про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
06 квітня 2026 року Справа № 480/1955/26
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 30.03.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог п.2 ч.5 ст.160 та п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в частині узгодження вимог про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 оподаткування військовим збором за період безпосередньої участі у бойових діях після 09.07.2022 року на загальну суму - 26 010,56 гривень із вимогами зобов'язального характеру в цій частині.
На виконання вимог цієї ухвали представник позивача у встановлений строк подав позовну заяву, в якій просить:
1) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 /ЄДРПОУ - НОМЕР_2 / відносно ОСОБА_2 РНОКПП -/ НОМЕР_3 /:
- не виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року -по 19.05.2023 року та 19.06.2025 - 22.03.2026 року виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме: статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-ІХ, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-ІХ, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928- IX у 2022 році та статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-ІХ у 2023 році, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», від 19.11.2024 № 4059-ІХ у 2025 року та статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695- IX у 2026 року на відповідні тарифні коефіцієнти;
- виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2020,2021,2022,2023,2025 роки, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року,01 січня 2023 року та 01 січня 2025 року;
- не застосування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 - по 28.02.2018.
- недоплати індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 4431,61 грн. в місяць за період з 01.03.2018 - 23.03.2026 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від №1078.
- Виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017 та 2018 роки без урахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 та індексації грошового забезпечення;
- нарахування грошової допомоги на оздоровлення за 2018 - 2025 роки без урахування індексації грошового забезпечення;
- оподаткування військовим збором за період безпосередньої участі у бойових діях після 09.07.2022 року на загальну суму - 26 010,56 гривень.
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 /ЄДРПОУ - НОМЕР_2 / здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 РНОКПП - / НОМЕР_3 /:
- всі види грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року - по 19.05.2023 року та 19.06.2025 - по 22.03.2026 року з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме: статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294- IX, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082- IX, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928- IX у 2022 році та статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710- IX у 2023 році, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-ІХ у 2025 року, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX у 2026 року на відповідні тарифні коефіцієнти з урахуванням раніше виплачених сум;
- отриманих у 2020,2021,2022,2023,2025 роках, грошової допомоги на оздоровлення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року та 01 січня 2025, з урахуванням раніше виплачених сум;
- індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 - по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- доплату індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 4431,61грн. в місяць за період з 01.03.2018 - по 23.03.2026 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від №1078;
- недоплачену матеріальну допомогу на вирішення соціально- побутових питань та грошову допомогу на оздоровлення за 2016, 2017 та 2018 роки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для її обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінет у Міністрів України від 22.09.2010 №889 та індексації грошового забезпечення з урахуванням раніше проведених виплат;
- грошову допомогу на оздоровлення за 2018 - 2025 роки з урахування індексації грошового забезпечення;
- повернути стягнутий військовий збір за період безпосередньої участі в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони після 09.07.2022 року загальною сумою - 26010,56 гривень.
Вимоги вмотивовані тим, що відповідачем протиправно не було нараховано та виплачено грошове забезпечення у повному обсязі, з чим позивач не погодився та звернувся до суду з цим позовом.
Також з позовом представник позивача подав клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якій просив поновити позивачу строк для подання цього позову з огляду на те, що проходження позивачем військової служби в лавах ЗСУ після 19.07.2022 на передовій пов'язано з особливим характером служби, що унеможливлювало своєчасне звернення позивача за відновленням своїх прав до суду:
- виконання бойових завдань здійснюється у віддалених, в тому числі й небезпечних, місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду,
- позивач після і під час бойового завдання, особливо після тривалих виходів, перебуває у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
При першій можливості: наявності доступу до правового ресурсу, наявності часового проміжку, та готовності фізичній та психологічній до початку судового спору, під час короткочасних ротацій позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмітив, що проходження військової служби на передовій суттєво ускладнює реалізацію позивачем права на оскарження дій або бездіяльності військової частини, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку. Також відмітив, що позивач що у період з 19.07.2022 до 22.03.2026 на території Сумської області 4956 разів було оголошено сигнал "Повітряна тривога", що вимагало від позивача перебувати в укритті для безпеки його життя і здоров'я.
Вирішуючи вказане клопотання, суд вказує, що у положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
Тобто у цій справі до спірних правовідносин в частині строку звернення до суду застосовується ст.233 КЗпП України.
Так, відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Також відповідно до частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Внесенням вказаних змін законодавець запровадив строки звернення до суду у відповідних категоріях спорів, у тому числі й у спорах з приводу перерахунку і виплати всіх сум грошового забезпечення та заробітної плати, а саме тримісячний строк, який в залежності від обставин, обраховується:
з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (частина перша);
з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (частина друга).
Позивач вказує у позові, що він з 19.03.2006 та до сьогодні проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
При цьому судом враховується, що Рішенням Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року у справі №1-7/2024(337/24) за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 233 КЗпП України (справа щодо строків звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), ч.1 ст.233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. Зазначено, що частина перша статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Крім того, суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 29 листопада 2024 року по справі № 120/359/24 дійшов висновку, що проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби: 1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду, 2) виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори, 3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду, 4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку, 5) обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
У зв'язку з наведеним обґрунтуванням пропуску строку звернення з позовом до суду, враховуючи обставини, пов'язані з проходженням позивачем військової служби у спірний період, як вагому підставу для поновлення строку та обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя, враховуючи рішення Конституційного Суду України №1-р/2025 від 11.12.2025 у справі №1-7/2024(337/24), а саме втрату чинності частиною першою ст. 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, а також з огляду на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29.11.2024 у справі №120/359/24, вбачається можливим визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу такий строк звернення, встановлений ч.2 ст.233 КЗпП України.
Таким чином, з огляду на зміст вимог у позовній заяві, зазначених у позові, поданому у порядку усунення недоліків, та з огляду на поновлення позивачу строку звернення до суду, суд вважає, що позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі Сумським окружним адміністративним судом відсутні.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч.2 ст. 12 КАС України).
Відповідно до п.1 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Таким чином, вбачається розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Крім того, представник позивача разом з позовом подав клопотання про витребування у відповідача додаткових доказів у справі, яке, з огляду на положення ст.ст.9,79,80 КАС України, вбачається за можливе задовольнити та витребувати докази вказані у такому клопотанні та інші додаткові докази.
Керуючись ст.ст. 171, 256, 257, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати поважною причину пропуску строку для звернення з цим позовом до суду та поновити позивачу цей строк.
2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №480/1955/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії (Номер категорії справи 106020200).
3. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
4. Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позову, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
5. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, з наданням документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
6. Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, які повинні відповідати вимогам ст. 162 КАС, з наданням документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
7. Відповідачу надати до суду у 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали належним чином завірені копії:
- витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди 100 000 гривень, передбаченої абзацом першим пункту 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 щодо ОСОБА_2 за весь період проходження військової служби у складі в/ч НОМЕР_1 ,
- довідку згідно додатку 6 ПКМУ №413 від 20 серпня 2014 р. відносно ОСОБА_2 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за весь період служби;
- листів грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2026 року - по 31.03.2026 року проходження військової служби у складі в/ч НОМЕР_1 , де були б розписані та зазначені складові його грошового забезпечення та виплачені суми індексації грошового забезпечення в зазначений період часу,
- особових карток позивача за 2020-2026 роки,
- доказів нарахування і виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2025-2025 роки,
- доказів нарахування і виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016-2018 роки,
- доказів оподаткування військовим збором грошового забезпечення позивача, починаючи з 09.07.2022.
8. Попередити відповідача, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішить справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
9. Роз'яснити учасникам справи, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України на веб-сторінці http://adm.su.court.gov.ua/sud1870/.
10. Справа розглядатиметься суддею одноособово.
11. Копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надіслати сторонам.
12. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Шевченко