06 квітня 2026 року Чернігів Справа № 640/23481/19
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКОТРЕЙДІНГ" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКОТРЕЙДІНГ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомленні-рішення від 23.08.2019 №0703291207 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 203506,35 грн.
В обґрунтування позову вказано, що з 31.01.2019 по 24.06.2019 на кошти в системі електронного адміністрування ПДВ був накладений арешт на виконання ухвали слідчого судді, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості зареєструвати податкові накладні в Електронному реєстрі податкових накладних, а тому висновки відповідача про порушення строку реєстрації податкових накладних є необґрунтований.
У відзиві відповідач просить відмовити у задоволені позову та зазначає, що під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для скасування такого рішення та задоволення позовних вимог.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 прийнято справу до провадження судді Чернігівського окружного адміністративного суду та призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 15.04.2025 замінено відповідача - Головне управління ДФС у місті Києві на правонаступника - Головне управління ДПС у місті Києві.
Ухвалою суду від 15.04.2025 позовну заяву залишено без руху після відкриття та надано позивачу строк для усунення недоліків. Ухвалою суду від 20.05.2025 розгляд справи продовжено.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКОТРЕЙДІНГ" з 03.04.2014 зареєстровано як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з 01.05.2014 зареєстрований, як платник податку на додану вартість (а.с.17-21, 22 т. 1).
На підставі підпункту 201.1.4 пункту 200.1 статті 200, пункту 75.1.1 п. 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ" щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої, складено акт від 31.07.2019 № 8624/26-15-12-07-20/39161565 (а.с.23-26 т. 1).
Перевіркою було встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації 197 податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
На підставі вказаних висновків, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.08.2019 № 0703291207, яким до позивача застосовано штраф у сумі 207123,81 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (а.с.27-31 т. 1).
Частково не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію зведених податкових накладних.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п. п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність.
Згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.
Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регламентовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1246 (далі - Порядок № 1246) (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку № 1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.
Згідно з п. 3, 8 Порядку № 1246, операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Відповідно з п. 10, 11 Порядку № 1246, після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку:
електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера);
електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).
Постачальник (продавець), що є фізичною особою - підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку:
електронний цифровий підпис фізичної особи - підприємця;
електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).
Після складення отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента податкової накладної у випадках, визначених Кодексом, накладення електронного цифрового підпису здійснюється у порядку, передбаченому для постачальника (продавця).
Після складення розрахунку коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), та накладення на нього постачальником (продавцем) електронного цифрового підпису відповідно до абзаців першого - шостого цього пункту такий розрахунок коригування надсилається для реєстрації отримувачу (покупцю), який накладає на нього власний електронний цифровий підпис у порядку, передбаченому для постачальника (продавця).
Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає органу ДФС за основним місцем обліку (або за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку:
електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування;
електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки платника податку (у разі наявності).
Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Згідно з п. 12-15 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
В Порядку не міститься визначення поняття «реєстрація податкової накладної». Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 03.04.2020р. у справі №160/5380/19, адміністративне провадження №К/9901/34753/19.
У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10 червня 2019 року у справі №802/1825/16-а та від 12 липня 2019 року у справі №0940/1600/18.
З матеріалів справи встановлено, що позивач оскаржує нарахування штрафу за несвоєчасну реєстрацію 188 податкових накладних зі 197 наведених у розрахунку.
Позивач у цій справі не оскаржує нарахування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на загальну суму 3617,46 грн, зокрема, податкові накладні від 20.05.2019 №26 у сумі 425,41 грн, від 30.05.2019 №59 - 208,57 грн, від 30.05.2019 №53 -51,46 грн, від 05.03.2019 № 37 - 649,87 грн, від 05.03.2019 №32 - 738,86 грн, від 03.05.2019 №2 - 346,14 грн, від 03.05.2019 №4 - 433,44 грн, від 03.05.2019 №1 - 349,71 грн та від 03.05.2019 №3 - 414 грн.
Суд з досліджених оскаржуваних податкових накладних та квитанцій встановив, що зазначені податкові накладні були подані позивачем засобами електронного зв'язку своєчасно, у строк, передбачений пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у період з 14.03.2019 по 13.06.2019. Однак, всі спірні податкові накладні не прийнято з причини накладеного арешту за рішенням суду на суму податку, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22.01.2019 у справі №757/2734/19-к накладено арешт на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), зокрема, по ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ". Виконання ухвали доручено Державній фіскальній службі України. Ухвала підлягала негайному виконанню (а.с.32-36 т. 1).
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.05.2019 у справі №757/18498/19-к скасований арешт, що накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22.01.2019, на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), зокрема, по ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ" (а.с.37-41 т. 1).
Отже, спірні податкові накладні не були прийняті у зв'язку з накладенням арешту за рішеннями суду.
Суд акцентує увагу на тому, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22.01.2019 у справі №757/2734/19-к, якою накладено арешт на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ оскарженню не підлягає, а відтак, відповідно до статті 532 Кримінального процесуального кодексу України, набрала законної сили з моменту її проголошення, а саме 22.01.2019.
Державна фіскальна служба України листом від 23.09.2019 №42412/6/99-99-21-03-03-15 повідомила, що 31.01.2019 було виконано ухвалу від 22.01.2019 у справі №757/2734/19-к у частині накладання арешту на суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ" та станом на 24.06.2019 арешт суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ по ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ" знято (а.с.42 т. 1).
Отже, в період з 31.01.2019 по 24.06.2019 позивач був позбавлений права користуватися сумами ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (лімітом ПДВ), а отже, саме з незалежних від позивача причин, не мав можливості реєструвати податкові накладні на виконання вимог чинного законодавства.
Контролюючим органом арешт коштів в системі електронного адміністрування ПДВ був знятий лише 24.06.2019 та всі спірні податкові накладні зареєстровані 25.06.2019, 26.06.2019 та 01.07.2019, тобто зі значним порушенням граничних строків реєстрації податкових накладних.
Наведене вище і не заперечується сторонами, при цьому, слід розуміти, що відповідно до п. 109.1 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Виходячи з аналізу норм п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, згідно яких законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, лише за наявності його вини. Відсутність вини свідчить про відсутність підстав для застосування покарання (санкції).
З огляду на викладене, суд вважає, що в межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних відбулось не з вини останнього, оскільки їх фактична реєстрація відбулася лише після скасування арешту ліміту ПДВ, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.
Отже, відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Вказана правова позиція неодноразово викладалась у постановах Верховного Суду, зокрема у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 802/2253/16-а, у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 810/3720/17.
Суд наголошує, що позивач вчиняв належні дії щодо такої реєстрації податкових накладних у строк встановлений податковим законодавством, проте причиною несвоєчасної реєстрації спірних податкових накладних стала наявність арешту.
За таких обставин, суд вважає безпідставним притягнення позивача за порушення строків реєстрації податкових накладних до відповідальності за статтею 120-1 ПК України та застосування штрафних санкцій, а тому податкове повідомлення-рішення від 23.08.2019 № 0703291207 в частині застосування штрафних санкцій на суму 203506,35 грн є протиправним та підлягає скасуванню, а позов задоволенню.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
Згідно з частинами 1 та 3 статті 139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 3052,60 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКОТРЕЙДІНГ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленні-рішення від 23.08.2019 №0703291207 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 203506,35 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києв на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКОТРЕЙДІНГ" судовий збір в розмірі 3052,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКОТРЕЙДІНГ" (вул. Маразліївська, 1/20, 219, м. Одеса, Одеський р-н, Одеська обл.,65014, код ЄДРПОУ 39161565).
Відповідач: Головне управління ДПС у м.Києві ( вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011 ).
Повне судове рішення складено 06.04.2026.
Суддя Олена ЛУКАШОВА