ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про закриття провадження в частині позовних вимог
"06" квітня 2026 р. Справа №300/1407/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження клопотання Військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі, також - позивач, ОСОБА_1 ) 11.03.2026 звернувся в суд з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі, також - відповідач 1, ВЧ НОМЕР_1 ), Міністерства оборони України (далі, також - відповідач 2, МОУ), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо нерозгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби в запас за пунктом 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", у зв'язку із закінченням строку служби, (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби в запас та прийняти рішення;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Міністерство оборони України звільнити з військової служби ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", у зв'язку із закінченням строку служби, (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Підставою звернення до суду слугували протиправні, на переконання позивача, дії відповідачів щодо нерозгляду рапорту про звільнення з військової служби на підставі пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі, також - КАС України) (а.с.26-27).
Відповідач 1, 01.04.2026 сформував у підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, відзив на позовну заяву, в якому серед іншого просив суд закрити провадження у справі з підстав того, що рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби розглянутий за результатами чого прийнято рішення командиром Військової частини НОМЕР_2 .
Оцінюючи доводи відповідача, щодо наявності підстав для закриття провадження у справі, беручи до уваги наявні у справі, станом на момент постановлення даної ухвали суду, матеріали, враховуючи зміст та предмет спірних правовідносин, суд виходить із наступних підстав і мотивів.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах, визначає Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 №548-XIV (далі, також - Статут).
Приписами статті 12 Статуту встановлено, що про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
За змістом статті 14 Статуту із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 №40 (далі, також - Інструкція №40), рапорт (заява) це письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Кожен військовослужбовець має право, щоб його звернення було розглянуто в межах розумних термінів, а відтак має бути належний доказ отриманням військовою частиною такого рапорту/заяви військовослужбовця чи його представника (в порядку звернення громадян), який може бути направлений рекомендованим листом із повідомленням про вручення та описом вкладення на адресу військової частини.
Пунктом 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 за №1153/2008 (далі, також - Положення №1153/2008) передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
За змістом абзацу 4 пункту 241 Положення №1153/2008 накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.
Відповідно до частини 1 статті 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Командири, посади яких у цьому Статуті не визначені, користуються дисциплінарною владою стосовно підлеглих військовослужбовців згідно з військовим званням, передбаченим їх посадою: а) молодший сержант (старшина 2 статті), сержант (старшина 1 статті) - владою командира відділення; б) старший сержант (головний старшина) - владою головного сержанта взводу; в) перший сержант (головний корабельний старшина), штаб-сержант (штаб-старшина), майстер-сержант (майстер-старшина), старший майстер-сержант (старший майстер-старшина), головний майстер-сержант (головний майстер-старшина) - владою головного сержанта роти; г) молодший лейтенант, лейтенант, старший лейтенант - владою командира взводу (групи); ґ) капітан (капітан-лейтенант) - владою командира роти (корабля 4 рангу); д) майор, підполковник (капітан 3 рангу, капітан 2 рангу) - владою командира батальйону (корабля 3 рангу); е) полковник, бригадний генерал, генерал-майор (капітан 1 рангу, коммодор, контр-адмірал) - владою командира бригади (полку, корабля 1 рангу); є) генерал-лейтенант (віце-адмірал) - владою командира корпусу; ж) генерал (адмірал) - владою командувача військ оперативного командування Збройних Сил України (стаття 8 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).
Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 за №735 (далі, також - Інструкція №735) визначений порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України, у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України, а також визначає порядок контролю за його дотриманням.
Відповідно до статті 117 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пропозиція, заява чи скарга вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, вжито необхідних заходів або надано вичерпні відповіді.
Пунктом 6 розділу ІІІ ''Розгляд звернень громадян'' Інструкції №735 також передбачено те, що звернення вважається вирішеним, якщо розглянуто всі поставлені в ньому питання, прийнято обґрунтоване рішення та вжито потрібних заходів щодо його виконання і заявника повідомлено про результати розгляду звернення і прийняте рішення.
Отже, розглянутим вважається рапорт, по якому прийнято рішення та це рішення чи відповідь доведена до військовослужбовця належним чином. Відповідь на рапорт має містити рішення з посиланням на акти законодавства та роз'ясненням порядку оскарження.
Відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV, Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, з метою впорядкування та належної організації роботи з рапортами військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 за №531 затверджено Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України (далі, також - Порядок №531).
За змістом пункту 1 Розділу І Порядок №531, це Порядок визначає механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі, також - Міноборони), Збройних Силах України (далі, також - Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту.
Згідно з приписами пункту 1 розділу ІІ Порядку №531 рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації.
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №531 передбачено, що у паперовому рапорті військовослужбовець вказує: найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт; заголовок "Рапорт"; суть порушеного питання; перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби); найменування займаної посади; військове звання, власне ім'я та прізвище; дату; особистий підпис.
Приписами пункту 2 розділу ІІІ Порядку №531 регламентовано, що командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.
Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку.
Про цьому, суд зазначає, що вимоги до оформлення резолюції (рішення) до рапорту військовослужбовця встановлені Додатком 1 до Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України:
- ПОГОДЖЕНО або НЕ ПОГОДЖЕНО (зазначається правова підстава та обґрунтування);
- посада безпосереднього командира (начальника);
- військове звання підпис Ім'я ПРІЗВИЩЕ;
- (для рапорту, поданого в паперовій формі).
Приписами пункту 3 Розділу ІІІ Порядку №531 передбачено, що непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку. Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.
Згідно з пунктами 8 та 9 розділу ІІІ Порядку №531 початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства. Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу. У разі направлення рапорту засобами поштового зв'язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу.
Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється: 1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов'язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров'я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин; 2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.
Таким чином, прямі командири (начальники) здійснюють розгляд паперового рапорту військовослужбовця у встановлений Порядком №531 строк та надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції, яка повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку, при цьому відмова у задоволенні рапорту повинна бути вмотивованою.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 12.01.2026 звернувся до командира НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 із рапортом, в якому просив, у зв'язку із закінчення строку контракту 06 лютого 2025 року, клопотати перед вищим командуванням про звільнення ОСОБА_1 , начальника медичної служби територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , з військової служби в запас за пунктом 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку з закінчення строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжити військову службу).
На вищезазначеному рапорті від 12.01.2026, міститься запис т.в.о. командира НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 наступного змісту: "Клопочу по суті рапорту капітана м/с ОСОБА_2 " датований 12.01.2026.
Як свідчить лист від 11.02.2026 №1499/42/3/2/254, командир ВЧ НОМЕР_1 надіслав на адресу командира військової частини НОМЕР_2 документи на капітана медичної служби ОСОБА_1 , для надання висновку щодо наявності підстав для звільнення.
Т.в.о. командира Військової частини НОМЕР_2 листом від 20.02.2026 №1454/2/1823 повідомлено позивачу про відсутність правових підстав для звільнення останнього з військової служби.
ОСОБА_1 , із вищезазначеним листом ознайомлений 11.03.2026, про що свідчить особистий підпис останнього на листі від 20.02.2026 №1454/2/1823.
За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач фактично реалізував усі дії, на виконання яких спрямовані позовні вимоги, в частині щодо розгляду по суті та надання відповіді на рапорт ОСОБА_1 , а отже, у цій частині позовних вимог відсутня як протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень, так і підстави для покладення на нього обов'язку вчиняти дії, які вже виконані.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням установлених судом обставин, наданих сторонами доказів у їх сукупності, суд не знаходить підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача в цій частин позовних вимог є неможливим без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після усунення відповідних недоліків.
За таких обставин провадження в адміністративній справі №300/1407/26 в частині позовних вимог щодо: визнання протиправною бездіяльності командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо нерозгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби в запас за пунктом 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", у зв'язку із закінченням строку служби, (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) та зобов'язання командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби в запас та прийняти рішення, підлягає до закриття, оскільки вказані порушення прав були усунуті відповідачем 1, шляхом накладення резолюції на рапорт позивача від 12.01.2026 та ознайомлення ОСОБА_1 із листом від 20.02.2026 №1454/2/1823, яким повідомлено результати розгляду рапорту ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Суд зазначає, що у спірному випадку позивачем не сплачено судовий збір до бюджету, остільки такий звільнений від сплати судового збору, з підстав передбачених пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
На підставі наведеного, керуючись статями 238, 241, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій - задовільнити частково.
Закрити провадження в адміністративній справі №300/1407/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо нерозгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби в запас за пунктом 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", у зв'язку із закінченням строку служби, (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) та зобов'язання командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби в запас та прийняти рішення.
В задоволенні решти вимог клопотання Військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.