06 квітня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/984/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в письмовому провадженні звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення суду в адміністративній справі від 14 липня 2025 року у справі №360/984/25 за адміністративним позовом адвоката Книш Тетяни Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом адвоката Книш Тетяни Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просив суд:
-визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей стосовно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про взяття на військовий облік протиправними;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (в ред. Закону від 23.05.2021).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі №360/984/25 адміністративний позов адвоката Книш Тетяни Юріївни в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяв ОСОБА_1 від 03.03.2025 та 01.04.2025 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку» від 30 березня 2021 року № 1357-IX.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути та прийняти рішення по суті за заявами ОСОБА_1 від 03.03.2025 та 01.04.2025 щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку» від 30 березня 2021 року №1357-IX, з урахуванням висновків суду у даній справі.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду у справі №360/984/25 набрало законної сили 14.08.2025.
З даних КП «ДСС» вбачається, що 19 вересня 2025 року Луганським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист щодо «Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути та прийняти рішення по суті за заявами ОСОБА_1 від 03.03.2025 та 01.04.2025 щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку» від 30 березня 2021 року №1357-IX, з урахуванням висновків суду у даній справі».
Також, з даних КП «ДСС» вбачається, що 26.11.2025 за вх№21925/2025 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов лист від 11.11.2025 №СД/2934, в якому повідомлено, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 заява громадянина ОСОБА_1 повторно розглянута по суті, про що надано ОСОБА_1 письмову відповідь.
Відповідно до інформації зазначеної у відповіді ІНФОРМАЦІЯ_5 від 24.10.2025 №СД/ПР/2572, заява ОСОБА_1 уважно та ретельно розглянута посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно наявних баз даних ОСОБА_1 перебуває у даний час на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 .
З 14.03.2025 ОСОБА_1 є порушником правил військового обліку, так як не перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого фактичного мешкання, чим порушуєте вимоги абз.2, п.1 «Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних викладених у додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 абз.8ч.3, абз5 ч.10, ст.1та ч.3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», таким чином в його діях можуть формально вбачатись ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Про виявлений факт порушення вимог діючого законодавства України у оборонній сфері посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 було повідомлено Головне управління Національної поліції України у Луганській області. Посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 за порушення діючого законодавства України у оборонній сфері не притягався.
Для оновлення своїх персональних військово-облікових даних ОСОБА_1 необхідно особисто звернутися до найзручніше розташованого районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, так як згідно частини 3 статті 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх мешкання, п.2 ч. 1 статті 37 вище вказаного Закону взяттю на військовий облік підлягають військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України, або з-за кордону на нове місце мешкання. Та згідно пункту 23 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява адвоката Книш Тетяни Юріївни в інтересах ОСОБА_1 , в якій просила суд:
-встановити судовий контроль за виконанням рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 в адміністративній справі №360/984/25 за позовом до ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-зобов'язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (стара назва - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) подати звіт про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 в адміністративній справі №360/984/25.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 вказану заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 в строк до 20 лютого 2026 року надати письмові пояснення та докази щодо повного виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі № 360/984/25.
ІНФОРМАЦІЯ_2 через підсистему «Електронний суд» надіслав додаткові письмові пояснення.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року заяву адвоката Книш Тетяни Юріївни в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №360/984/25 за адміністративним позовом адвоката Книш Тетяни Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом місяця з дня отримання копії цієї ухвали подати звіт про повне виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі №360/984/25.
На виконання ухвали суду від 26.02.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 підсистему «Електронний суд» надіслав заяву, в обґрунтування якої зазначив, що на виконання резолютивної частини рішення суду, ІНФОРМАЦІЯ_7 проведено повторний розгляд заяв позивача.
За результатами розгляду прийнято вмотивоване рішення, яким у задоволенні вимог про виключення з військового обліку - відмовлено.
Враховуючи вищевикладене, просив суд прийняти звіт ІНФОРМАЦІЯ_8 про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 та припинити судовий контроль у справі № 360/984/25 у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Розглянувши звіт ІНФОРМАЦІЯ_2 про виконання рішення суду в адміністративній справі від 14 липня 2025 року у справі №360/984/25, дослідивши матеріали електронної справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами другою-четвертою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічні вимоги передбачені статтею 14 КАС України.
Крім того, згідно зі статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
В абзаці 3 пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Також у Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
В пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив на тому, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Тому обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов'язок.
Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
За змістом положень частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Особливості прийняття судом рішення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення регламентуються статтею 382-3 КАС України.
Так, частинами першою, другою зазначеної статті визначено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Також відповідно до положень частини десятої, одинадцятої статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень. Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Як вже було зазначено, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.07.2025, яке набрало законної сили 14.08.2025, «зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути та прийняти рішення по суті за заявами ОСОБА_1 від 03.03.2025 та 01.04.2025 щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку» від 30 березня 2021 року №1357-IX, з урахуванням висновків суду у даній справі».
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 25.03.2026 №СД/1098 повідомив адвоката Книш Тетяну Юріївну, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 та ухвали про встановлення судового контролю від 26.02.2026 у справі №360/984/25 ІНФОРМАЦІЯ_6 повторно розглянуто заяву гр. ОСОБА_1 щодо виключення з військового обліку та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 03.03.2025 та 01.04.2025. Так, в листі зазначено, що з 18.05.2024 редакція статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» більше не містить такої підстави для виключення з військового обліку, як «попередня судимість до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину». Згідно з пунктом 4 розділу «Загальні питання» Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації. На особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.204 №560, на військову службу під час мобілізації можуть бути призвані особи, яких раніше було засуджено за вчинення тяжкого злочину (крім злочинів проти основ національної безпеки). Таким чином, законодавство 2024-2026 років прямо передбачає залучення такої категорії громадян до виконання військового обов'язку. На підставі вищевикладеного та враховуючи, що станом на день розгляду заяви (березень 2026 року) ОСОБА_1 не досяг граничного віку перебування в запасі та не має інших підстав для виключення з обліку, передбачених чинним законодавством, ІНФОРМАЦІЯ_7 у задоволенні заяв ОСОБА_1 про виключення з військового обліку та внесення запису про «виключення» до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів - відмовити. Вважати поточни
Таким чином, наданими доказами підтверджено, що рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_6 виконано, а тому поданий ним звіт приймається судом.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що спірні правовідносини між сторонами перейшли у іншу площину. Відповідачем прийнято рішення, яким відмовлено позивачу у виключенні ОСОБА_1 з військового обліку, воно є новим актом індивідуальної дії. В свою чергу, така відмова не охоплюється предметом судового контролю за виконання судового рішення у цій справі, але може бути предметом нового судового розгляду.
Суд роз'яснює, що у разі незгоди позивача з такою відмовою, він не позбавлений можливості звернутися до суду на загальних підставах з позовом за захистом своїх прав та інтересів у встановленому законом порядку.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 382, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти звіт ІНФОРМАЦІЯ_2 про виконання рішення суду в адміністративній справі від 14 липня 2025 року у справі №360/984/25 за адміністративним позовом адвоката Книш Тетяни Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Н.М. Басова