про повернення позовної заяви
06 квітня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/593/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., перевіривши матеріали за позовною заявою Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
30 березня 2026 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 року по 29.10.2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, одноразової допомоги при звільнення за 8 календарних років, грошової компенсації за невикористані 8 днів щорічної основної відпустки за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані 84 дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015 - 2020 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат ОСОБА_1 з 30.01.2020 року по 29.10.2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, одноразової допомоги при звільнення за 8 календарних років, грошової компенсації за невикористані 8 днів щорічної основної відпустки за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані 84 дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015 - 2020 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Суддя, перевіривши дотримання вимог КАС України при поданні до суду позову представником ОСОБА_2 , зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частин 1, 2 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до частини 1 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Згідно частини 2 статті 59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.
При цьому, виключення у разі подання заяви через ''Електронний суд'', норма щодо нотаріального посвідчення довіреності, статті 59 КАС України не містить.
Суддя убачає, що позовна заява підписана та подана до суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС ОСОБА_2 , який зазначає себе як представник позивача Апілати Артема Миколайовича.
До позовної заяви додано довіреність сформованою в системі Електронний суд наступного змісту:
"Я, Апілат Артем Миколайович (РНОКПП НОМЕР_2 ), уповноважую ДЯЧЕНКО ОЛЕКСІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ (РНОКПП НОМЕР_3 ) представляти мої інтереси в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
Довіреність видана без права передоручення іншим особам.
Довіреність дійсна до моменту її скасування."
Проте, під час перевірки кваліфікованого електронного підпису вказаної довіреності, судом встановлено, що вказану довіреність підписано самим представником, а саме Дяченком Олексієм Володимировичем, що суперечить вимогам законодавства, з огляду на наступне.
Водночас відповідно до частини сьомої статті 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства. (пункт 30 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення ЄСІТС).
Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного (пункт 31 Положення ЄСІТС).
Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення) (пункт 32 Положення ЄСІТС).
Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду (пункт 34 Положення ЄСІТС).
Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб кваліфікованого електронного підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд».
Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви та апеляційної/касаційної скарги, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.
При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні.
Суддя звертає увагу, що положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять посилань, що представник може представляти інтереси особи на підставі електронної довіреності, сформованої таким представником в підсистемі "Електронний суд".
Враховуючи, що вказану довіреність підписано самим представником, а саме Дяченком Олексієм Володимировичем, суд дійшов висновку, що наданий представником скаржника документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді та з нього не можливо встановити дійсну волю довірителя.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що звернення до суду, в тому числі, до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") з використанням правничої допомоги інших осіб, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.
Вказана правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 17 грудня 2025 року у справа № 320/61656/24, де надавалась правова оцінка подібній довіреності, яку додано до касаційної скарги представником Дяченком Олексієм Володимировичем.
Отже, доданий до позовної заяви документ Довіреність, який сформований в системі Електронний суд, не є належним документом на підтвердження повноважень Дяченка О.В. представництва інтересів Апілата Артема Миколайовича в Луганському окружному адміністративному суді у розумінні статті 59 КАС України.
Враховуючи викладене, позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Згідно з пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати.
Отже, з огляду на викладене, суддя приходить до висновку про повернення позовної заяви.
Повернення судом позовної заяви не є обмеженням доступу до суду, гарантованого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд позивачем особисто або через представника.
Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
СуддяІ.В. Тихонов