про продовження процесуальних строків
06 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1196/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 (Державна установа «Кропивницький слідчий ізолятор», 25009, м. Кропивницький, вул. Куроп'ятникова, 50-Б, РНОКПП НОМЕР_1 ) до
Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-а, ЄДРПОУ 20632802
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо невиплати йому пенсії;
- зобов'язати відповідача відновити йому нарахування і виплату пенсії та виплатити всю заборгованість за період невиплати.
Ухвалою судді від 09.03.2026 адміністративний позов у зв'язку з недотриманням позивачем вимог ст.ст.160, 161 КАС України, залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали, зокрема необхідно подати до суду уточнену позовну заяву в частині позовних вимог.
На виконання вимог ухвали, позивачем подано адміністративний позов зі змінами, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо невиплати йому пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відновити нарахування та виплату пенсії з 01.11.2023 р. та виплатити заборгованість по пенсії за період з 01.11.2023 р. по день фактичної виплати.
Суддя, ознайомившись з матеріалами зміненої позовної заяви, встановив, що вона подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Стаббігс на інші протии Великобританії», “Девеер протии Бельгії»).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковим для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (справа “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 р. у справі №240/12017/19 відступив від попередніх висновків щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах та висловив таку правову позицію:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Також суд зауважує, що звернення позивача із заявою до відповідача свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача відновити нарахування та виплату пенсії з 01.11.2023, однак із даним позовом позивач звернулася лише 04.03.2026 року, тобто з пропуском шестимісячного строку передбаченого статтею 122 КАС України.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд враховує, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При зверненні до суду позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.ч.2, 3, 6 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Отже, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року.
Керуючись ст.ст.121-123, 243, 248, 256, 262, КАС України, суд, -
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА