03 квітня 2026 рокусправа № 380/25581/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Керівника Самбірської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави про визнання протиправною бездіяльності Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Самбірської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області (вул.Вербицького,10, с.Стрілки, Самбірський р-н, Львівська область 82092, ЄДРПОУ04371224) щодо не проведення відповідно до вимог чинного законодавства нормативної грошової оцінки земель населеного пункту села Бусовисько на території Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області;
- зобов'язати Стрілківську сільську раду Самбірського району Львівської області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту села Бусовисько на території Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Прокурор зазначає, що Самбірською окружною прокуратурою під час вивчення стану дотримання вимог земельного та податкового законодавства виявлено факт триваючої протиправної бездіяльності Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
Зокрема, прокурором встановлено, що остання нормативна грошова оцінка (далі - НГО) земель населеного пункту села Бусовисько, яке після адміністративно-територіальної реорганізації увійшло до складу Стрілківської територіальної громади, проводилася та затверджена ще у 2014 році. Позивач звертає увагу суду на імперативні вимоги Закону України “Про оцінку земель», згідно з якими нормативна грошова оцінка земель населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, повинна проводитися не рідше ніж один раз на 5- 7 років. Відтак, наявна оцінка втратила свою чинність та актуальність ще у 2021 році.
Прокурор наголошує, що нормативна грошова оцінка є базою для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки комунальної та державної власності. Відповідно, небажання чи безпідставне зволікання органу місцевого самоврядування з її оновленням прямо шкодить економічним інтересам держави. Така бездіяльність призводить до систематичного та незворотного недоотримання коштів місцевим бюджетом, які могли б бути спрямовані на забезпечення життєдіяльності громади, виконання соціальних програм та підтримку обороноздатності в умовах дії правового режиму воєнного стану.
Обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави, Прокурор вказує, що чинним законодавством України не визначено окремого органу державної влади, який наділений повноваженнями звертатися до суду з позовом про зобов'язання органу місцевого самоврядування провести НГО. Оскільки порушення допускає сам Відповідач, який і наділений виключною компетенцією вирішувати ці питання, Прокурор звернувся до суду як самостійний позивач задля захисту фінансово-економічних інтересів держави.
Ухвалою від 05 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою Відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
12 січня 2026 року, від Керівника Самбірської окружної прокуратури до суду надійшло клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з огляду на значний суспільний інтерес до предмета спору.
Ухвалою суду від 21 січня 2026 року у задоволенні вказаного клопотання відмовлено. Суд дійшов висновку, що ця адміністративна справа є справою незначної складності, обставини якої можуть повноцінно та всебічно встановлені на підставі зібраних письмових доказів без необхідності проведення підготовчого засідання та виклику сторін.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі Відповідач - Стрілківська сільська рада Самбірського району Львівської області - отримав належним чином 07 січня 2026 року.
Факт вручення судового рішення підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документа до зареєстрованого електронного кабінету Відповідача в підсистемі “Електронний суд» ЄСІТС.
У встановлений судом п'ятнадцятиденний строк, а також станом на дату ухвалення цього рішення, Відповідач своїм правом на подання відзиву, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не скористався.
Свою позицію щодо позовних вимог Прокурора орган місцевого самоврядування жодним чином не висловив, доказів поважності причин неподання відзиву чи клопотань про продовження процесуальних строків суду не надав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши доводи позивача, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд
Як встановлено з офіційної інформації Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, наданої листом від 04.11.2025 № 10-13-0.10-5458/2-25, остання нормативна грошова оцінка (далі - НГО) земель населеного пункту села Бусовисько розроблялася та проводилася ще у 2014 році. Вказана технічна документація з нормативної грошової оцінки затверджена рішенням Верхньолужоцької сільської ради Старосамбірського району Львівської області від 26.12.2014 № 342. З того часу жодних дій щодо її оновлення на відповідній території не вчинялося.
Судом встановлено, що у зв'язку з процесом децентралізації та адміністративно-територіальної реформи, рішенням Стрілківської сільської ради від 10.12.2020 № 19 “Про початок реорганізації Верхньолужоцької, Головецької, Грозівської, Мшанецької, Ріп'янської, Тисовицької, Топільницької, Тур'ївської, Ясенице-Замківської сільських рад шляхом приєднання до Стрілківської сільської ради» розпочато процедуру реорганізації. Відповідно до вказаного рішення та норм чинного законодавства, Стрілківська сільська рада стала правонаступником всього майна, прав та обов'язків приєднаних територіальних громад, зокрема і Верхньолужоцької сільської ради, до адміністративного складу якої входило село Бусовисько. Відтак, обов'язок із забезпечення актуальності НГО земель вказаного населеного пункту повністю перейшов до Відповідача.
З метою з'ясування об'єктивних причин тривалого непроведення оновлення нормативної грошової оцінки земель, Самбірська окружна прокуратура в межах реалізації повноважень, передбачених статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», звернулась до Відповідача із відповідними запитами (від 02.10.2025 № 14.56/04-22-4443вих25 та від 11.11.2025 № 14.56/04-22-5220).
На вказані запити прокурора Стрілківська сільська рада надала письмові відповіді (листи від 14.10.2025 № 865 та від 14.11.2025 № 962). Зі змісту цих листів судом з'ясовано, що формально рішенням сесії Стрілківської сільської ради від 07.03.2023 № 826 розпочато процедуру проведення НГО земель. Однак Відповідач констатував, що станом на час надання відповідей (кінець 2025 року) сільською радою лише “розглядається питання забезпечення фінансування проведення робіт з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, в тому числі і села Бусовисько, в першому півріччі 2025 року».
Суд відхиляє такі доводи органу місцевого самоврядування, оскільки з моменту прийняття рішення про початок процедури (березень 2023 року) до кінця 2025 року минуло понад два з половиною роки, протягом яких Відповідачем не вчинено жодних реальних, юридично значимих дій, спрямованих на фактичне виконання власного рішення.
Більше того, за даними офіційного вебпорталу Стрілківської сільської ради та Єдиного державного вебпорталу відкритих даних (у розділі “Довідник показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів»), жодних рішень про затвердження нової (оновленої) технічної документації з НГО земель села Бусовисько Відповідачем прийнято та оприлюднено не було. Доказів укладення відповідних договорів із розробниками землеоформлювальної документації, проведення тендерних процедур чи фактичного виділення бюджетного фінансування на виконання таких робіт матеріали справи також не містять, а Відповідачем таких доказів суду не надано.
Вбачаючи у таких пасивних діях органу місцевого самоврядування очевидну та триваючу протиправну бездіяльність, яка прямо порушує імперативні вимоги чинного земельного та податкового законодавства, Прокурор звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Прокурор обґрунтовано зазначив, що така бездіяльність завдає прямої та невідворотної шкоди економічним інтересам держави, оскільки використання застарілої нормативної грошової оцінки (зразка 2014 року) штучно занижує базу оподаткування, що призводить до систематичного недоотримання місцевим бюджетом обов'язкових платежів - земельного податку та орендної плати за землю державної і комунальної власності.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить із комплексного та системного аналізу норм чинного законодавства.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Згідно зі статтею 14 Основного Закону, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено імперативне правило, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Цей фундаментальний принцип покладає на суб'єкта владних повноважень безумовний обов'язок виконувати приписи законодавства, не допускаючи протиправної бездіяльності, що може зашкодити публічним інтересам.
Відповідно до частин першої та третьої статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад. Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.
Згідно зі статтею 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону.
Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Статтею 33 цього ж Закону до відання виконавчих органів рад віднесено, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель.
Земельним кодексом України (далі - ЗК України) також визначено повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин.
Відповідно до пункту “а» та “к» статті 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, а також вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Статтею 201 ЗК України передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.
Згідно з пунктом 19 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України, до доходів загального фонду бюджету сільських, селищних, міських територіальних громад належать місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Базою оподаткування платою за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації (пункт 271.1 статті 271 ПК України).
Пунктом 289.1 статті 289 ПК України також передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Суд окремо звертає увагу на норму пункту 271.2 статті 271 ПК України, яка визначає, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Це підкреслює необхідність завчасного та послідовного планування місцевими радами робіт з оновлення оцінки.
Правові засади проведення оцінки земель в Україні чітко визначені спеціальним Законом України “Про оцінку земель» від 11.12.2003 № 1378-IV (далі - Закон № 1378-IV).
Згідно зі статтею 3 Закону № 1378-IV, об'єктами оцінки земель є, зокрема, територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин.
Статтею 4 цього Закону визначено, що оцінка земель проводиться на основі принципів законності, єдності методологічного простору, а також безперервності процесу оцінки земель.
Згідно з частиною п'ятою статті 5 Закону № 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва тощо.
Статтею 15 Закону № 1378-IV передбачено, що підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Особливу та ключову увагу суд звертає на імперативні вимоги статті 18 Закону №1378-IV, якими встановлено строковість та безумовну обов'язковість періодичного оновлення оцінки. Так, нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5- 7 років. Зазначена правова норма не містить альтернативних варіантів тлумачення чи можливості відкладення таких робіт на невизначений строк.
Порядок та методологія проведення оцінки додатково врегульовані Методикою нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147.
Згідно з пунктом 19 вказаної Методики, за результатами проведення оцінки складається технічна документація, датою оцінки є дата, зазначена в ній.
Частиною першою статті 23 Закону № 1378-IV закріплено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Згідно з частиною четвертою цієї ж статті, рішення рад щодо технічної документації набирають чинності у строки, встановлені пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Системний аналіз вищенаведених правових норм дає суду підстави для беззаперечного висновку, що законодавцем встановлено прямий та безальтернативний обов'язок органів місцевого самоврядування (у даному випадку - Стрілківської сільської ради) щодо забезпечення проведення, фінансування та своєчасного затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів із періодичністю не рідше одного разу на 5- 7 років. Цей законодавчий обов'язок є гарантією захисту економічних інтересів держави та територіальної громади, оскільки він покликаний забезпечити актуальність та економічну обґрунтованість бази оподаткування (плати за землю), а отже - стале, справедливе та повноцінне наповнення місцевих бюджетів. Невиконання або тривале ігнорування вказаного обов'язку становить протиправну бездіяльність, яка прямо порушує публічні фінансові інтереси.
Як достовірно встановлено судом та підтверджується офіційними даними територіального органу Держгеокадастру, остання технічна документація з нормативної грошової оцінки земель села Бусовисько розроблена та затверджена у 2014 році. Відповідно до імперативних вимог законодавства щодо обов'язкової періодичності (5- 7 років), граничний строк чинності та економічної актуальності цієї оцінки безумовно сплив у 2021 році (2014 рік + 7 років).
Починаючи з 2021 року і до моменту розгляду цієї справи по суті у 2026 році, Стрілківська сільська рада Самбірського району Львівської області, яка внаслідок реорганізації є повним правонаступником рад, що увійшли до її складу, перебуває у стані триваючої протиправної бездіяльності, відверто не виконуючи свій прямий законодавчий обов'язок щодо своєчасного оновлення НГО.
Суд критично оцінює листи Відповідача до органів прокуратури, у яких містяться твердження про наміри “розглянути питання забезпечення фінансування у першому півріччі 2025 року». Декларування намірів у майбутньому жодним чином не усуває та не легалізує факту вже допущеної багаторічної протиправної бездіяльності. Фіксація планів не замінює реального виконання вимог закону. Більше того, у сталому демократичному суспільстві посилання органу місцевого самоврядування на відсутність чи недостатність бюджетних коштів не може слугувати юридичним виправданням для тривалого ігнорування своїх прямих владних обов'язків. Виконання цих обов'язків має ключове значення саме для наповнення того ж таки місцевого бюджету.
Суд повністю поділяє та визнає обґрунтованими доводи Прокурора про те, що використання застарілої нормативної грошової оцінки земель призводить до штучного заниження бази оподаткування. Це, своєю чергою, спричиняє систематичне, щомісячне та незворотне недоотримання бюджетом Стрілківської сільської ради доходів у вигляді обов'язкових платежів - земельного податку та орендної плати за використання земель державної і комунальної власності. В умовах дії правового режиму воєнного стану та гострої потреби у фінансуванні державних, оборонних і суспільних програм, таке недбале ставлення до формування дохідної частини бюджету прямо підриває фінансову спроможність та економічну безпеку держави в цілому.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, на прокуратуру покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України “Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави, суд повинен обов'язково перевірити цей довід.
Крім того, у постанові від 15.01.2020 у справі № 698/119/18 Велика Палата вказала, що прокурор зобов'язаний попередньо повідомити відповідного суб'єкта про звернення до суду лише тоді, коли такий компетентний суб'єкт існує, але неналежно здійснює свої повноваження.
Суд констатує, що чинним законодавством України не визначено жодного окремого органу державної влади (інспекції, служби чи міністерства), який наділений процесуальними повноваженнями звертатися до адміністративного суду з позовом про примусове зобов'язання органу місцевого самоврядування провести та затвердити нормативну грошову оцінку земель.
Оскільки у справі саме Відповідач (Стрілківська сільська рада), який наділений виключною компетенцією замовляти та затверджувати таку оцінку, допустив триваючу бездіяльність та безпосередньо завдає шкоди публічним фінансовим інтересам, він об'єктивно не може одночасно виступати позивачем для захисту інтересів держави від своєї ж протиправної бездіяльності. Відтак, у спірних правовідносинах наявний виключний випадок абсолютної відсутності органу, уповноваженого державою на судовий захист.
Таким чином, Керівник Самбірської окружної прокуратури діяв правомірно, обґрунтовано та в межах наданих йому повноважень, звернувшись до суду з цим позовом у статусі самостійного позивача (відповідно до частини п'ятої статті 53 КАС України).
Окремо суд звертає увагу на питання дотримання Прокурором строків звернення до суду.
Відповідно до статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах встановленого процесуальним законом строку з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення прав, свобод чи інтересів. Водночас, суд враховує специфічну правову природу оскаржуваного порушення, яке з боку Відповідача є триваючим.
Триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, прямо передбачених нормами закону. Як неодноразово наголошував Верховний Суд (зокрема, у постановах від 11.04.2018 у справі № 804/401/17, від 28.04.2020 у справі № 822/973/17,), бездіяльність суб'єкта владних повноважень є триваючою пасивною поведінкою, яка виражається у формі невчинення дій, які він зобов'язаний був і міг вчинити, і така поведінка не має чітко окреслених часових меж.
Перебування органу місцевого самоврядування у стані постійного, безперервного невиконання обов'язку щодо проведення НГО означає, що порушення економічних інтересів держави триває щодня. Відтак, строк звернення до адміністративного суду Прокурором у цій справі не пропущено.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності своєї поведінки покладається саме на відповідача.
Як уже констатовано судом, Відповідач свідомо не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву. Стрілківська сільська рада не довела правомірності своєї багаторічної бездіяльності та не надала суду жодних належних, допустимих і достатніх доказів вжиття вичерпних, реальних заходів для виконання покладених на неї законодавством обов'язків щодо розробки та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту села Бусовисько.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи обраний Прокурором спосіб захисту порушеного права відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання Відповідача забезпечити проведення нормативної грошової оцінки є належним, ефективним та співмірним способом відновлення законності. Такий підхід гарантує фактичне забезпечення захисту економічних інтересів держави та унеможливлює подальше ігнорування закону органом місцевого самоврядування.
З огляду на встановлені судом обставини, досліджені письмові докази та системний аналіз наведених норм права, позовні вимоги Керівника Самбірської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави є обґрунтованими, доведеними та підлягають повному задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд виходить з приписів статті 139 КАС України.
Згідно з наявною у матеріалах адміністративної справи платіжною інструкцією від 24.11.2025 № 3090, Львівською обласною прокуратурою за подання даного позову було фактично сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Об'єднана палата КАС ВС у постанові від 29 серпня 2022 року у справі № 826/16473/15 дійшла висновку про те, що передбачене статтею 140 КАС України правило щодо присудження витрат спрацьовує, якщо позивачем є фізична або юридична особа, яка не є суб'єктом владних повноважень. Якщо позивачем є суб'єкт владних повноважень, незалежно від результату розгляду справи не підлягають відшкодуванню понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.
У Постанові Верховного Суду від 8 травня 2024 року у справі №240/17530/23 (адміністративне провадження № К/990/42023/23) Верховний суд на підставі аналізу змісту частин першої-третьої статті 139 КАС України дійшов висновку про те, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору за будь-яких результатів розгляду справи (задоволення або відмова в задоволенні позову як повністю, так і частково) не підлягають розподілу за результатом розгляду справи.
Суд вказав, що такий підхід законодавця нерозривно пов'язаний із завданням адміністративного судочинства, котре полягає у вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин із метою ефективного захисту прав, свобод й інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень із боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, якщо позивачем є суб'єкт владних повноважень, то незалежно від результатів розгляду справи понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (частина друга статті 139 КАС України), не підлягають розподілу.
З огляду на те, що позовні вимоги Прокурора, подані в інтересах держави, задоволено повністю, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області щодо непроведення відповідно до вимог чинного законодавства нормативної грошової оцінки земель населеного пункту села Бусовисько на території Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
3. Зобов'язати Стрілківську сільську раду Самбірського району Львівської області ( вул. Вербицького, 10, с. Стрілки, Самбірський район, Львівська область, 82092; код ЄДРПОУ 04371224) відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту села Бусовисько на території Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
4. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 03 квітня 2026 року.
Суддя Коморний О.І.