного способу (фотокопія), тоді як законодавством не передбачено можливості підписання листів та засвідчення документів за допомогою фотокопії чи факсиміле.
Разом з тим,колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги, що встановлення даних обставин було можливим без проведення експертизи шляхом виклику в якості свідка посадової особи, яка підписувала відповідь для з'ясування обставин підписання відповіді, оскільки для об'єктивності розгляду справи вказана обставина повинна бути встановлена особою, яка має спеціальні знання в зазначеній сфері з метою виключення сумнівів у достовірності обставин щодо способу підсипання листа № 1853-Я-2025012210188-В.
Призначивши судову почеркознавчу експертизу, суд першої інстанції забезпечив дотримання принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу, надавши можливість стороні реалізувати своє право на подачу доказів в обґрунтування позовних вимог.
Крім того, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта, що суд вийшов за межі заявленого клопотання позивачем, який заявляв клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, натомість, суд постановив призначити у справі судову технічну експертизу, оскільки суд в межах своїх повноважень вправі визначити, яку саме необхідно призначити у справі експертизу.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо необхідності призначення у даній справі судової технічної експертизи, а тому колегія суддів їх відхилила.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Процесуальних порушень, які б могли бути визнані підставою для скасування оскаржуваної ухвали, не встановлено.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до положень п.п. 12,14 ст. 353, ст. 389 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі на час її проведення не віднесена процесуальним законом до переліку ухвал, які після їх перегляду апеляційним судом, підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.
Дата складання повного судового рішення - 06 квітня 2026 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
Є.П. Євграфова
В.В. Саліхов