06 квітня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/1017/26-а
Чернівецький окружнийадміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сіжук О.В.,
вивчивши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у справі за позовом Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу на загальну суму 237981,94 грн.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
02.04.2026 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов зустрічний адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.06.2025 №330970-2409-240UA73040190000062792, №330969-2409-240UA73040190000062792 та №330968-2409-240UA73040190000062792.
За правилами частини першої статті 177 КАС України відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до частини другої статті 177 КАС України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Частиною першою статті 178 КАС України визначено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши поданий ОСОБА_1 зустрічний позов, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктами 5, 8 частини п'ятої статті 160 КАС України позовна заява має містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною першою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 78 КАС України).
Згідно із частинами першою та другою статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідно до частин першою та другої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Як слідує із змісту зустрічної позовної заяви, предметом спірних правовідносин є податкові повідомлення-рішення від 04.06.2025 №330970-2409-240UA73040190000062792, №330969-2409-240UA73040190000062792 та №330968-2409-240UA73040190000062792, проте, вказаних рішень позивачем до матеріалів зустрічного позову не надано, а також не зазначено причини неможливості їх подання.
Частиною третьою статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).
Судовий збір згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно статті 9 Закону № 3674-VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розміри ставок судового збору визначено статтею 4 цього Закону.
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3328,00 грн.
Як вбачається із зустрічного позову, зміст та характер заявлених вимог майновий.
Отже, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір за 3 вимоги майнового характеру.
Перша вимога майнового характеру (визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.06.2025 №330970-2409-240UA73040190000062792, згідно якого позивачу необхідно сплатити земельний податок на суму 86799,08 грн підлягає оплаті судовим збором в розмірі 1331,20 грн (86799,08 грн х 1% = 867,99 грн (що є менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та менше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Друга вимога майнового характеру (визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.06.2025 №330969-2409-240UA73040190000062792, згідно якого позивачу необхідно сплатити земельний податок на суму 77481,33 грн підлягає оплаті судовим збором в розмірі 1331,20 грн (77481,33 грн х 1% = 774,81 грн (що є менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та менше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Третя вимога майнового характеру (визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.06.2025 №330968-2409-240UA73040190000062792, згідно якого позивачу необхідно сплатити земельний податок на суму 73721,53 грн підлягає оплаті судовим збором в розмірі 1331,20 грн (73721,53 грн х 1% = 737,21 грн (що є менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та менше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Отже, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 3993,60 грн (1331,20 грн +1331,20 грн + 1331,20 грн).
Позивачем до зустрічного позову надано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн.
Таким чином, недоплатат судового збору становить 2662,40 грн.
При цьому, суд наголошує на тому, що вказаного сума судового збору визначена судом без врахування наявних у матеріалах зустрічного позову оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тільки за інформацією, зазначеною у вимогах зустрічного позову.
Відповідно до частини другої статті 178 КАС України, до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та належних та допустимих доказів сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 178, 248 КАС України, суд
Зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна