30 жовтня 2025 року м. Київ
Справа № 363/3965/15
Провадження: № 22-з/824/18/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О., суддів Верланова С. М. . Нежури В. А.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення
у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_2 , Національний Банк України, про стягнення коштів за договорами банківського вкладу та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Київського апеляційного суду перебувала цивільна справа за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Мусійченка Данила Леонідовича в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 вересня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Рудюка О.Д., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_2 , Національний Банк України, про стягнення коштів за договорами банківського вкладу та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 23 вересня 2019 року позов задоволено частково.
Стягнуто з АТ КБ на користь ОСОБА_1 за договорами банківського вкладу від 31.01.2005 року за №№ 177s756063, 177s756064, 177s756065, 177s756066, 177s756067,177s756068,177s756069, 177s756070 суму вкладів у розмірі 4 000 000 грн, проценти за користування грошовими коштами у період з 01.02.2005 року по 31.07.2005 року у розмірі 396 712,32 грн, проценти за користування грошовими коштами у період з 01.08.2005 року по 31.12.2016 року у розмірі 9 141 917,81 грн, 3% річних на суму прострочення виплати вкладів у розмірі 1 457 697,58 грн, інфляційні втрати на суму прострочення виплати вкладів у розмірі 13 981 181,40 грн, 3% пені від сум неповернутих вкладів в сумі 274 257,53 грн, а всього на суму 29 251 766,64 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено (т. 11 а.с. 46-55).
Постановою Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Мусійченка Д.Л. в інтересах АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 вересня 2019 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення процентів за користування грошовими коштами за договорами банківських вкладів (депозиту) від 31.01.2005 року за №№ 177s756063, 177s756064,177s756065,177s756066,177s756067,177s756068,177s756069, 177s756070, 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, пені згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» змінено.
Зменшено розмір процентів за користування грошовими коштами, які підлягають стягненню з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 , за період з 01.02.2005 року по 31.12.2016 року з 9 538 630,13 грн до 882 729,84 грн.
Зменшено розмір 3 % річних, які підлягають стягненню з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 , за період з 31.08.2012 року по 31.12.2016 року з 1 457 697,58 грн до 520 692,48 грн.
Зменшено розмір інфляційних втрат, які підлягають стягненню з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 , за період з 31.08.2012 року по 31.12.2016 року з 13 981 181,40 грн до 4 489 907,28 грн.
Збільшено розмір пені згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», яка підлягає стягненню з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 , з 274 257,53 грн до 23 988 004,40 грн.
У зв'язку з цим загальну суму стягнення збільшено з 29 251 766,64 (двадцяти дев'яти мільйонів двохсот п'ятдесяти однієї тисячі сімсот шістдесяти шести) грн 64 коп до 33 881 334 (тридцяти трьох мільйонів вісімсот вісімдесяти однієї тисячі триста тридцяти чотирьох) грн.
В решті рішення залишено без змін.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року виправлено описку в мотивувальній частині постанови Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року.
У 97 абзаці мотивувальної частини постанови Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року у формулі проведення розрахунку відсотків за ставкою "на вимогу" добавити після визначення "1" математичний символ % та правильно читати ( 4 000 000 х 1% х 4178 : 365) замість ( 4 000 000 х 1 х 4178 : 365).
Виправлено арифметичну помилку в мотивувальній та резолютивній частинах постанови.
Викладено 97 та 98 абзаци мотивувальної частини постанови суду в наступній редакції:
Нараховані відсотки за ставкою «На вимогу» за період з 25.07.2005 року по 31.12.2016 року складають 457 863,01 грн (4 000 000 х 1% х 4178 : 365).
За таких підстав, загальна сума процентів за користування грошовими коштами, які підлягають стягненню з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 , за період з 01.02.2005 року по 31.12.2016 року складає 839 232,85 грн (381 369,84 + 457 863,01).
Викладено 3 абзац резолютивної частини постанови Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року суду в наступній редакції:
Зменшено розмір процентів за користування грошовими коштами, які підлягають стягненню з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), за період з 01.02.2005 року по 31.12.2016 року з 9 538 630,13 (дев'яти мільйонів п'ятсот тридцяти восьми тисяч шістсот тридцяти) грн. 13 коп до 839 232,85 (вісімсот тридцяти дев'яти тисяч двохсот тридцяти двох) грн. 85 коп
Викладено 7 абзац резолютивної частини постанови Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року суду в наступній редакції:
У зв'язку з цим загальну суму стягнення збільшено з 29 251 766,64 (двадцяти дев'яти мільйонів двохсот п'ятдесяти однієї тисячі сімсот шістдесяти шести) грн 64 коп до 33837837 (тридцяти трьох мільйонів вісімсот тридцяти семи тисяч вісімсот тридцяти семи) грн.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 лютого 2022 року касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» задоволено частково, а касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 рокув частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення пені скасовано та в задоволенні позову в цій частині відмовлено.
Постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року в частині зменшення розміру стягнених процентів за користування грошовими коштами та розміру загальної суми стягнення змінно, зменшено розмір стягнених процентів до 381 369,84 грн та розмір загальної суми стягнення до 9 391 969,60 грн.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року в частині стягнення з Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на користь держави судового збору змінено, зменшено розмір судового збору до 6 090,00 грн.
В іншій оскарженій частині постанову Київського апеляційного суду від06 липня 2020 року залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» 15 397,96 грн судових витрат на сплату судового збору.
Клопотання Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про вирішення питання щодо судових витрат задоволено
Повернуто Акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» з Державного бюджету України 5 100,00 грн судового збору сплаченого при поданні касаційної скарги, що внесений згідно платіжного доручення № PROM3BQ09E від 03 серпня 2020 року серпня 2020 року на розрахунковий рахунок UA288999980313151207000026007, отримувач - УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 січня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення арифметичних помилок у постанові Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року відмовлено.
15 лютого 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року.
Заява обгрунтована тим, що апеляційний суд допустив довільне трактування поняття арифметичної помилки у розумінні ст. 269 ЦПК України. Зазначає, що позивачу ОСОБА_1 необхідно роз?яснити чи мова йде про арифметичну помилку чи суд має якесь правове обгрунтування по базі обрахування.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2025 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Протоколом автоматизованої зміни складу колегії суддів від 29 жовтня 2025 року суддю Левенця Б. Б. замінено на суддю Верланова C. M. у зв?язку із відпусткою на дату призначення.
29 жовтня 2025 року Яндульський Д. В. в інтересах ПАТ КБ «Приватбанк» направив через систему «Електронний суд» заперечення на заяву про роз?яснення судового рішення. В обгрунтування заперечень зазначив, що заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення фактично стосується виправлення помилок, що вимагають інших судових процедур, у зв?язку із чим заява не підлягає задоволенню, а постанова суду роз?ясненню.
Учасники справи в судове засідання не з?явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 3 ст. 271 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 про роз?яснення судового рішення задоволенню.
Відповідно до положень ст. 124, п. 9 ч. 2 статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов?язковими до виконання на всій території України. Вказане є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Процесуальний порядок роз?яснення судового рішення регулюється положеннями статті 271 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця; приватного виконавця суд роз?яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Про роз?яснення або відмову у роз?ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено (частина четверта зазначеної статті).
Частиною другою статті 271 ЦПК України передбачено, що подання заяви про роз?яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред?явлене до примусового виконання.
Виходячи зі змісту положень зазначених норм, суд може роз?яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.
Незрозумілим слід вважати таке судове рішення, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Підставою для роз?яснення судового рішення є утруднення чи неможливість його виконання.
В ухвалі про роз?яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз?яснюючи рішенняне вносить зміни в існуюче рішення.
Рішення суду може бути роз?яснено у разі, якщо без такого роз?яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто роз?яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Суть роз?яснення судового рішення полягає у тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, він лише має роз?яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Якщо у заяві про роз?яснення рішення фактично порушено питання Про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз?яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в такому роз?ясненні.
Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалах Верховного. Суду від 30 січня 2024 року у справі№ 607/2611/22, від 05 квітня 2023 року у справі №127/16528/20, від 15 червня 2022 року у справі №759/1382/19.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі №233/3676/19 (провадження №14-65цс20) вказано, що «необхідність роз?яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз?ясненнясудового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз?яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз?яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред?явлене до примусового виконання, зі змісту цієї норми убачається, що роз?ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, механізм, визначений статтею 271 ЦПК України, не може використовуватися, якщо хтось з осіб, які беруть участь у справі, не погоджується з висновками суду по суті спору або не розуміє мотивацію судового рішення.
Постанова Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року у незмінній частині є мотивованою; чіткою та зрозумілою і не містить варіантів різного тлумачення резолютивної частини, яка викладена чітко, доступно, не є суперечливою та не передбачає декілька варіантів тлумачення.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені в заяві обставини не можуть бути підставою для роз?яснення постанови Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року, оскільки ці підстави, на які посилається заявник, фактично зводяться до незгоди ОСОБА_1 з розміром стягнень 3% річних за ст. 625 ЦК України, а також до зміни резолютивної частини постанови суду.
Окрім того, постановою Верховного суду від 23 лютого 2022 року постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року в частині стягнення 3% річних на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України залишено без змін.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року слід залишити без задоволення, оскільки вимоги заяви ОСОБА_1 про роз?яснення постанови фактично зводяться до незгоди з висновками, викладеними в судовому рішенні, спрямованіна внесення в постанову нових даних, що неприпустимо шляхом роз'яснення судовогорішення.
Керуючись ст. ст.268, 271 ЦПК України, суд
У задоволенні заявиОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року про виправлення описки відмовити.
Ухвала суду апеляційноїінстанціїнабираєзаконноїсили з дня їїпостановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягомтридцятиднів.
Головуючий: Т. О. Невідома
Судді: С. М. Верланов
В. А. Нежура