вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 363/163/24 Апеляційне провадження № 22-з/824/454/2026Головуючий у суді першої інстанції - Олійник С.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
02 квітня 2026 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Сірим Іваном Олександровичем, про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 22.09.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної та моральної шкоди у розмірі 154771 грн. 50 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1540 грн. 05 коп. (т. 2, а.с. 189-196).
Постановою Київського апеляційного суду від 12.03.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Ардобацьким К.Г. задоволено частково. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22.09.2025 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди змінено та зменшено розмір стягнутої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди з 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. до 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп., вказавши відповідно загальну суму майнової та моральної шкоди у розмірі 9777 (дев'ять тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 50 коп. В іншій частині рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22.09.2025 залишено без змін.
23.03.2026 до Київського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Сірого І.О. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн.
До заяви, окрім іншого, додані докази надсилання заяви ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Заперечення на заяву, клопотання про зменшення розміру судових витрат відповідачкою упродовж десяти днів подано не було.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви та додані до неї документи, колегія суддів приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивачки у відзиві на апеляційну скаргу було повідомлено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у розмірі 20000 грн. 00 коп., які позивач понесла та очікувала понести у зв'язку із розглядом справи.
23.03.2026 представник ОСОБА_1 - адвокат Сірий І.О. звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про стягнення понесених судових витрат.
В обґрунтування заяви зазначено, що представник позивача до закінчення судових дебатів зробив заяву про надання доказів на надання професійної правничої допомоги після ухвалення судового рішення.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною другою статті 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу було долучено:
- договір про надання правової допомоги від 09.12.2025, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Сірим І.О., за умовами якого клієнт доручив, а адвокат взяв на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а саме: бути представником клієнта у Київському апеляційному суді у справі № 363/163/24. Договором також визначено, що отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. Остаточний розмір гонорару адвоката затверджується сторонами шляхом підписання звіту адвоката про виконану роботу;
- звіт адвоката про виконану роботу за договором про надання правової допомоги від 09.12.2025, яким сторони узгодили, що станом на 17.03.2025 адвокатом виконані наступні роботи (послуги): 14.12.2025 - усна консультація з вивченням документів, вартістю 1000 грн. (2 год.); 15.03.2025 - складання відзиву на апеляційну скаргу та підготування пакету документів для подачі відзиву на апеляційну скаргу, вартістю 12000 грн. (6 год.), участь у судових засіданнях - 18.12.2025, 12.03.2026, вартістю 7000 грн.;
- платіжну інструкцію № 439834945.1 від 10.12.2025 на суму 12000 грн. про сплату ОСОБА_1 послуг адвоката Сірого І.О. згідно договору про надання правової допомоги від 09.12.2025;
- квитанцію до платіжної інструкції #2.578049453.1 від 17.03.2026 на суму 8000 грн. про сплату ОСОБА_1 послуг адвоката Сірого І.О. згідно договору про надання правової допомоги від 09.12.2025;
Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Договором про надання правової допомоги є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист,представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
За приписами ч. 3ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі ст. 30Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Також, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Відтак, при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19 та від 11.11.2020 у справі № 673/1123/15-ц.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.01.2022 у справі № 757/36628/16-ц.
Водночас, суд, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
У разі вирішення питання про розподіл судових витрат, клопотання іншої сторони є обов'язковою передумовою для зменшення судом витрат на правничу допомогу лише в контексті критеріїв, наведених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Натомість критерії, окреслені в частині третій статті 141 ЦПК України, суд може застосувати і з власної ініціативи, незалежно від наявності клопотань іншої сторони.
Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.03.2026 у справі № 522/7662/23, Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Верховний Суд у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 та у постанові від 17.12.2025 у справі 757/64192/19 зазначив, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
З огляду на викладене вище в сукупності, дослідивши перелік наданих послуг та обсяг робіт, виконаних в межах договору про надання правової допомоги, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принцип співмірності та розумності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, необхідних процесуальних дій сторони, беручи до уваги критерій реальності адвокатських витрат та виходячи з конкретних обставин справи, а також її складності, а також з огляду на те, що апеляційну скаргу на рішення суду було задоволено частково, а тому судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції до 5000 грн. 00 коп., виходячи з такого.
Зі звіту адвоката Сірого І.О. про надані ОСОБА_1 послуги згідно договору про надання правової допомоги від 09.12.2025 вбачається, що вартість робіт виконаних адвокатом складає 20000 грн.
Втім, колегія суддів, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, їх характер та складність, приходить до висновку, що обсяг виконаної адвокатом роботи та характер наданих адвокатом послуг, не є співмірними із розміром судових витрат, які заявлені до стягнення.
З матеріалів справи вбачається, що стороною позивача під час перегляду справи апеляційним судом було подано відзив на апеляційну скаргу, який у більшій мірі є ідентичним заявам по суті справи, які подавалися до суду першої інстанції, та містить лише додаткові заперечення щодо аргументів апеляційної скарги, а тому обсяг витраченого адвокатом часу на підготовку відзиву на апеляційну скаргу є надмірним та завищеним. Поряд з цим, завищеною є також вартість участі адвоката у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції, з огляду на їх тривалість.
Поряд з цим, апеляційний суд зазначає, що обсяг наданих послуг, виконаних робіт та їх вартість, документально підтверджена наданими стороною позивача належними, достатніми та допустимими доказами.
Ураховуючи зазначене вище, колегія суддів приходить висновку, що обсяг витраченого адвокатом часу не відповідає принципу співмірності та критерію розумності витрат на професійну правничу допомогу, а тому такі витрати у повній мірі не можуть бути присуджені апеляційним судом до стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне ухвалити додаткову постанову про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.,
На підставі викладеного та керуючись статтями 141, 270, 381-383 ЦПК України, суд,
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.,
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту, може бути оскаржена до Верховного Суду.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова