06 квітня 2026 р. Справа № 440/13116/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Русанової В.Б. , П'янової Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2025, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Петрова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 10.11.25 по справі № 440/13116/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022, 2023, 2024 роки з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 з 10.06.2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022,2023, 2024 роки
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з 10.06.2025 середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 10.06.2025 із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2022-2024 роки, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 по справі №440/13116/25 та прийняти рішення, яким залишити позов без задоволення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що згідно матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 з 18.08.2014 року призначено пенсію за вислугу років як медичному працівнику відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення». 10.06.2025 року ОСОБА_1 звернулася із заявою №8303 щодо переходу з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 застосовано середню заробітну плату по Україні - 8913,83 грн. (3764,40грн.(за 2014-2016 роки) *1,17 (коефіцієнт збільшення 01.03.2019 року)*1,11 (коефіцієнт збільшення 01.05.2020 року)*1,11 (коефіцієнт збільшення 01.03.2021 року)* 1,14 (коефіцієнт збільшення 01.03.2022 року)* 1,197 (коефіцієнт збільшення 01.03.2023 року)*1,0796 (коефіцієнт збільшення 01.03.2024 року)* 1,115 (коефіцієнт збільшення 01.03.2025 року))
При призначенні пенсії за вислугою років ОСОБА_1 скористалася правом вибору призначення пенсії (за вислугою чи за віком), а отже при переході з даного виду пенсії на інший при розрахунку пенсії може бути застосована тільки норма ч.3 статті 45 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не норма ч. 2 статті 40 цього Закону. Призначення пенсії за віком ОСОБА_1 здійснюється відповідно до норм чинного законодавства, підстави для перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки відсутні.
Позивачем подано відзиву на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 по справі №440/13116/25 залишити без змін.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи ( в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у них доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ( у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивачу, з 18.08.2014 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
На підставі особистої заяви позивача з 10.06.2025 переведено позивача з пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 11.09.2025 повідомлено позивачу про відсутність підстав для застосування при переведенні на пенсію за віком показника середньої заробітної плати в Україні за 2022-2024 роки, оскільки право на призначення пенсії було використано у 2014 році.
Вважаючи протиправними дії ГУПФУ в Полтавській області щодо не застосування при призначенні пенсії за віком середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2022-2024 роки, позивач звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з підстав їх обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон України № 1058-IV, у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії за віком), відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 10 Закону України № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за № 1788-ХІІ (далі - Закон України № 1788-ХІІ у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років), передбачено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мали працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку
Так у ст. 19 Закону України № 1788-ХІІ встановлює, що пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії.
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017. Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2022 по 31.12.2022 - не менше 29 років.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України № 1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Згідно із ч. 3 ст. 45 Закону України № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Тобто, ч. 3 ст. 45 Закону України № 1058-ІV встановлений порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший та показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, - таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Таким чином, у випадку коли особі призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України № 1788-ХІІ надалі при розрахунку пенсії за віком за Законом України № 1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а надалі при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України № 1058-IV.
Подібний правовий підхід викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.
Судовим розглядом встановлено, що з 18.08.2014 позивачу призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», тоді як про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України № 1058-IV позивач вперше звернулась із заявою від 10.06.2025, раніше 10.06.2025 позивачу не призначалася пенсія за віком відповідно до Закону України № 1058-IV.
Таким чином, для обчислення позивачу пенсії за віком у 2025 році пенсійний орган мав врахувати показник середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року призначення нового виду пенсії, тобто, за 2022, 2023, 2024 оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а, який дійшов висновку про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону України № 1058-IV.
Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, а також Верховним Судом у постановах від 13.02.2019 у справі № 265/7301/16-а, від 09.12.2019 у справі № 265/5293/17, від 02.03.2020 у справі № 175/4084/16-а, від 24.06.2021 у справі № 243/8903/16-а, від 29.03.2023 у справі № 240/4170/19.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, встановивши, що позивачу з 11.02.2013 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України № 1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України № 1058-ІV він звернувся вперше 11.01.2023, дійшов висновку про наявність у нього права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону України № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020 - 2022 роки, з огляду на те, що за цих обставин має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону України № 1058-IV.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі № 334/2653/17, від 13.12.2018 у справі № 185/860/17, від 27.11.2024 у справі № 560/11681/23, від 16.01.2025 у справі № 580/4901/22, від 31.01.2025 у справі № 200/1478/24, від 27.02.2025 у справі № 380/21644/23, від 25.03.2025 у справі № 380/3740/24, від 30.09.2025 у справі № 460/26237/23, від 27.11.2025 у справі № 520/23199/24.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що ГУ ПФУ в Полтавській області протиправно не здійснено позивачу призначення пенсії, згідно із Законом України № 1058-IV, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки, тобто враховуючи показник середньої заробітної плати, який має враховуватися за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом України № 1058-IV.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з 10.06.2025 середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 10.06.2025 із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2022-2024 роки, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 по справі № 440/13116/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.Б. Русанова Я.В. П'янова