вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
06 квітня 2026 року Справа № 480/2203/26
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Відділу №1 ІНФОРМАЦІЯ_1 Про призов резервістів і військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, ОСОБА_1 .
2. Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування до списків військової частини та призначення на посаду ОСОБА_1 та приступлення його до виконання службових обов'язків за посадою.
3. Зобов'язати уповноважену службову/посадову особу Військової частини НОМЕР_1 видати наказ, яким виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з дня набрання рішення суду законної сили.
Разом з тим, представником позивача подано клопотання про звільнння від сплати судового збору, в якому просить, у зв"язку з тяжким матеріальним становищем, звільнити позивача від сплати судового збору.
Дослідивши матеріали позовної заяви та зміст клопотання представника позивача, суд відмовляє в його задоволенні та залишає позовну заяву без руху, виходячи із наступного.
Суд зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 р., та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є, зокрема, незадовільний майновий стан фізичної особи. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Проте позивачем/представником позивача не було додано до клопотання про звільнення від сплати судового збору будь-якого доказу, який би підтверджував скрутний майновий стан позивача.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11.09.1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
Приймаючи до уваги викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, суд зазначає, що за приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.
Із позовної заяви суд вбачає, що позивачем фактично заявлено одночасно три вимоги немайнового характеру.
Однак, системний аналіз ч. 1 ст. 5 та ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним акта чи окремих його положень, зобов'язати вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Таким чином, враховуючи приписи ст. 5 та ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що позивачу потрібно сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру.
Згідно п.п. 3.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн.).
За приписами п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
В даному випадку сума судового збору становить 2662,40 грн. Кошти повинні бути перераховані за наступними реквізитами:
- Рахунок - UA878999980313151206084018540
- Отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101
- Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)
- Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404
- Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050
- Наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди.
Водночас за приписами статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.
За приписами ч. 1 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту своїх прав, свобод чи інтересів, які мають бути сформульовані максимально чітко і зрозуміло.
Згідно до ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно із вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
З позовної заяви суд вбачає, що позивач, зокрема, просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника Відділу №1 ІНФОРМАЦІЯ_1 Про призов резервістів і військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування до списків військової частини та призначення на посаду ОСОБА_1 та приступлення його до виконання службових обов'язків за посадою.
При цьому в позовних вимогах не зазначено номери і дати оскаржуваних наказів. Водночас до позовної заяви позивачем/представником позивача не додано належним чином завірену копію оскаржуваного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи викладене, позивачу/представнику позивача необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом уточнення позовних вимог та надати до суду позовну заяву з усуненими недоліками, а також її копії відповідно до кількості учасників справи та докази сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу №1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу/представнику позивача семиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу/представнику позивача, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Павлічек