06 квітня 2026 року справа № 580/1012/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить:
Визнати неправомірною відмову Управління пенсійного фонду України в місті Черкаси в зарахуванні календарного періоду проходження строкової віськової служби з 26.05.1970 по 19.06.1972 до стажу роботи судці.
Зарахувати до стажу роботи судді календарний період проходження строкової віськової служби з 26.05.1970 по 19.06.1972 та правильно визначити трудовий стаж.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в місті Черкаси провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання відповідно до нового визначеного трудового стажу за останні три роки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду справі №580/3165/20 ГУ ПФУ перерахувало йому щомісячне довічне утримання судді у відставці без урахування стажу проходження строкової вiйськової служби в період з 26.05.1970 по 19.06.1972.
Позивач вважає, що до загального стажу, що дає право на відставку належить врахувати, крім роботи на посаді судді, календарний період проходження строкової вiйськової служби в період з 26.05.1970 по 19.06.1972.
Ухвалою суду від 06.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у порядку ст.262 КАС України.
До суду надійшов відзив на позов від представника відповідача, у якому представник просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що до стажу роботи судді зараховується робота на посадах, визначених статтею 137 Закону №1402-VIII, а саме на посадах: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Як стверджує відповідач, страховий стаж позивача на посаді суддi складає повних 23 роки 10 місяців 7 днів. Отже, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставцi позивача вiдповiдно до чинних норм законодавства складає 56% суддівської винагороди (де 23 років суддівського стажу - 56% суддівської винагороди).
Враховуючи вищевикладене, на думку відповідача, відсутні законні підстави для здійснення перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90%.
Справу розглянуто у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області та отримує довiчне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі за № 580/3165/20 позивачу із 01.03.2020 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Черкаського апеляційного суду від 20.02.2020 № 04-24/81/2020.
Стаж роботи на посаді судді для обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 23 роки 10 місяців 7 днів. Відсоток розрахунку щомісячного довічного грошового утримання від суддівської винагороди визначено згідно із пунктом 3 статті 142 Закону № 1402, що діє на дату перерахунку розміру пенсії, 56% (за 20 років - 50%, понад 20 років - 3 роки х 2% = 6%, 50% + 6% = 56%).
05.12.2025 Позивач звернувся до відповідача з заявою про зарахування до стажу судді зазначених періодів проходження військової служби, на яку ГУ ПФУ листом від 06.01.2026 №310-15998/С-02/8-2300/26 повідомлено, що стаж на посаді судді Позивача становить 23 роки 10 місяців 7 днів, таким чином розмiр щомісячного довiчного грошового утримання судді у відставці обчислено, виходячи з розрахунку 56% суддівської винагороди. Розрахунок стажу на посаді суддi вiдповiдає вимогам чинного законодавства. Повідомлено, що для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням перiоду проходження військової строкової служби в період з 26.05.1970 по 19.06.1972 до стажу на посаді судді відсутні підстави.
Спірні правовідносини виникли з приводу відмови у здійсненні позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням періодів проходження військової служби до спеціального стажу судді.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 142 Закону №1402-VІІI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Частиною п'ятою статті 142 Закону №1402-VІІI передбачено, що пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно ч. 1 ст. 135 Закону №1402-VІІI суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно абзацу 4 пункту 34 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Таким чином, при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді.
Так, станом на дату призначення (обрання) позивача суддею статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції ( 254к/96-ВР ) і законів України, охорони прав і свобод громадян визначав Закон України «Про статус суддів» від 15.12.1992 за №2862-ХІІ (далі - Закон №2862-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень. Суддя також має право на відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків.
Абзацом 2 частини 4 цієї статті Закону передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
В період дії положень статті 43 Закону №2862-ХІІ правове регулювання поняття стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, було додатково врегульовано і іншими нормативно-правовими актами.
Зокрема, за змістом статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року за №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (стаття втратила чинність 20 березня 2008 року), чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Крім того, згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 за №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Враховуючи вищевикладене законодавством, яке діяло на момент виходу позивача у відставку, було передбачено право судді на зарахування до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, часу роботи на посадах прокурорів та слідчих, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів і календарного періоду проходження строкової військової служби.
Таким чином, не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, періоду проходження строкової військової служби і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, є неправомірним.
Суд на підставі ч. 5 ст. 242 КАС України враховує правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 17.05.2021 року по справі №243/8281/17, а саме: законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом № 2453-VI, було передбачено право судді на зарахування до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарного періоду проходження строкової військової служби.
Це підтверджується також положеннями Закону України від 21.12.2016 №1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», яким були внесені зміни в Закон №2453-VI, зокрема, пункт 34 Прикінцевих та перехідних положень доповнено абзацом четвертим такого змісту: «Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)».
Верховний Суд дійшов висновку, що невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та роботи на посаді слідчого і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано Позивачу до стажу роботи на посаді судді перiоди проходження ним військової строкової служби з 26.05.1970 по 19.06.1972.
Відповідно до п. 4 Розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Таким чином, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом: визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незарахування позивачу до стажу роботи на посаді судді перiоди проходження ним військової строкової служби з 26.05.1970 по 19.06.1972 та зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до стажу судді, який дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці, перiоди проходження ним військової строкової служби з 26.05.1970 по 19.06.1972 та провести з 01.03.2020 Позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням визначеного стажу.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу судді, який дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці, перiоди проходження строкової військової строкової служби з 26.05.1970 по 19.06.1972.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу судді, який дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці, перiоди проходження строкової військової служби з 26.05.1970 по 19.06.1972 та провести з 01.03.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням визначеного стажу.
В решті позовних вимог відмовити.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Копію рішення направити сторонам справи.
Рішення складене та підписане 06.04.2026.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО