03 квітня 2026 рокусправа № 380/25567/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2018 по 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.10.2025 року № 1159/12/19176, виходячи із 100 % суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 по 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.10.2025 року № 1159/12/19176, виходячи із 100 % суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року, з урахуванням проведених раніше виплат.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначає, що він є військовим пенсіонером та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ. Позивач вказує на те, що раніше ним було ініційовано судовий спір щодо отримання належної довідки про розмір грошового забезпечення. Так, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у справі № 380/10554/25, ІНФОРМАЦІЯ_2 було сформовано та направлено до пенсійного органу нову довідку про розмір грошового забезпечення Позивача станом на 01.03.2018. На відміну від попередніх документів, у вказаній довідці було належним чином відображено всі щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які раніше протиправно не включалися до розрахунку.
Проте, незважаючи на наявність оновленої довідки, Відповідач (ГУ ПФУ) відмовив у проведенні перерахунку пенсії за цією довідкою за період з 01.01.2018 по 01.04.2019 (дата наступного перерахунку). Позивач наголошує, що оскільки судовими рішеннями, які набрали законної сили, пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 (щодо поетапної виплати підвищення пенсії) визнані протиправними та нечинними, він має законне право на отримання 100% суми підвищення пенсії з урахуванням усіх додаткових видів забезпечення без будь-яких штучних обмежень чи розстрочок. На переконання Позивача, такі дії Відповідача звужують його право на належний соціальний захист та суперечать принципу верховенства права.
Ухвалою від 05 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
22.01.2026 від Відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області просить відмовити у задоволенні позову повністю. Свою позицію Відповідач обґрунтовує тим, що на момент проведення перерахунку у 2018 році положення Постанови № 103 були чинними та обов'язковими до виконання. Відповідач стверджує, що пенсійний орган не наділений повноваженнями самостійно визначати складові грошового забезпечення, а керується лише тими нормами, що діють на момент вчинення реєстраційних дій. Крім того, Відповідач наполягає, що ПФУ не зобов'язаний приймати довідки, видані за індивідуальними зверненнями пенсіонерів поза межами “масового» перерахунку, передбаченого рішеннями Уряду. Також Відповідач посилається на принципи юридичної визначеності та остаточності судових рішень (res judicata), вважаючи, що попередні перерахунки вже закріпили правовий статус виплат за вказаний період.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення Відповідача, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд
Позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію, призначену за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.
Судом встановлено, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у справі № 380/10554/25, ІНФОРМАЦІЯ_3 сформовано та направлено на адресу Відповідача довідку про розмір грошового забезпечення Позивача від 13.10.2025 № 1159/12/19176 станом на 01.03.2018. Дослідженням змісту вказаної довідки з'ясовано, що вона містить розширені відомості про складові грошового забезпечення Позивача, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, а також - на відміну від попередніх довідок - відомості про фактично встановлені щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премію.
Після отримання зазначеної довідки Позивач звернувся до ГУ ПФУ із письмовою заявою, у якій просив провести перерахунок та виплату його пенсії за період з 01.01.2018 по 01.04.2019 (дата наступного перерахунку на підставі довідки станом на 05.03.2019). У заяві Позивач наголошував на необхідності врахування всіх зазначених у новій довідці додаткових видів грошового забезпечення та виплати пенсії у розмірі 100% суми підвищення, без застосування обмежень щодо поетапної виплати (“розстрочки»), які раніше були передбачені скасованими пунктами Постанови № 103.
Однак Відповідач листом повідомив Позивачу про відмову у проведенні такого перерахунку, посилаючись на те, що процедура перерахунку вже була завершена у 2018 році за тодішніми правилами, а нових рішень Кабінету Міністрів України про проведення перерахунку за вказаний період не приймалося.
Вважаючи таку відмову Відповідача протиправною та такою, що фактично нівелює значення судового рішення про видачу нової довідки, Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Цей фундаментальний принцип покладає на суб'єкта владних повноважень безумовний обов'язок уникати свавілля, діяти передбачувано та суворо дотримуватися нормативно визначених процедур під час реалізації своїх функцій, особливо у сфері соціального забезпечення громадян.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням і є невід'ємним атрибутом правової держави.
Спеціальним законом, який безпосередньо регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Згідно з приписами частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством. Суд акцентує увагу на тому, що додаткові види грошового забезпечення та премії є невід'ємними складовими грошового забезпечення військовослужбовця, які безпосередньо впливають на кінцевий розмір пенсійної виплати та гарантують підтримання належного рівня життя особи після звільнення зі служби.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають безумовному перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Покроковий механізм проведення такого перерахунку пенсій чітко врегульований нормами Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45). Цей підзаконний акт є обов'язковим для виконання всіма уповноваженими державними органами, включно з територіальними органами Пенсійного фонду України.
Суд зазначає, що згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
У даній справі факт наявності у Позивача права на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 із включенням до неї основних та додаткових видів грошового забезпечення вже встановлений рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у справі № 380/10554/25. Оскільки вказане рішення набрало законної сили, Відповідач не має права ставити під сумнів легітимність вказаної довідки або заперечувати право Позивача на врахування додаткових видів грошового забезпечення.
Надаючи оцінку відмові Відповідача здійснити перерахунок на підставі отриманої довідки № 1159/12/19176, суд наголошує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 (набрало законної сили 05.03.2019) визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 (далі - Постанова № 103), а також зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45.
Саме цими скасованими нормами Уряду свого часу протиправно обмежено склад грошового забезпечення для перерахунку пенсій (виключено додаткові види та премії) та запроваджено механізм поетапної виплати підвищення (так звану “розстрочку»). Суд підкреслює, що визнання норми підзаконного акта нечинною у судовому порядку означає, що вона не відповідала правовим актам вищої юридичної сили з моменту її виникнення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у № 520/2098/19 констатувала, що з 05.03.2019 - дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/3858/18 - виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
Суд наголошує, що отримання Відповідачем довідки про розмір грошового забезпечення, яка видана уповноваженим органом (ТЦК та СП) на виконання судового рішення, що набрало законної сили, є самостійною та безумовною правовою підставою для вчинення пенсійним органом конкретних дій, спрямованих на перерахунок пенсії.
Жодні посилання ГУ ПФУ на відсутність “масового» перерахунку, недосконалість програмного забезпечення або посилання на норми Постанови №103, які вже визнані судом нечинними, не можуть бути прийняті судом, оскільки є проявом надмірного формалізму.
Суб'єкт владних повноважень не може ставити реалізацію конституційного права особи на соціальний захист у залежність від наявності чи відсутності внутрішніх технічних вказівок або автоматизованих списків.
Окрім того, при вирішенні даного спору суд вважає за необхідне врахувати правові висновки щодо застосування норм матеріального та процесуального права, викладені у постанові Верховного Суду від 16 березня 2026 року у справі № 560/5395/25.
У вказаному рішенні Верховний Суд констатував, що право особи на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення (зокрема після видачі оновленої довідки) виникає безпосередньо в силу закону. Невиконання державним органом обов'язку щодо проведення такого перерахунку свідчить про триваючу протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів Верховного Суду підкреслила, що приписи частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII (щодо перерахунку за минулий час без обмеження будь-яким строком) є спеціальною нормою стосовно загальних процесуальних правил, установлених статтями 122 та 123 КАС України. Це є важливою гарантією того, що пенсіонер не може бути обмежений у часі при захисті свого права на належне соціальне забезпечення, якщо таке право було порушене з вини держави.
Додатково суд звертає увагу на фундаментальний принцип “належного урядування», детально розкритий у практиці Європейського суду з прав людини (зокрема, у справі “Рисовський проти України»).
Відповідно до цього принципу, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Відсутність належної взаємодії між ТЦК та СП та органами Пенсійного фонду, як і відсутність внутрішніх підзаконних механізмів реалізації судових рішень, не може бути виправданням для нівелювання права Позивача на отримання пенсії у повному розмірі, встановленому законом.
З огляду на викладене, суд дійшов переконання, що дії ГУ ПФУ щодо відмови у перерахунку пенсії Позивачу на підставі довідки № 1159/12/19176 за період з 01.01.2018 по 01.04.2019 є протиправними. Право Позивача на отримання 100% суми підвищення пенсії з урахуванням усіх додаткових видів забезпечення (без застосування розстрочки) підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання Відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату різниці між фактично отриманою та належною до виплати сумою пенсії.
Згідно з приписами частини другої статті 2 КАС України, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті рішення суб'єктів владних повноважень обґрунтовано, добросовісно та пропорційно. Суд приходить до висновку, що Відповідач, відмовивши у здійсненні перерахунку на підставі легітимного документа, діяв поза межами правового поля та всупереч інтересам правосуддя.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. ГУ ПФУ не надало суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи Позивача або обґрунтовували законність відмови.
З огляду на встановлені судом обставини та наведені правові норми, позовні вимоги Позивача підлягають повному задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується вимогами статті 139 КАС України.
Згідно з наявною у матеріалах справи квитанцією, Позивачем під час звернення до суду через підсистему “Електронний суд» було фактично сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені судом у повному обсязі, сума сплаченого ним судового збору в розмірі 968,96 грн підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань цього органу.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 12, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263 КАС України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії за період з 01 січня 2018 року по 01 квітня 2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.10.2025 №1159/12/19176, виходячи із 100 % суми підвищення пенсії без урахування розстрочки (поетапності) виплати, що була передбачена пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії за період з 01 січня 2018 року по 01 квітня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.10.2025 № 1159/12/19176, із обов'язковим урахуванням усіх складових грошового забезпечення, зазначених у цій довідці (включаючи основні та додаткові види грошового забезпечення), виходячи із 100 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 та з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 03 квітня 2026 року.
Суддя Коморний О.І.