31 березня 2026 р.Справа № 440/13625/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, м. Полтава, повний текст складено 29.12.25 у справі № 440/13625/24
за позовом ОСОБА_1
до Кобеляцької міської ради , Відділу освіти Кобеляцької міської ради
третя особа: ОСОБА_2
про скасування розпоряджень, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до адміністративного суду з позовом до Кобеляцької міської ради, Відділу освіти Кобеляцької міської ради (далі за текстом також - відповідачі), третя особа - ОСОБА_2 , в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати Розпорядження №43 від 25.06.2024 "Про оголошення конкурсу на зайняття посади директора Опорного закладу "Кобеляцький ліцей №2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області";
- визнати протиправним та скасувати Розпорядження №30 від 30.07.2024 "Про звільнення директора Опорного закладу "Кобеляцький ліцей №2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області";
- визнати протиправним та скасувати Наказ Відділу освіти Кобеляцької міської ради "Про звільнення ОСОБА_1 " від 30.07.2024 за №4-к/тр;
- поновити ОСОБА_1 на посаді директора Опорного закладу "Кобеляцький ліцей №2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області";
- стягнути з Відділу освіти Кобеляцької міської ради суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
- стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача судові витрати;
- допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року позовну заяву залишено без задоволення.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, зазначає про неврахування того, що позивач фактично здійснював свої повноваження директора Опорного закладу «Кобеляцький ліцей №2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області» відповідно до своїх посадових обов'язків, жодних письмових повідомлень щодо припинення або розірвання з ним трудового договору в.п. міського голови йому не надавалося, а відповідно підстав для оголошення конкурсу не існувало, що прямо свідчить про незаконність оголошеного та проведеного конкурсу, тому відповідно до законодавства України проведений конкурс на зайняття посади директора Опорного закладу «Кобеляцький ліцей №2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області» від 25.06.2024 є протиправним. Звертає увагу, що розпорядженням Кобеляцької міської ради № 66 від 29.03.2023, яким призначено ОСОБА_1 на посаду начальника відділу освіти Кобеляцької міської ради на підставі ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», визначено строк трудового договору до проведення конкурсу посаду, який відповідно Закону України «Про правовий режим воєнного стану» може бути проведений після скасування такого правового режиму, але не більше 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану. Тобто строк перебування на посаді ОСОБА_3 мав би закінчитися не раніше, ніж буде скасовано правовий режим воєнного стану в Україні. На сьогоднішній день правовий режим воєнного стану в Україні не скасований, оскільки з 24 лютого 2022 року і по сьогоднішній день діє Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні». З урахуванням наведеного вважає, що позивача звільнено у порушення вимог п.2 ч.1. ст. 36 КЗпП України, оскільки на день звільнення строк трудового договору ОСОБА_1 не закінчився.
У відзивах на апеляційну скаргу відповідачі просять залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки вважають доводи позивача безпідставними, а оскаржуване рішення ухваленим із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Від Кобеляцької міської ради надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що Статутом Опорного закладу «Кобеляцький ліцей №2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області частина 3 Розділу ІХ «УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ» директор опорного закладу призначається на посаду і звільняється з посади Засновником в особі Кобеляцького міського голови. Крім того, відповідно до ч. 13 ст. 39 Закону України «Про повну загальну середню освіту» керівник закладу загальної середньої освіти звільняється з посади у зв'язку із закінченням строку трудового договору або достроково відповідно до вимог законодавства та умов укладеного трудового договору. Припинення трудового договору з керівником державного чи комунального закладу загальної середньої освіти у зв'язку із закінченням строку його дії або його дострокове розірвання здійснюється відповідною посадовою особою засновника (головою відповідної ради чи керівником державного органу) або керівником уповноваженого ним органу (структурного підрозділу з питань освіти) з підстав та у порядку, визначених законодавством про працю. Звертає увагу, що Кобеляцька міська рада, як Засновник, не уповноважувала начальника Відділу освіти Кобеляцької міської ради здійснювати прийняття та звільнення директорів закладів загальної середньої освіти. Позивач - ОСОБА_1 призначалась на посаду в.п. Кобеляцького міського голови секретарем міської ради, укладала контракт, як з представником Засновника, у зв'язку з цим звільнялась також із посади розпорядженням в.п. міського голови секретаря міської ради відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» та Статуту Опорного закладу «Кобеляцький ліцей №2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області». Наголошує, що перебіг місячного строку для звернення до суду за захистом своїх прав Тараненко П.С., почався 30.07.2024, а з адміністративним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду лише 14.11.2024, пропустивши місячний строк, установлений КЗпП України.
Від учасників справи надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, позивача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, ОСОБА_1 , 29.03.2023 розпорядженням виконуючого повноваження Кобеляцького міського голови №66 «Про призначення директором Опорного закладу «Кобеляцький ліцей №2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області Тараненко П.С.» призначена на посаду директора Опорного закладу «Кобеляцький ліцей №2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області» (далі - Кобеляцький ліцей №2) з 30.03.2023 до призначення на цю посаду переможця конкурсу, але не довше ніж 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, на умовах укладеного з нею строкового трудового договору (контракту) без проведення конкурсу відповідно до статей 9, 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Наказом начальника відділу освіти Кобеляцької міської ради від 29.03.2023 №8-к/тр на підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1 призначено на посаду директора Кобеляцького ліцею №2 з 30.03.2023 до призначення на цю посаду переможця конкурсу, але не довше ніж 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.
30.03.2023 між Кобеляцької міською радою в особі виконуючого повноваження міського голови Фещенка В.В. та ОСОБА_1 укладено контракт.
Рішенням Кобеляцької міської ради №4 від 10.05.2024 «Про затвердження Положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти Кобеляцької міської ради» затверджено Положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти Кобеляцької міської ради (з подальшими змінами).
25.06.2024 розпорядженням виконуючого повноваження міського голови - секретаря міської ради №43 «Про оголошення конкурсу на зайняття посади директора Опорного закладу «Кобеляцький ліцей №2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області» оголошено конкурс на посаду директора Кобеляцького ліцею №2 та оприлюднено оголошення про конкурс.
Відповідно до протоколу засідання конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора Опорного закладу «Кобеляцький ліцей №2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області» від 26.07.2024 за №2 переможцем конкурсу визнано ОСОБА_2 .
У зв'язку з призначенням переможця конкурсу ОСОБА_2 , розпорядженням в.п. міського голови - секретаря міської ради від 30.07.2024 за №63 «Про звільнення директора Опорного закладу «Кобеляцький ліцей №2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області ОСОБА_1 » позивача звільнено з посади 30.07.2024 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП, у зв'язку з закінченням строку дії трудового договору (контракту). Позивач - ОСОБА_1 з розпорядженням ознайомлена, про що свідчить її підпис у розпорядженні.
Відділ освіти Кобеляцької міської ради видав Наказ від 30.07.2024 за №64-к/тр «Про звільнення ОСОБА_4 ».
Відповідно до п. 1.4 посадової інструкції директора закладу загальної середньої освіти (код КП 1210.1) від 30.03.2023 за №05-04-60, затвердженої 30.03.2023 начальником відділу освіти ОСОБА_5 , припинення трудового договору з директором, у зв'язку з закінченням строку його дії або його дострокове розірвання здійснює начальник управління освіти з підстав та в порядку, визначених законодавством про працю.
Рішенням Кобеляцької міської ради від 25.01.2024 за №16 затверджено Статут Опорного закладу «Кобеляцький ліцей №2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області.
Згідно з ч. 3 Розділу ІХ «УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ» Статуту Опорного закладу «Кобеляцький ліцей №2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області директор опорного закладу призначається на посаду і звільняється з посади Засновником, в особі Кобеляцького міського голови, згідно з чинним законодавством.
Не погодившись із зазначеними розпорядженнями та Наказом від 30.07.2024 за №4-к/тр, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт підписання ОСОБА_1 саме строкового трудового договору з визначеним строком його дії «до призначення на цю посаду переможця конкурсу» вказує на наявність такої волі та згоди з усіма умовами такого договору, а закінчення строку дії трудового договору є самостійною підставою звільнення працівника, яка обумовлена погодженими умовами строку трудового договору.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти визначає Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 за № 463-IX (далі - Закон №463-IX).
Згідно з частиною першою статті 36 Закону №463-IX управління закладом загальної середньої освіти здійснюють: засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган; керівник закладу освіти; педагогічна рада; вищий колегіальний орган громадського самоврядування закладу освіти.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 37 Закону №463-IX установчими документами закладу загальної середньої освіти є рішення засновника (засновників) про його утворення та статут, а також у випадках, визначених цим Законом, засновницький договір, укладений між засновниками. Статут закладу загальної середньої освіти затверджується засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом.
За приписами частини другої статті 37 Закону №463-IX засновник закладу загальної середньої освіти або уповноважений ним орган (посадова особа), зокрема, затверджує положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти та склад конкурсної комісії; приймає рішення про проведення конкурсу на посаду керівника закладу загальної середньої освіти.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону №463-IX керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти обирається на посаду за результатами конкурсу, що проводиться відповідно до вимог цього Закону та положення про конкурс, затвердженого засновником або уповноваженим ним органом (посадовою особою).
Відповідно до ч. 11 ст. 39 Закону №463-IX протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення рішення про переможця конкурсу посадова особа засновника (голова відповідної ради чи керівник державного органу) або керівник уповноваженого ним органу (структурного підрозділу з питань освіти) призначає переможця конкурсу на посаду та укладає з ним строковий трудовий договір.
Зміни до наведеної норми Закону №463-IX під час дії воєнного стану не вносились, керівник закладу загальної середньої освіти призначається засновником лише за результатами конкурсу.
Разом з тим, частиною 9 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон 389-VIII) у період дії воєнного стану сільський, селищний, міський голова може призначати осіб на посади та звільняти з посад в органах місцевого самоврядування, керівників комунальних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління відповідного органу місцевого самоврядування, у порядку, визначеному частинами п'ятою, шостою статті 10 цього Закону.
Частиною 5 статті 10 Закону 389-VIII закріплено, що у період дії воєнного стану особи призначаються на посади керівників комунальних установ сільським, селищним, міським головою без конкурсного відбору, обов'язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад, а також за наявності у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Аналізуючи законодавство, якими врегульовано спірні правовідносини, суд установив відсутність імперативної норми, яка б прямо забороняла проведення конкурсу. Водночас положеннями статтями Закону 389-VIII допускається призначення без конкурсу в період воєнного стану.
04.03.2022 набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який відповідно до частини першої статті 1 визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
За правилами частини третьої статті 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, Законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (яка визначає особливості укладення трудового договору в умовах воєнного стану) з метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
З урахуванням положень законодавства посада директора закладу загальної середньої освіти не відноситься до категорій посад державної служби, посад в органах місцевого самоврядування, а тому норми Законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування» до спірних правовідносин не застосовуються.
У постанові від 23.05.2018 у справі №825/602/17 Верховний Суд аналізував поняття «дискреційних» повноважень і дійшов такого правового висновку:
«На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким».
Як зазначено у рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді № R(80)2, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, суб'єкт може вільно обирати між двома чи більшою кількістю альтернатив, кожна з яких буде правомірною. Якщо ж правомірним може вважатися лише один варіант поведінки, дискреційні повноваження відсутні.
Суд зазначає, що кожен орган влади, використовуючи визначені законом саме для нього владні повноваження, зобов'язаний повно і правильно оцінювати обставини, наявні у справі факти та правильно застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми, не допускаючи при цьому зловживання владою у процесі прийняття відповідного рішення, в основі якого мають бути закладені конкретно визначені публічні інтереси. А завданням суду є належний та ефективний контроль відповідності таких дій закону й принципам права задля забезпечення дотримання органом прав особи, що звернулася за захистом, на кожній стадії такого провадження та за його наслідками.
З огляду на наведене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дії Кобеляцької міської ради, як засновника комунального закладу загальної середньої освіти, належать до її дискреційних повноважень.
Суд не може підміняти орган місцевого самоврядування, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Отже, Кобеляцькою міською радою під час затвердження Положення про конкурс на посаду директора закладу загальної середньої освіти, оголошення конкурсу, його проведення та призначення переможця, застосовано дискреційні повноваження під час управління закладом освіти. Заборона щодо проведення конкурсу на посаду директора закладу загальної середньої освіти під час воєнного стану відсутня.
Слід зазначити, що освітній омбудсмен також надав роз'яснення з приводу проведення конкурсу на посаду директора закладу повної загальної освіти. Згідно з роз'ясненнями освітнього омбудсмена, законодавство не зобов'язує, але й не забороняє проводити в умовах воєнного стану конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти. Проводити конкурс чи ні - наразі вирішує засновник.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до частини першої статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно з частиною третьою статті 21 Кодексу законів про працю України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Враховуючи наведене, факт підписання ОСОБА_1 саме строкового трудового договору з визначеним строком його дії «до призначення на цю посаду переможця конкурсу» вказує на наявність такої волі та згоди з усіма умовами такого договору. Закінчення строку дії трудового договору є самостійною підставою звільнення працівника, яка обумовлена погодженими умовами строку трудового договору.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, сформованою, зокрема у постановах від 27 березня 2023 року у справі № 428/2992/20, від 13 грудня 2023 року у справі №57/2243/22-ц.
Отже, суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, доводи сторін спору, врахувавши зазначені вище норми матеріального права та процесуального права, зокрема, щодо оцінки доказів, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, які призвели до неправильного вирішення спору, колегія суддів відхиляє, як такі, що носять характер особистих припущень позивача та в ході апеляційного розгляду справи не знайшли свого підтвердження.
Щодо посилання Кобеляцької міської ради на те, що з адміністративним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду лише 14.11.2024, пропустивши місячний строк, встановлений КЗпП України, то колегія суддів зазначає, що в ухвалі від 08 липня 2025 року суд першої інстанції надав оцінку строкам звернення позивача до суду.
Так, суд першої інстанції констатував, що позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування Розпорядження №43 від 25.06.2024 "Про оголошення конкурсу на зайняття посади директора Опорного закладу "Кобеляцький ліцей №2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області" та Розпорядження №30 від 30.07.2024 "Про звільнення директора Опорного закладу "Кобеляцький ліцей №2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області" в межах шестимісячного строку, встановленого положенням частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо дотримання строку звернення в частині оскарження Наказу Відділу освіти Кобеляцької міської ради "Про звільнення ОСОБА_1 " від 30.07.2024, суд першої інстанції зазначив, що оскільки копію спірного Наказу Відділу освіти Кобеляцької міської ради "Про звільнення ОСОБА_1 " від 30.07.2024 №4-к/тр представник ОСОБА_1 отримав лише 31.10.2024, а до суду звернувся 13.11.2024, позивачем дотримано строк звернення до суду з відповідними позовними вимогами.
Отже, за висновками суду першої інстанції, з якими колегія суддів погоджується, позивачем строк звернення до суду з позовом у цій справі не пропущено.
В аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні колегія суддів ураховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Колегія суддів зазначає, що всі аргументи сторін вивчені судом, на всі ключові питання спору надано відповіді.
Доводи апеляційної скарги наведених вище висновків суду не спростовують.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення слід залишити без змін.
З урахуванням положень статті 139 КАС України питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі № 440/13625/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова
Повний текст постанови складено 06.04.2026