06 квітня 2026 р. Справа № 520/22148/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Русанової В.Б. , П'янової Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2025, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 19.11.25 по справі № 520/22148/25
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії,
Позивач Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №4554/20-40-24-03-05 від 29.07.2025 Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 з 01.07.2025.
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області внести ФОП ОСОБА_1 до Реєстру платників єдиного податку з 01.07.2025.
- стягнути з відповідача на користь ФО-П ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 6 056,00 грн.
В обгрнтування позовних вимог зазначено, що акт перевірки не містить чітки та обгрунтовані висновки, що підтверджують факт порушення вимог податкового законодавства та які б могли бути підставою для ухвалення рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку. В акті перевірки зазначено про проведення контрольної розрахункової операції із застосуванням РРО при продажу товарів, а саме подарунковий сертифікат №4283. Зазначає, що під час обігу сертифікатів мало місце укладання договору купівлі-продажу товару на умовах попередньої оплати, який є тривалим у часі, оплата під час видачі сертифікату - це розрахункова операція в розумінні Закону про РРО та ст. 291.6 ПК України. Сертифікат підтверджує право покупця вимагати отримання товару з асортименту магазину протягом певного часу. Отримання товару за предявленим сертифікатом - це частина договору купівлі-продажу, під час якої продавець виконує своє зобовязання передати вже оплачений товар. Оскільки під час видачі сертифікатів ФОП ОСОБА_1 отримував кошти в готівковій та безготівковій формі, відтак в його діях відсутнє порушення вимог п. 296.1 ПК України
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що для проведення фактичної перевірки мають існувати вказані в п. 80.2.2 ПК України фактичні обставини та передумови, які дозволяють податковому органу керуватись вказаними правовими нормами при призначенні (проведенні) такої перевірки. До суду першої інстанції не надано доказів отримання відповідачем в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення платником податків податкового законодавства. Також зазначає, пред'явлення покупцем подарункового сертифікату торговому закладу при отриманні товару з асортименту магазину не можна вважати розрахунком за відвантажений товар з асортименту магазину не можна вважати розрахунком за відвантажені товари та розрахунковою операцією в розумінні Закону про РРО, оскільки розрахунок (передоплата) за товар вже відбулась під час отримання покупцем сертифікату від торгового закладу. Сертифікатом покупець фактично підтверджує своє право на отримання вже оплаченого товару. Також зазначає, що ГУ ДПС у Харківській області при отриманні акту фактичної перевірки від 22.05.2025 №8811/Ж5/0716/2030/РРО2433715679 проведеної ГУ ДПС у Закарпатській області повинні були прийняти відповідне рішення, а не проводити додатковий перевірочний захід у вигляді камеральної перевірки.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області зазначено, що якщо суб'єкт господарювання приймає до оплати подарунковий сертифікат, важливим є правильне оформлення фіскального чеку РРО. В чеку мають бути правильно заповнені рядки 18 та 19 відподно до вимог Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом МФУ від 21.10.2016 №13. При оплаті товару/послуги подарунковим сертифікатом у рядку 18 фіскального чеку "Позначення форми оплати" має зазначатися "Безготівкова". Однак, коли клієнт пред'являє сертифікат для отримання товару/послуги, ФОП отримує не гроші, а сам сертифікат, що прямо суперечить умовам перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначає, що при перевірці контролюючим органом використано реєстраційні та облікові дані інформаційного ресурсу ДПС України "Податковий блок", Реєстр платників єдиного податку. Будь-які інші дані, які використовуються при документальній перевірці (пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України) не були предметом дослідження податковим органом під час проведення камеральної перевірки.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла на наступних висновків.
Матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність у сфері роздрібної торгівлі одягом, взуттям та аксесуарами у відповідності до зареєстрованого КВЕД 46.19, є платником єдиного податку третьої групи зі стакою податку 5% без ПДВ. Адреса здійснення діяльності: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Возз'єднання, буд 25а, прим. 102.
Так, 24.07.2025 на запит адвоката за вих.№20 від 16.07.2025 до податкового органу, отримано письмову відповідь №41800/6/20-40-24-03-12 від 22.07.2025, разом із якою отримано копію акту про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 умов застосування спрощеної системи від 25.06.2025 №289/20-40-24-03-05.
30.07.2025 адвокатом позивача отримано рішення ГУ ДПС у Харківській області №4554/20-40-24-03-05 від 29.07.2025, винесене за результатами акту камеральної перевірки, від 25.06.2025 №289/20- 40-24-03-05 та акту фактичної перевірки ГУ ДПС у Закарпатській області від 22.05.2025 №8811/Ж5/0716/2030/РРО/ НОМЕР_1 щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи та виключення з Реєстру платників єдиного податку з 01.07.2025.
Відповідно до рішення ГУ ДПС у Харківській області №4554/20-40-24-03-05 від 29.07.2025, ФОП ОСОБА_1 порушено порядок та строки переходу на сплату інших податків і зборів, визначений абз.4 п.п. 298.2.3. ПКУ - у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 ПКУ, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.
Підставою для винесення рішення про виключення з Реєстру платників єдиного податку з 01.07.2025 слугували:
- акт камеральної перевірки ГУ ДПС у Харківській області від 25.06.2025 №289/20-40-24-03-05;
-акт фактичної перевірки від 22.05.2025 № 8811/Ж5/0716/2030/ РРО/2433715679 проведеної ГУ ДПС у Закарпатській області, яким встановлено порушення позивачем пункту 291.6 статті 291 ПКУ, (отриманий/вручений 22.05.2025).
Не погоджуючись із рішенням Головного управління ДПС у Харківській області про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необгрунтованості.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, всі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Статтею 19-1 ПК України визначено функції контролюючих органів, зокрема, передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених ПК України ( пп.19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України).
Колегія суддів зазначає, що предметом спору у справі є привомірність прийняття відповідачем рішення про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 з 01 липня 2025 року від 29.07.2025 №4554/20-40-24-03-05.
Матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області з 03.02.2022.
22.05.2025 фахівцями ГУ ДПС у Закарпатській області проведено фактичну перевірку магазину реалізації непродовольчих товарів, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаною перевіркою встановлено факт реалізації 13.05.2025 поясу чоловічого DDRSTSMBE722735QBI. Розрахунок проводився частково за готівкові кошти та частково за подарунковий сертифікат. Встановлено порушення п. 291.6 ст. 291 ПК України.
Відповідно до акту ГУ ДПС у Харківській області про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи від 25.06.2025 №289/20-40-24-03-05 зазначено, що платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 самостійно не здійснено перехід на сплату інших податків і зборів у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПК України - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків. Реєстрація платника податку підлягає анулюванню за рішенням контролюючого органу шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01 липня 2025 року.
Глава 1 розділу XIV Податкового кодексу України регулює питання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Згідно з пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Порядок проведення камеральної перевірки визначений у статті 76 ПК України, в якій зазначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
У постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів зазначає, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. Аналогічні висновки висловлені в постановах Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №805/1396/17-а, від 05 лютого 2019 року у справі №805/206/17-а, від 24 січня 2019 року у справі №813/1346/18, від 05 червня 2018 року у справі №813/4266/17.
Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки позивача.
Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків затверджений наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року № 727, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за №1300/27745.
Згідно з підпунктом 1 розділу ІІ вказаного Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а в разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.
Пунктами 3-5 зазначеного розділу Порядку №727 передбачено, що акт документальної перевірки має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного законодавства, законодавства з єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У ньому викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів. Обов'язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.
Колегія суддів зазначає, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, він є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких прийнято податкове рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу.
Про обов'язок деталізувати зміст виявлених порушень та необхідність відповідності такого опису вказаним висновкам про вчинене в акті перевірки акцентує увагу в численних рішеннях і Верховний Суд, зокрема в постанові від 26 червня 2023 року у справі №815/6819/14.
Податковим органом зазначено, що при перевірці ФОП ОСОБА_1 використано реєстраційні та облікові дані інформаційного ресурсу ДПС України "Податковий блок" та реєстр платників податку ДПС України. Будь-які інші дані, які використовуються при документальній перевірці (пп. 75.1.2, п. 75.1 ст. 75 ПК України) не були предметом дослідження податковим органом під час проведення камеральної перевірки. За результатами перевірки, податковий орган дійшов до висновку, що у ФОП ОСОБА_1 немає підстав для перебування в реєстрі платників єдиного податку третьої групи та за рішенням контролюючого органу підлягає виключенню з Реєстру платників єдиного податку третьої групи з 01 липня 2025 року.
При посиланні на вказані дані (системи) податковий орган: не конкретизує яка саме податкова інформація міститься у вказаній системі; відсутня суть та перелік податкової інформації, яка була отримана та/або опрацьована ГУ ДПС у Харківській області у вказаній системі; не зазначено період, за який вивчалась інформація з вказаної системи;
Водночас, така податкова інформація, наявна в ІКС "Податковий блок", носить виключно інформативний характер та не є належним доказом у розумінні процесуального закону.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29.03.2019 по справі № 808/3412/16, від 23.07.2024 по справі № 380/9286/22.
У рішенні відповідача про анулювання реєстрації єдиного податку не зазначено коли позивач допустив допущене інкриміноване порушення.
Колегія суддів зазначає, що неповнота висновків акта перевірки, фактично унеможливлює здійснити аналіз правових норм в межах конкретних правовідносин. Акт перевірки на підставі якого прийнято спірне рішення, взагалі не відображає зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень. З описової частини акта перевірки не зрозуміло в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення. Податковим органом не наведено жодної доводу, який би підтверджував здійснення позивачем господарської діяльності, яка не може здійснюватися платниками єдиного податку першої - третьої груп. В свою чергу, неповнота висновків акта перевірки, виключає можливість стверджувати про здійснення позивачем господарської діяльності, яка не може здійснюватися платниками єдиного податку першої - третьої груп.
Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 18.03.2025 по справі №160/21398/24, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
При цьому, встановивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб'єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити. Аналогічний висновок містить постанови Верховного суду від 21.02.2020 по справі №826/17123/18, від 22.09.2020 по справі №520/8836/18.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про допущення відповідачем порушення процедури проведення перевірки, її підстав що призводить до визнання протиправними її результатів та як наслідок про визнання протиправним та скасування рішення від 29.07.2025 №4554-20-40-24-03-05 про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку з 01 липня 2025 року.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно з п.19-3.1 ст.19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, реєстрів, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.
Відповідно до п.299.1 ст.299 ПК України, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з пп. 299.13 ст.299 ПК України, з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку, у тому числі і дату виключення особи з реєстру платників єдиного податку.
У випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб'єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру.
Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.
Тобто, платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.
Разом з тим, нормами ПК України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 в Реєстрі платників єдиного податку з 01.07.2025.
Частиною 1,2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи.
Аналогічні висновки застосовує Верховний Суд, зокрема у постановах від 27.05.2025 по справі № 160/27436/23, від 02.07.2025 по справі №380/5471/24.
Не врахування судом першої інстанції зазначених обставин, призвело до неправильного вирішення справи, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до положень ст. 317 КАС України з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи зазначене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Колегією суддів встановлено, що позивачем за подання позову немайнового характеру до суду першої інстанції сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн, згідно платіжної інструкції №1749 від 18.08.2025, за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 9084,00 грн, згідно платіжної інстанції №2 від 17.12.2025, відтак, за наслідками апеляційного перегляду справи, відповідно до ст. 139 КАС України, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 15140,00 грн.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 по справі № 520/22148/25 - скасувати.
Ухвалити постанову, якою адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення №4554/20-40-24-03-05 від 29.07.2025 Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з 01.07.2025.
Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області поновити реєстрацію Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в Реєстрі платників єдиного податку з 01.07.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Державної податкової служби у Харківській області (ЄДРПОУ 2433715679) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 15140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) гривень 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.Б. Русанова Я.В. П'янова