06 квітня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/3251/26
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Виноградова Д.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати мені середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.06.2023 по 10.03.2026;
стягнути з військової частини НОМЕР_1 на мою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.06.2023 по 10.03.2026 в сумі 148 070,79 грн (сто сорок вісім тисяч сімдесят гривень 79 копійок)
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку - залишено без руху. Надано позивачу 5-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
01.04.2026 (згідно вхідного штампу суду) за допомогою системи «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, у якому містилося клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову згідно з пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», суддя виходить з такого.
Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI.
Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI.
Суд зазначає, що норма пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», якою передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про сплату судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Серед них немає пільг щодо звільнення від сплати судового збору у справах із вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_2 звернувся у цій справі.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідний висновок сформований в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17, яка вирішила виключну правову проблему в неоднозначності застосування судами пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Аналогічну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20 та ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2023 у справі № 990/76/23, від 03.03.2021 у справі № 9901/8/21, від 02.02.2021 у справі № 9901/83/20 від 13.04.2020 та від 06.05.2020 у справі № 9901/70/20.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 року у справі №910/4518/16 сформулювала правовий висновок про те, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» (про звільнення від сплати судового збору в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі) не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ. За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури. Окрім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що як вихідна допомога, так і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні мають разовий характер (пункти 53, 54).
Згідно з пунктом 104 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц з урахуванням висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) та поставі Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 226/168/15-ц (провадження № 6-1121цс16), з 01 вересня 2015 року працівник не вважається звільненим від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Враховуючи предмет спору в цій адміністративній справі, а саме стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, судовий збір за звернення до суду з такими позовними вимогами належить до сплати на загальних підставах.
Такого висновку щодо застосування положень пункту 13 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI у аналогічних правовідносинах дійшов також Верховний Суд в ухвалі від 30.12.2024 року у справі № 360/567/24.
Судом також встановлено, що пред'явлений позивачем позов не стосується питань його соціального захисту як учасника бойових дій, з порушенням яких Закон № 3674-VI власне й пов'язує звільнення від сплати судового збору.
Зважаючи на те, що підстави та предмет позову у цій справі не стосуються пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій та жодним чином не пов'язані з наявністю/відсутністю в позивача статусу учасника бойових дій, суд вважає, що відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, і останній має бути сплачений на загальних підставах.
Враховуючи вищезазначене, перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі, тому подана заява про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Таким чином, судом встановлено, що вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 26.03.2026 позивачем не виконані, оскільки не подано до суду документа про сплату судового збору.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, оскільки позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 про залишення позовної заяви без руху, тому вказану позовну заяву і додані до неї документи необхідно повернути позивачу.
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Оскільки позовна заява з додатками у паперовому вигляді до суду не подавалась, а сформована у системі «Електронний суд», суд обмежується лише процесуальним рішенням про її повернення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено 06.04.2026.
Суддя Дар'я ВИНОГРАДОВА