06 квітня 2026 року справа №320/47623/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі № 320/47623/25 (головуючий суддя І інстанції - Тихонов І.В.) за позовом Державної судової адміністрації України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу, -
Позивач звернув до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладання штрафу від 01.09.2025 ВП № 76234963.
В обґрунтування позову зазначив, що вказана постанова прийнята у зв'язку з невиконанням ДСА України рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 у справі № 200/1935/24, яким зобов'язано ДСА України здійснити фінансування Донецького окружного адміністративного суду для проведення виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 25.03.2024 суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення, сум компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової соціальної відпусток та вихідної допомоги, обчислених виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 році у розмірі 3028,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.
Проте, зазначене рішення суду можливо виконати лише шляхом безспірного списання Державною казначейскою службою України визначеної (перерахованої) суми коштів з бюджета програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя".
Таким чином, відсутні підстави вважати, що позивач не виконує судове рішення без поважних причин.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 01.09.2025 ВП № 76234963.
Стягнуто на користь Державної судової адміністрації України за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
На виконанні у відповідача перебувало виконавче провадження № 76234963, з примусового виконання виконавчого листа № 200/1935/24, виданого Луганським окружним адміністративним судом від 10.09.2024 щодо зобов'язання Державної судової адміністрації України здійснити фінансування Донецького окружного адміністративного суду для проведення виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 25.03.2024 суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення, сум компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової соціальної відпусток та вихідної допомоги, обчислених виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 році у розмірі 3028,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.
08.10.2024 державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 76234963.
Станом на 13.08.2025 боржником не було надано інформації щодо виконання рішення суду, тому з урахуванням вимог Закону державним виконавцем правомірно прийнято постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100 грн.
Станом на 01.09.2025 рішення суду залишилось невиконаним, тому 01.09.2025 винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн.
Рішенням суду у справі № 200/1935/24 зобов'язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування, а не стягнення певної суми коштів.
Також у рішенні суду у справі № 200/1935/24 відсутня будь-яка умова щодо обов'язку виконання цього рішення в межах конкретної бюджетної програми. Зазначене свідчить про те, що наявність окремих бюджетних програм не може бути підставою для уникнення обов'язку з виконання судового рішення.
З боку ДСА України не доведена відсутність бюджетних призначень на виплату суддівської винагороди, через що не доведена правомірність фінансування присуджених стягувачу коштів за рахунок лише спеціальної бюджетної програми.
Наведене в сукупності свідчить, що правовою підставою для накладення державним виконавцем штрафу на боржника в межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.
Оскільки боржник - ДСА України не навів поважних причин для невиконання судового рішення, державним виконавцем правомірно накладено на позивача штраф постановою від 01.09.2025.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду».
Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов'язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України)
Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему “Електронний суд» матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.
Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі “Електронний суд».
Сторони до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Встановлені обставини справи.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 у справі № 200/1935/24, зокрема, зобов'язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Донецького окружного адміністративного суду для проведення виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 25.03.2024 суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення, сум компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової соціальної відпусток та вихідної допомоги, обчислених виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 році у розмірі 3028,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Донецький окружний адміністративний суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 25.03.2024 суддівську винагороду, допомогу на оздоровлення, суми компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової соціальної відпусток та вихідну допомогу, обчислених виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 році у розмірі 3028,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Рішення у справі № 200/1935/24 набрало законної сили 06 серпня 2024 року.
10 вересня 2024 року позивачем отримано виконавчі листи.
08 жовтня 2024 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 76234963.
24 липня 2025 року відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скеровано до ДСА України вимогу про стан виконання рішення суду в одноденний термін з моменту отримання даної вимоги.
Листом від 04 серпня 2025 року ДСА України повідомило відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», головним розпорядником якої є ДСА України, у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.
У зв'язку з цим виконання зазначеного рішення суду можливо лише за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя».
Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» за бюджетною програмою 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» затверджені видатки в і розмірі 10,0 млн гривень, що розподілені між судами, органами та установами системи правосуддя.
ДСА України 03 січня 2024 року затверджений кошторис на 2024 рік Донецькому окружному адміністративному суду за бюджетною програмою 0501150 “Виконання рішень судів па користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» у сумі 23,6 тис гривень.
Крім того, ДСА України листами від 30 квітня 2024 року № 11-10400/24, від 22 липня 2024 року № 11-14862/24 та від 11 жовтня 2024 року № 11-19998/24 неодноразово зверталась до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету із пропозицією щодо внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» у частині збільшення бюджетних призначень за бюджетною програмою 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» на суми 1318,0 млн гривень, 1428,43 млн гривень та 1502,8 млн гривень відповідно. Однак Міністерством фінансів України зазначені пропозиції не були підтримані, так як у період дії воєнного стану наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави, забезпечення життєво необхідних потреб жителів, реалізації заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» за бюджетною програмою 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» затверджені видатки в розмірі 10,0 млн гривень, що розподілені між судами, органами та установами системи правосуддя.
ДСА України 09 січня 2025 року затверджений кошторис на 2025 рік Донецькому окружному адміністративному суду за бюджетною програмою 0501150 “Виконання рішень судів па користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» у сумі 23,3 тис гривень.
ДСА України листами від 03 лютого 2025 року № 11-2404/25, від 06 березня 2025 року № 11-4566/25 та від 07 квітня 2025 року № 11-6770/25, від 12 травня 2025 року № 11-9437/25, від 17 червня 2025 року № 11-12026/25, від 16 липня 2025 року № 11-14135/25 неодноразово зверталась до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету із пропозицією щодо внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» у частині збільшення бюджетних призначень за бюджетною програмою 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» на суми 1495,2 млн гривень, 1503,6 млн гривень, 1 525,2 млн гривень, 1538,6 млн гривень, 1551,6 млн гривень та 1568,6 млн гривень відповідно.
У відповідь Міністерство фінансів України листами від 17.02.2025 № 08020-01-2/5032, від 02.04.2025 № 08020-09-6/9609, від 30.04.2025 № 08020-09-6/12329 та від 28.05.2025 № 08020-09-6/15313 повідомило, що у період продовження дії воєнного стану наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави, забезпечення життєво необхідних потреб жителів, реалізації територіальної оборони та захисту населення та позиція Міністерства фінансів України з порушеного питання є не змінною.
Отже, ДСА України в межах своїх повноважень вжито відповідних заходів, спрямованих на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року у справі № 200/1935/24, тому позивач просив утриматися від накладення штрафів на ДСА України.
13 серпня 2025 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято постанову у ВП № 76234963 про накладення на ДСА України штрафу в розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду у справі № 200/1935/24.
01 вересня 2025 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято постанову у ВП № 76234963 про накладення на ДСА України штрафу в розмірі 10200 за невиконання рішення суду у справі № 200/1935/24.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем судове рішення не було виконано у встановлений державним виконавцем строк з поважних причин, що виключає накладення на нього штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
На підставі статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.
Судове рішення є обов'язковим до виконання (…).
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, обов'язковому виконанню підлягають судові рішення, які набрали законної сили і відповідальність передбачена за невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Частиною першою статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частинами першою-другою статті 15 Закону № 1404 сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
На підставі пункту 1, підпункту 1 частини другої статті 17 Закону № 1404 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 18 Закону № 1404 встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пунктів 1,16 частини третьої статті 18 Закону № 1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Закону № 1404 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Згідно зі статтею 63 Закону № 1404 за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником (…).
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 75 Закону № 1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Системний аналіз наведених норм свідчить, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.
При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини:
1) факт виконання чи невиконання рішення;
2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання.
Таким чином, лише встановивши відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти штраф на боржника.
Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов'язків та реалізації прав, передбачених ст.18 Закону № 1404-VIII, а також дотриманням сторонами виконавчого провадження свої обов'язків.
Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 року по справі № 0840/3476/18, від 19.09.2019 року по справі № 686/22631/17, від 07.11.2019 року по справі № 420/70/19.
Як свідчать матеріали справи, Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» за бюджетною програмою 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» затверджені видатки в і розмірі 10,0 млн гривень, що розподілені між судами, органами та установами системи правосуддя.
ДСА України затверджено кошторис на 2024 рік Донецькому окружному адміністративному суду за бюджетною програмою 0501150 “Виконання рішень судів па користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» у сумі 23,6 тис гривень.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» за бюджетною програмою 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» затверджені видатки в розмірі 10,0 млн гривень, що розподілені між судами, органами та установами системи правосуддя.
ДСА України затвердило кошторис на 2025 рік Донецькому окружному адміністративному суду за бюджетною програмою 0501150 “Виконання рішень судів па користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» у сумі 23,3 тис гривень.
Листи ДСА України свідчать, що позивач неодноразово звертався до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету із пропозицією щодо внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік», до Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» у частині збільшення бюджетних призначень за бюджетною програмою 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» на суми 1318,0 млн гривень, 1428,43 млн гривень та 1502,8 млн гривень та 1495,2 млн гривень, 1503,6 млн гривень, 1525,2 млн гривень, 1538,6 млн гривень, 1551,6 млн гривень та 1568,6 млн гривень відповідно.
У відповідях Міністерством фінансів України зазначені пропозиції ДСА України не були підтримані, так як у період дії воєнного стану наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави, забезпечення життєво необхідних потреб, реалізації заходів оборони та захисту безпеки населення.
Про вказані заходи, спрямовані на отримання бюджетних призначень на виконання судових рішень на користь суддів, а також щодо відсутності відповідного фінансування з боку Міністерства фінансів України - ДСА України повідомила орган виконавчої служби листом ДСА України.
Проте, відповідачем не надано доказів на підтвердження проведення державним виконавцем перевірки стану виконання рішення суду, а також доказів відсутності поважних причин невиконання судового рішення.
Матеріали виконавчого провадження № 76234963 свідчать, що державним виконавцем направлено на адресу боржника лише одну вимогу про надання інформації про виконання рішення суду у справі № 200/1935/24, а саме 24 липня 2025 року.
Тобто, після винесення постанови від 13.08.2025 про накладення штрафу у сумі 5100,00 грн. та перед прийняттям оскаржуваної постанови про накладення на позивача штрафу у сумі 10 200,00 грн (постанова від 01.09.2025) державним виконавцем не перевірявся стан виконання судового рішення, не запрошувалася інформація про дії, вчинені боржником за період з 13.08.2025 по 01.09.2025.
Також зміст оскаржуваної постанови та матеріали виконавчого провадження не свідчать про встановлення державним виконавцем причин невиконання рішення суду.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, що державним виконавцем перед накладенням штрафу було здійснено належну перевірку виконання боржником судового рішення, як цього вимагає стаття 63 Закону № 1404.
Є неприйнятними доводи відповідача, що листи ДСА України до Комітету Верховної Ради України стосувались інших судових рішень, оскільки зміст наданих звернень свідчить, що вони містять пропозиції щодо внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у частині збільшення бюджетних призначень для виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя, де зазначено заборгованість яка виникла згідно судових рішень, які набрали законної сили у тому числі по категорії справ щодо перерахунку суддівської винагороди з урахуванням прожиткового мінімуму.
Крім того, суд зазначає, що судові рішення, які передбачають виплату на користь суддів коштів, здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів суддів та працівників органів і установ системи правосуддя".
Отже, виконання судового рішення у справі № 200/1935/24 має здійснюватися в межах визначеного Кабінетом Міністрів України порядку, що, у свою чергу, виключає відповідальність боржника (позивача) за невиконання цього судового рішення.
Висновки, аналогічні зазначеним, наведені у постанові Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 826/721/16, в якій зокрема вказано, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Отже, наведені обставини у своїй сукупності свідчать про наявність поважних причин, що перешкодили Державній судовій адміністрації України виконати рішення суду у справі № 200/1935/24 у повному обсязі станом на дату прийняття постанови від 01.09.2025, що свідчить про відсутність підстав для накладення на ДСА України штрафу на невиконання рішення постановою від 01.09.2025.
Зважаючи на вищевикладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладання штрафу від 01.09.2025 у виконавчому провадженні № 76234963 є протиправною та підлягає скасуванню.
В іншій частині судове рішення не оскаржується, тому суд не надає оцінки законності та обґрунтованості рішенню суду першої інстанції в тій частині, яка сторонами не оскаржується відповідно до статті 308 КАС України.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 271, 272, 287, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі № 320/47623/25 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі № 320/47623/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 06 квітня 2026 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 06 квітня 2026 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв