17 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
за участю:
адвокатів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ТОВ «АС-ОРТ», на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06 листопада 2025 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 про арешт майна та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку в автомобілі марки LEXUS LS 500H д.н.з. НОМЕР_1 , (VIN): НОМЕР_2 , який зареєстрований на ТОВ «Ас-ОРТ» (код ЄДРПОУ 13357502) в якому ОСОБА_8 є кінцевим бенефіціарним власником, а саме:
-мобільний телефон марки Samsung IMEI: НОМЕР_3 ;
-планшет Apple Ipad, модель A2378 S/N: CFCGW2L9YG в чохлі графітового кольору;
-оригінал довіреності №2/1-193 директора ТОВ «Ас-Орт» на 1 арк., в 2 примірниках;
-копія свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Ас ОРТ» на 1 арк.;
-копія виписки з ЄДР щодо ТОВ «Ас ОРТ» на 2 арк.;
-роздруківка ухвали Господарського суду Волинської області (справа №903/25/25, (903/687/25)) від 11.09.2025 на 12 арк.;
-чорнові записи в друкованому вигляді на 2 арк.;
накладено арешт на автомобіль марки LEXUS LS 500H д.н.з. НОМЕР_1 , (VIN): НОМЕР_2 ,який зареєстрований на ТОВ «Ас-ОРТ» ( код ЄДРПОУ 13357502) в якому ОСОБА_8 є кінцевим бенефіціарним власником, в частині заборони розпорядження вказаним транспортним засобом без позбавлення права користування ним та володіння ним.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 та адвокат ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ТОВ «АС-ОРТ», подали апеляційні скарги.
Адвокат ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06 листопада 2025 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, зазначає про те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою, а тому підлягає скасуванню.
Вважає, що слідчим суддею при постановленні оскаржуваного рішення не досліджено розумність та співрозмірність обмеження права власності та наслідки арешту майна для його власника, оскільки арешт автомобіля LEXUS LS 500H д.н.з. НОМЕР_1 , (VIN): НОМЕР_2 , власником якого є ТОВ «АС-ОРТ» значним чином впливає на право власності товариства, яке в свою чергу не має жодного відношення до даного кримінального провадження.
Адвокат ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ТОВ «АС-ОРТ», в своїй апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06 листопада 2025 року в частині арешту майна належного ТОВ «АС-ОРТ», постановити нову ухвалу, якою відмовити в арешту майна, а саме автомобіля LEXUS LS 500H д.н.з. НОМЕР_1 , (VIN): НОМЕР_2 , власником якого є ТОВ «АС-ОРТ».
Вказує на те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що не входить до переліку злочинів, передбачених ст. 96-3 КК України.
Відтак не може бути накладено арешт на майно іншої особи з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання підозрюваного/обвинуваченого та як відшкодування завданої ним шкоди, оскільки це суперечить вимогам ч. 5 ст. 170 КПК України.
Враховуючи, що розгляд клопотання проведено без участі представника товариства, з текстом оскаржуваної ухвали адвокат ознайомилась лише 21.11.2025, апелянт просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити строк на оскарження.
Заслухавши доповідь судді, думку адвокатів, які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100000001381 від 02.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Київської міської прокуратури.
Постановою слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 від 08.10.2025 вказане в клопотанні майно визнано в кримінальному провадженні № 12024100000001381 від 02.12.2024 речовим доказом.
13.10.2025 прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна вилученого під час проведення обшуку в автомобілі марки LEXUS LS 500H д.н.з. НОМЕР_1 , (VIN): НОМЕР_2 , який зареєстрований на ТОВ «Ас-ОРТ» (код ЄДРПОУ 13357502) в якому ОСОБА_8 є кінцевим бенефіціарним власником, а саме:
-мобільний телефон марки Samsung IMEI: НОМЕР_3 ;
-планшет Apple Ipad, модель A2378 S/N: CFCGW2L9YG в чохлі графітового кольору;
-оригінал довіреності №2/1-193 директора ТОВ «Ас-Орт» на 1 арк., в 2 примірниках;
-копія свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Ас ОРТ» на 1 арк.;
-копія виписки з ЄДР щодо ТОВ «Ас ОРТ» на 2 арк.;
-роздруківка ухвали Господарського суду Волинської області (справа №903/25/25, (903/687/25)) від 11.09.2025 на 12 арк.;
-чорнові записи в друкованому вигляді на 2 арк.; а також автомобіля марки LEXUS LS 500H д.н.з. НОМЕР_1 , (VIN): НОМЕР_2 , який зареєстрований на ТОВ «Ас-ОРТ» (код ЄДРПОУ 13357502) в якому ОСОБА_8 є кінцевим бенефіціарним власником, в частині заборони розпорядження вказаним транспортним засобом без позбавлення права користування ним його власником ТОВ «Ас-ОРТ».
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06 листопада 2025 року клопотання прокурора задоволено.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, наведених вимог закону слідчий суддя та сторона обвинувачення дотримались.
Так, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку та правильно зазначив в оскаржуваній ухвалі про наявність правових підстав для задоволення внесеного на розгляд клопотання прокурора про арешт майна та арешту цього майна.
Крім того, на думку колегії суддів, надані матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб та у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.
Доводи, на які посилаються в апеляційних скаргах апелянти не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони не спростовують правильність висновків зазначених в ній, а ґрунтуються лише на суб'єктивних оціночних судженнях, тобто без врахування об'єктивних відомостей.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційні скарги з урахуванням викладених в них доводів, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06 листопада 2025 року, якою клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 про арешт майна та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку в автомобілі марки LEXUS LS 500H д.н.з. НОМЕР_1 , (VIN): НОМЕР_2 , який зареєстрований на ТОВ «Ас-ОРТ» (код ЄДРПОУ 13357502) в якому ОСОБА_8 є кінцевим бенефіціарним власником, а саме:
-мобільний телефон марки Samsung IMEI: НОМЕР_3 ;
-планшет Apple Ipad, модель A2378 S/N: CFCGW2L9YG в чохлі графітового кольору;
-оригінал довіреності №2/1-193 директора ТОВ «Ас-Орт» на 1 арк., в 2 примірниках;
-копія свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Ас ОРТ» на 1 арк.;
-копія виписки з ЄДР щодо ТОВ «Ас ОРТ» на 2 арк.;
-роздруківка ухвали Господарського суду Волинської області (справа №903/25/25, (903/687/25)) від 11.09.2025 на 12 арк.;
-чорнові записи в друкованому вигляді на 2 арк.;
накладено арешт на автомобіль марки LEXUS LS 500H д.н.з. НОМЕР_1 , (VIN): НОМЕР_2 ,який зареєстрований на ТОВ «Ас-ОРТ» ( код ЄДРПОУ 13357502) в якому ОСОБА_8 є кінцевим бенефіціарним власником, в частині заборони розпорядження вказаним транспортним засобом без позбавлення права користування ним та володіння ним,- залишити без змін, а апеляційні скарги адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ТОВ «АС-ОРТ», - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/1066/2026 Категорія ст. 170 КПК України
Унікальний № 752/2451/25
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_11
Доповідач: ОСОБА_1