03 квітня 2026 рокусправа № 380/25633/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2018 по 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.10.2025 року №1159/12/19150, виходячи із 100 % суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 по 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.10.2025 року №1159/12/19150, виходячи із 100 % суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року, з урахуванням проведених раніше виплат.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначає, що він є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, починаючи з 05.07.2007. Позивач звертає увагу суду на те, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 у справі № 380/13255/25, ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено та направлено до пенсійного органу нову довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.03.2018. Позивач наголошує, що вказана оновлена довідка, на відміну від попередньої, містить усі необхідні та фактично встановлені йому складові грошового забезпечення, включаючи щомісячні додаткові види (надбавки, доплати, підвищення) та премію, які раніше протиправно не враховувались пенсійним органом при здійсненні перерахунку.
Після отримання відповідної довідки, Позивач звернувся до Відповідача із письмовою заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії на її підставі. При цьому Позивач вимагав здійснити виплату, виходячи зі 100% суми підвищення пенсії за період з 01.01.2018 по 01.04.2019, обґрунтовуючи це тим, що рішенням суду у справі № 826/3858/18 були скасовані пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103, які штучно встановлювали поетапну виплату підвищення (так звану “розстрочку» у 50% та 75%). Однак, Головне управління ПФУ у Львівській області листом відмовило у проведенні такого перерахунку. Позивач переконаний, що така відмова є незаконною, порушує його конституційне право на належне соціальне та пенсійне забезпечення, а також суперечить висновкам Великої Палати Верховного Суду (зокрема, у зразковій справі № 520/2098/19), що і стало підставою для звернення до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою від 05 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами. Одночасно Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
16.01.2026 від Відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому ГУ ПФУ просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на безпідставність позовних вимог. Свою позицію Відповідач обґрунтовує тим, що як суб'єкт владних повноважень він діяв виключно в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Зокрема, Відповідач зазначає, що на момент проведення первинного перерахунку пенсії Позивача (з 01.01.2018) положення Постанови КМУ № 103 були чинними та обов'язковими до виконання органами Пенсійного фонду, відтак дії управління на той час були абсолютно правомірними. Відповідач наголошує, що органи Пенсійного фонду України не наділені компетенцією самостійно визначати складові грошового забезпечення військовослужбовців або ігнорувати чинні на той час нормативно-правові акти Уряду.
Також Відповідач вказує на те, що судове рішення у справі № 380/13255/25, на яке посилається Позивач, стосувалось виключно зобов'язання ТЦК та СП видати нову довідку і жодним чином не покладало будь-яких прямих зобов'язань щодо перерахунку пенсії безпосередньо на пенсійний орган. Окрім цього, Відповідач акцентує увагу на принципі юридичної визначеності (res judicata) та стверджує, що оскільки Кабінетом Міністрів України не приймалося нових рішень щодо умов та порядку перерахунку пенсій за минулий період після скасування пунктів 1, 2 Постанови № 103, законні підстави для проведення індивідуального перерахунку пенсії Позивача на підставі нової довідки відсутні. Чинним законодавством, на переконання ГУ ПФУ, передбачено проведення лише масових перерахунків на підставі списків, а не індивідуальних за окремими зверненнями.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги Позивача та заперечення Відповідача, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд
Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на відповідному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсійної виплати. З 05.07.2007 йому призначено та регулярно виплачується пенсія за вислугу років відповідно до норм спеціального Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Судом встановлено та підтверджується наявними матеріалами адміністративної справи, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 у справі № 380/13255/25 (яке набрало законної сили), ІНФОРМАЦІЯ_2 було сформовано та направлено безпосередньо на адресу Відповідача оновлену довідку від 13.10.2025 № 1159/12/19150 про розмір грошового забезпечення Позивача станом на 01.03.2018.
Дослідженням змісту вказаної оновленої довідки з'ясовано, що до загального розміру грошового забезпечення Позивача, яке має обов'язково враховуватися для перерахунку його раніше призначеної пенсії, включено як основні, так і щомісячні додаткові складові, а саме: посадовий оклад у розмірі 5920,00 грн; оклад за військовим званням - 1410,00 грн; надбавку за вислугу років (50%) - 3665,00 грн; надбавку за особливості проходження служби (10%) - 1099,50 грн; надбавку за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 592,00 грн, а також премію (15,3%) - 905,76 грн. Всього загальний розмір грошового забезпечення, що підлягає врахуванню, становить 13592,26 грн.
Після фактичного отримання пенсійним органом зазначеної довідки, яка відображає реальний склад грошового забезпечення, Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із письмовою заявою від 18.11.2025. У вказаному зверненні він просив здійснити перерахунок та виплату його пенсії за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 (тобто до дати наступного загального перерахунку) на підставі довідки № 1159/12/19150. При цьому Позивач категорично наголошував на необхідності проведення виплати виходячи із 100% суми підвищення пенсії, без застосування механізму поетапної виплати (розстрочки), який був передбачений пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, посилаючись на скасування цих пунктів у судовому порядку.
Однак листом від 08.12.2025 № 30502-32796/А-52/8-1300/25 Відповідач повідомив Позивача про відмову у здійсненні такого перерахунку. Свою відмову пенсійний орган мотивував тим, що первинний перерахунок пенсії з 01.01.2018 вже реалізований раніше у суворій відповідності до чинної на той час Постанови КМУ № 103. Відповідач зазначив, що після визнання пунктів 1 та 2 вказаної постанови протиправними та нечинними судом (починаючи з 05.03.2019), Кабінетом Міністрів України не приймалося жодних нових нормативно-правових актів чи алгоритмів щодо умов, порядку та розмірів проведення перерахунку пенсій за вказаний минулий період. Тому, на переконання ГУ ПФУ, законні підстави для задоволення заяви Позивача та проведення перерахунку з урахуванням 100% суми підвищення відсутні.
Не погоджуючись із такими діями Відповідача, вважаючи їх протиправними, такими, що нівелюють право на належне матеріальне забезпечення та порушують гарантії соціального захисту військовослужбовців, Позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх законних прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, аргументам Позивача та запереченням Відповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Цей фундаментальний принцип покладає на суб'єкта владних повноважень (зокрема, територіальні органи Пенсійного фонду України) абсолютний обов'язок діяти суворо відповідно до закону, уникати свавілля та забезпечувати належний соціальний захист громадян.
Частиною першою статті 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Крім того, згідно зі статтею 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Спеціальним законом, що безпосередньо регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення колишніх військовослужбовців, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Суд акцентує увагу на тому, що додаткові види грошового забезпечення та премії є невід'ємними та обов'язковими складовими грошового забезпечення військовослужбовця, які безпосередньо впливають на кінцевий розмір його пенсійної виплати.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Механізм та алгоритм проведення такого перерахунку чітко врегульований нормами Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45).
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктами 1 та 2 якої було штучно обмежено складові грошового забезпечення для перерахунку (виключено додаткові надбавки та премії) та запроваджено не передбачений Законом механізм поетапної виплати підвищених пенсій (так звану “розстрочку»): з 01.01.2018 - 50%; з 01.01.2019 - 75%.
Суд наголошує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, пункти 1, 2 Постанови № 103 та відповідні звужуючі зміни до Порядку № 45 визнані протиправними та нечинними.
Згідно з частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Як констатувала Велика Палата Верховного Суду у зразковій справі № 520/2098/19, визнання норми підзаконного акта нечинною у судовому порядку означає, що вона не відповідала правовим актам вищої юридичної сили з моменту її прийняття.
Відповідно, з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 відновлюється дія попередньої редакції Порядку № 45, а органи Пенсійного фонду зобов'язані здійснювати перерахунок виключно на підставі Закону № 2262-ХІІ, який має найвищу юридичну силу і не передбачає жодних обмежень щодо виплати лише 50% чи 75% підвищення, а також забороняє неврахування додаткових видів грошового забезпечення.
Отримання Відповідачем оновленої довідки про розмір грошового забезпечення (від 13.10.2025 № 1159/12/19150), яка відповідає фактичному складу грошового забезпечення Позивача та видана на виконання судового рішення, що набрало законної сили (справа № 380/13255/25), є самостійною, достатньою та беззаперечною правовою підставою для проведення негайного перерахунку пенсії. Відмова Відповідача, мотивована посиланням на раніше чинні, проте скасовані судом норми Постанови № 103, є відверто незаконною та порушує майнове право особи.
Посилання ГУ ПФУ на те, що пенсійний орган не був стороною у справі № 380/13255/25 (де вирішувалося питання видачі довідки ТЦК), суд оцінює критично та відхиляє. Обов'язок щодо здійснення перерахунку пенсії виникає у Відповідача не з резолютивної частини рішення по іншій справі, а безпосередньо з норм статті 63 Закону № 2262-ХІІ та факту отримання легітимної довідки уповноваженого органу, яка не може бути проігнорована чи піддана сумніву суб'єктом владних повноважень.
Окремо суд враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16 березня 2026 року у справі № 560/5395/25, згідно з якими право особи на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення виникає безпосередньо в силу закону. Невиконання державним органом обов'язку щодо проведення такого перерахунку (у тому числі посилання на відсутність внутрішніх інструкцій) становить триваючу протиправну бездіяльність. Приписи частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII (щодо перерахунку з дати виникнення права на нього без обмеження будь-яким строком) є спеціальними та унеможливлюють застосування загальних процесуальних строків до вимог про перерахунок пенсії військовослужбовця за минулий час, право на який підтверджено новою довідкою.
Застосовуючи джерела права міжнародного рівня, суд звертається до практики Європейського суду з прав людини. У справі “Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ чітко зауважив, що держава не може посилатися на відсутність певних нормативних актів, процедур чи фінансування як на підставу для відмови у виплаті особі коштів, передбачених чинним законодавством.
Також у справі “Рисовський проти України» (заява № 29979/04) ЄСПЛ наголосив на принципі “належного урядування», який вимагає від державних органів діяти вчасно, послідовно і передбачувано. Ризик будь-яких процедурних чи законодавчих помилок держави (як-от прийняття протиправної Постанови № 103) не може перекладатися на громадянина.
Відсутність у ПФУ певних алгоритмів програмного забезпечення чи нових постанов Уряду не позбавляє Позивача його невід'ємного права на перерахунок пенсії.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінюючи оскаржувані дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, суд констатує, що Відповідач, відмовивши у перерахунку пенсії на підставі довідки № 1159/12/19150 за період з 01.01.2018 по 01.04.2019, діяв необґрунтовано, недобросовісно, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та поза межами правового поля.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду жодних належних, допустимих та переконливих доказів, які б виправдовували відмову у проведенні перерахунку та спростовували доводи Позивача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на встановлені обставини та наведені правові норми, позовні вимоги про визнання дій ГУ ПФУ протиправними та зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії Позивачу з 01.01.2018 по 01.04.2019 на підставі оновленої довідки, виходячи зі 100% суми підвищення пенсії (без урахування розстрочки виплат), підлягають повному задоволенню, оскільки є законними, доведеними та обґрунтованими.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд виходить з приписів статті 139 КАС України.
Згідно з наявною у матеріалах адміністративної справи квитанцією, Позивачем під час звернення до суду через підсистему “Електронний суд» було фактично сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Оскільки суд дійшов переконання про задоволення позовних вимог Позивача у повному обсязі, сума сплаченого ним судового збору в розмірі 968,96 грн підлягає безумовному стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії за період з 01.01.2018 по 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.10.2025 № 1159/12/19150, виходячи із 100 % суми підвищення пенсії без урахування розстрочки (поетапності) виплати, передбаченої пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії за період з 01.01.2018 по 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.10.2025 № 1159/12/19150, із обов'язковим урахуванням усіх складових грошового забезпечення, зазначених у цій довідці, виходячи із 100 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 03 квітня 2026 року.
Суддя Коморний О.І.