06 квітня 2026 року справа № 580/1109/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про визнання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) непридатним до військової служби та виключення його з військового обліку.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) шляхом внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про визнання непридатним ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової служби та виключення його з військового обліку.
Позовні вимоги обґрунтовані, тим що Позивач вважає, що відповідач допустив противоправну бездіяльність, а саме щодо невнесення даних про визнання позивача непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку та виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 відкрите провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач проти позову заперечив, повід відзив на позовну заяву, зазначив, що внесення відомостей до ЄДРПВР щодо виключення з військового обліку здійснюється виключно районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку. Оскільки, Позивач не перебував у ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідних облікових правовідносинах, тому відсутній предмет оскарження.
Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, де зазначив, що перевірити обґрунтованість вимог особи, що звертається, може лише той ТЦК та СП, ВЛК якого прийняла рішення про визнання особи непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, та який виключив особу з військового обліку, оскільки саме він зберігає первинні документи щодо надання особі зазначеного статусу.
Оцінивши доводи позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відомостей військово-облікового документа Резерв + Позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно копії тимчасового посвідчення № НОМЕР_3 ОСОБА_1 30.11.2022 знятий з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На запит представника позивача щодо виключення позивача з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 надав відповідь (лист №5/3 від 03.01.2026), де повідомив, що ОСОБА_1 на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 не перебуває.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Норми права, що підлягають застосуванню та висновки щодо правозастосування.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно з частинами 1, 3 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»(далі Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною 1, 3 статті 33 Закону №2232-XII встановлено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
За правилами частини 5 статті 33 Закону №2232-XII, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно частиною 1 статті 34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
На виконання частини п'ятої статті 33 Закону №2232-XII Кабінет Міністрів України затвердив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (далі Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №1951-VIII основними завданнями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Частинами восьмою, дев'ятою статті 5 Закону №1951-VIII встановлено, що органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів забезпечують ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та актуалізацію його бази даних.
До Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Суд встановив, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Разом з тим позивач наполягає, щоб саме відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 вніс до Реєстру відомості про виключення його з військового обліку.
Згідно пункту 14 Порядку № 1487 військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов'язані та резервісти працюють (навчаються).
Згідно пункту 21 Порядку № 1487 у редакції спірного періоду, взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення (зняття) з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.
Суд враховує, що позивач не перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому зазначений ІНФОРМАЦІЯ_5 не уповноважений вносити відомості про виключення його з військового обліку. Лише після взяття його на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 у останнього виникне обов'язок вирішити питання про зняття (виключення) позивача з військового обліку на підставі поданих ним документів.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністратвиного позову відмовити.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 “Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Копію рішення направити сторонам справи.
Рішення складене та підписане 06.04.2026.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО